Рішення від 11.07.2022 по справі 591/6956/21

Справа № 591/6956/21

Провадження № 2/591/610/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді - Северинової А.С.,

з участю секретаря судового засідання - Рудь В.В.,

представника відповідача - Неговської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу № 591/6956/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (далі - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс») звернулось до суду з вказаним позовом та свої вимоги мотивує тим, що 12 січня 2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 840266653 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу було надано кредит на суму 8270 грн 00 коп. строком на 30 днів зі сплатою 1,23 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.

В подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10971 грн 60 коп., з яких 8270 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2701 грн 60 коп. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом.

02 вересня 2020 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про усунення порушення виконання зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором, однак заборгованість за кредитним договором відповідачем не погашена.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, кредитні кошти у визначені строки повернуті не були, виникла заборгованість за договором у розмірі 31985 грн 70 коп., з яких 8270 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту, 2701 грн 60 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 21014 грн 10 коп. - штрафи та пеня, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

У письмових поясненнях по суті справи представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Неговська І.В. просить відмовити у задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю. Зазначає, що договір, графік розрахунків, який є додатком № 1 до договору, не містять підписів позичальника ОСОБА_1 , а саме одноразового ідентифікатора, як це передбачено договором, що не дає підстав вважати, що відповідач був ознайомлений саме із цими умовами договору, копії яких долучено позивачем до позовної заяви. За таких обставин, відповідач вважає, що позивачем не доведено факт виникнення зобов'язань між позивачем та відповідачем, не надано доказів того, що саме відповідачем було застосовано будь-яким способом одноразовий ідентифікатор, оскільки відсутні докази отримання відповідачем будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, а також відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Позивач не надав належних та допустимих доказів того, що сума позики або кредиту була зарахована на банківський рахунок саме ОСОБА_1 . Також зазначає, що позивач не довів факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». З доданих до позовної заяви документів вбачається, що кредитний договір укладений пізніше (12 січня 2019 року) ніж договір факторингу (28 листопада 2018 року). Водночас, предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року не було передбачено відступлення права вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідач також вважає, що він звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню, оскільки допустив прострочення у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 (а.с. 124-126).

У запереченнях на письмові пояснення позивач ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з тих підстав, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Позивач надав беззаперечні докази того, що відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов кредитного договору № 840266653 від 12 січня 2019 року належним чином, а інформація щодо платіжної картки була надана особисто відповідачем при заповненні заявки на отримання грошових коштів. Також зазначає, що договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено відступлення права вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога), тому позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року. Крім того, позивач заперечує проти стягнення з нього судових витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Неговська І.В. заперечила проти позову з підстав, викладених у письмових поясненнях по суті справи. Представник позивача ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 840266653, відповідно до умов якого товариство зобов'язалося на умовах строковості, зворотності, платності надати відповідачу кредит у сумі 8270 грн 00 коп., а останній, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,23 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом до закінчення строку кредиту, що становить 30 днів (а.с. 9-11).

Відповідно до пункту 4.3 цього договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» за підписом директора ТОВ «Таліон Плюс» позичальник ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з яким було укладено договір № 840266653 від 12 січня 2019 року ідентифікований ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога». Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором): одноразовий ідентифікатор J2Z5CB48, час відправки ідентифікатора позичальнику 12.01.2019 0:00:00, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатора 0508359885, ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 12.01.2019 3:12:25, перерахування грошових коштів позичальнику 12.01.2019 3:12:36 (а.с. 14).

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши відповідачу вказану суму коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 12 січня 2019 року (а.с. 29).

Як повідомило ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» у листі від 20 січня 2022 року, переказ грошових коштів у розмірі 8270 грн 00 коп. відповідно до умов договору здійснено 12 січня 2019 року на верифікований картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , банк емітент АТ «А-Банк» (а.с. 101).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 107-110).

У пункті 1.3 вказаного договору факторингу визначено, що право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

У пункті 2.2 цього ж договору передбачено, що сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення прав вимоги за цим договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимог, кожен наступний реєстр прав вимог є самостійним додатком, та не змінює попередній.

23 квітня 2019 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги № 22 на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, до якого, в тому числі, був включений кредитний договір № 840266653 від 12 січня 2019 року, укладений з ОСОБА_1 (а.с. 113-114).

В подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року в сумі 10971 грн 60 коп., з яких 8270 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2701 грн 60 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 33-38, 46-48).

З виписки з особистого рахунку за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року слідує, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 05 серпня 2020 року становить 31985 грн 70 коп., з яких: 8270 грн 00 коп. - заборгованість по кредиту, 2701 грн 60 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 21014 грн 10 коп. - штрафи та пеня (а.с. 13).

05 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про усунення порушення виконання зобов'язання, в якій останнього було повідомлено про наявність простроченої заборгованості за кредитним договором, укладеним з ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та просили протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги добровільно погасити борг (а.с. 30, 31).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України).

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац 2 частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача про те що не було підтвердження згоди підписання, оскільки згідно п. 4.3. кредитного договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію». Заповнюючи на сайті товариства www.moneyveo.ua заявку в порядку, визначеному в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах кредиту ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога», позичальник тим самим підтверджує свою згоду на укладення цього Договору.

Підтвердженням добровільного укладення відповідачем договору є заявка на отримання грошових коштів в кредит від 12 січня 2019 року, яку відповідачем було самостійно заповнено ( а.с. 28).

Суд вважає непереконливими доводи відповідача щодо не підписання ним кредитного договору, виходячи з наступних обставин.

Зі змісту кредитного договору від 12 січня 2019 року вбачається, що при його укладенні відповідачем було вказано значну за обсягом і інформативністю кількість особистих даних, зокрема прізвище, ім'я та по батькові, дата народження, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків, адреса реєстрації та місця фактичного проживання, номер мобільного телефону та адреса електронної пошти.

Отже, ідентифікація клієнта була проведена належним чином.

При цьому, відповідач під час розгляду справи не вказував на протиправне використання його особистих даних сторонніми особами, в тому числі і його номером мобільного телефону, на який ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» був надісланий одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору.

Посилання відповідача на те, що відсутні докази надання відповідачу кредитних коштів спростовується довідкою, яка була видана Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» про те, що переказ грошових коштів у розмірі 8270 грн 00 коп. відповідно до умов договору здійснено 12 січня 2019 року на верифікований картковий рахунок № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 , банк емітент АТ «А-Банк» (а.с. 101).

З огляду на викладене, суд вважає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов також Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20), від 2 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Що стосується заперечень відповідача про відсутність доказів переходу права вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» до позивача у справі ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що кредитний договір був укладений пізніше (12 січня 2019 року), ніж договір факторингу (28 листопада 2018 року).

Водночас, суд зауважує, що умовами договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» передбачено відступлення права вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (пункти 1.3, 2.2 цього договору).

Факт передачі ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» права вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року підтверджується реєстром прав вимоги № 22 від 23 квітня 2019 року (а.с. 113-114).

В подальшому, 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року в сумі 10971 грн 60 коп., з яких 8270 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2701 грн 60 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 33-38, 46-48).

За таких обставин, знайшов підтвердження матеріалами справи факт відступлення права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» та, відповідно, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».

Разом з тим, суд не може погодитися з визначеним позивачем розміром до стягнення заборгованості за кредитним договором, з огляду на наступне.

Як вбачається з реєстру прав вимоги № 22 від 23 квітня 2019 року, який є додатком до договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», останнє набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року в сумі 10971 грн 60 коп., з яких 8270 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2701 грн 60 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 113-114).

Саме про такий розмір заборгованості на момент продажу права вимоги за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року підтвердило також ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» у довідці від 02 липня 2021 року № 17/07 та ТОВ «Таліон Плюс» у заяві від 20 січня 2022 року на виконання ухвали суду про витребування доказів (а.с. 32, 101, 106).

Крім того, відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 05 серпня 2020 року, який є додатком до договору факторингу від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року в сумі 10971 грн 60 коп., з яких 8270 грн 00 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2701 грн 60 коп. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 46-48).

Разом з тим, з наданої виписки з особового рахунку за кредитним договором № 840266653 щодо ОСОБА_1 неможливо встановити, за які саме порушення договірних зобов'язань позивачем нараховано пеню та штрафи в сумі 21014 грн 10 коп., механізм та період нарахування цих штрафних санкцій, ураховуючи також і ті обставини, що пеня і штрафи майже у два рази перевищують розмір заборгованості за кредитом та відсотками за користування кредитом.

Отже, за відсутності розрахунку заборгованості за пенею і штрафами, порядку, механізму та строку нарахування цих штрафних санкцій суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за пенею і штрафами в сумі 21014 грн 10 коп. у зв'язку з необґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року у сумі 10971 грн 60 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - у сумі 8270 грн 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - у сумі 2701 грн 60 коп.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку ст. 141 ЦПК України.

Оскільки позов задоволено на 34,30 % (10971,60 грн * 100 % / 31985,70 грн), тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 778 грн 61 коп. (34,30 % від 2270 грн).

Також на підставі ст. 137 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 857 грн 50 коп. (34,30 % від 2500 грн), факт понесення та розмір яких підтверджується наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами, зокрема, договором про надання правової допомоги від 13 вересня 2021 року, актом прийому-передачі наданих послуг від 14 вересня 2021 року та платіжним дорученням від 14 вересня 2021 року № 456 про сплату ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» Адвокатському об'єднанню «Альма Теміс» гонорару в сумі 2500 грн за договором про надання правничої допомоги від 13 вересня 2021 року (а.с. 52-56, 58, 60).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 840266653 від 12 січня 2019 року у сумі 10971 грн 60 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - у сумі 8270 грн 00 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом - у сумі 2701 грн 60 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 778 грн 61 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 857 грн 50 коп.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, офіс 177, код ЄДРПОУ 42254696.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 11 липня 2022 року.

Суддя А.С. Северинова

Попередній документ
105204817
Наступний документ
105204819
Інформація про рішення:
№ рішення: 105204818
№ справи: 591/6956/21
Дата рішення: 11.07.2022
Дата публікації: 14.07.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (31.05.2023)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 31.05.2023
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2025 09:53 Зарічний районний суд м.Сум
17.11.2021 09:00 Зарічний районний суд м.Сум
05.01.2022 11:00 Зарічний районний суд м.Сум
08.02.2022 13:00 Зарічний районний суд м.Сум
06.04.2022 13:30 Зарічний районний суд м.Сум
14.03.2024 00:00 Сумський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КРИВОРОТЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ
СЕВЕРИНОВА АЛЬОНА СТЕПАНІВНА
суддя-доповідач:
АНТОНЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
КРИВОРОТЕНКО ВІКТОР ІВАНОВИЧ
ОСІЯН ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ
СЕВЕРИНОВА АЛЬОНА СТЕПАНІВНА
відповідач:
Остроумов Андрій Вячеславович
позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС"
апелянт:
Остроумова Лариса Вікторівна
представник відповідача:
Неговська Ірина Володимирівна
представник заявника:
Адвокат Негловська Ірина Володимирівна
представник позивача:
Коваленко Тетяна Анатоліївна
стягувач (заінтересована особа):
Державна судова адміністрація
суддя-учасник колегії:
СОБИНА ОЛЬГА ІВАНІВНА
ФІЛОНОВА ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
член колегії:
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА
Білоконь Олена Валеріївна; член колегії
БІЛОКОНЬ ОЛЕНА ВАЛЕРІЇВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
ДУНДАР ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
Дундар Ірина Олександрівна; член колегії
ДУНДАР ІРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
РУСИНЧУК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
САКАРА НАТАЛІЯ ЮРІЇВНА