Справа № 420/9333/22
11 липня 2022 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -
06.07.2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500130/2021/000035/2 вiд 26.09.2021 р. Одеської митниці Держмитслужби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2021/200110/2 вiд 21.09.2021 р. Одеської митниці Держмитслужби України;
- визнати протиправним та скасувати рiшення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2022/200086/2 від 14.02.2022 р. Одеської митниці Держмитслужби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2022/200088/2 від 14.02.2022 р. Одеської митниці Держмитслужби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2022/200092/2 вiд 15.02.2022 р. Одеської митниці Держмитслужби України;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 500500/2022/200093/2 від 15.02.2022 р. Одеської митниці Держмитслужби України.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України.
Предметом розгляду у даній справі є, зокрема, рішення про коригування митної вартості, якими збільшено митну вартість товарів, які ввозилися позивачем та, відповідно, збільшено суму обов'язкових до сплати платежів.
Оскаржувані акти індивідуальної дії (рішення про коригування митної вартості товарів) породжують підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація таких рішень призводить до додаткових витрат позивача на сплату платежів для випуску товарів у вільних обіг. Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України” збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про накладення штрафу та інших штрафних санкцій, тощо.
Враховуючи викладене, оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів породжують підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов є позовом майнового характеру.
Згідно п.3 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Однак, позивачем не зазначено ціну позову.
Отже, позивачу необхідно надати до суду вказану інформацію.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” з 1 січня 2022 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2481,00 грн.
Позовна заяви містить вимогу майнового характеру (про скасування рішень про коригування митної вартості товарів).
Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору за звернення із вимогами майнового характеру - 1,5% від ціни позову (але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Водночас, суддя зазначає, що згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, спірні рішення №UA500130/2021/000035/2 та №UA500500/2021/200110/2 прийняті 26.09.2021 року та 21.09.2021 року відповідно.
В той же час, з даним позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН» звернулось лише 06.07.2022 року, тобто з пропуском встановлених строків.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивачем не надано до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених ст.160, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору та заяви про поновлення строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЙТКОМ ПРОДАКШН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - залишити без руху.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой