справа №380/20714/21
11 липня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУПФУ у Львівській області), в якій просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення №134950010688 від 15 червня 2021 року та рішення №134950010688 від 13 жовтня 2021 року Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, на підставі ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2:
- період навчання у Львівському технічному училищі №57 м. Львова з 01 вересня 1982 року по 09 липня 1983 року,
- період проходження військової службу у лавах Збройних сил з 18 листопада 1983 року по 05 грудня 1985 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у Яворівському виробничому об'єднанні “Сірка” з 02 серпня 1983 року по 09 листопада 1983 року,
- період роботи на посаді зварювальника на Новояворівеькій дільниці Білоцерківського електроремзаводу з 05 лютого 1986 року по 01 жовтня 1986 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у Новояворівській ремонтній дільниці ВО “Кривбаселектроремонт” з 02 жовтня 1986 року по 31 січня 1989 року,
- період роботи на посаді електрозварювальника у Львівській будівельній госпрозрахунковій дільниці тресту “Промхімсантехмонтаж” з 08 лютого 1989 року по 01 вересня 1992 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у ЗАТ “Золотовидобувна компанія “Полюс” з 01 квітня 2005 року по 15 серпня 2009 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у ТзОВ “Полюс Строй” з 16 серпня 2009 року по 05 жовтня 2010 року,
- періоди роботи на посаді електрогазозварювальника у ТзОВ “Газимур” з 10 липня 2014 року по 02 листопада 2015 року, з 30 березня 2016 року по 24 листопада 2016 року, з 05 квітня 2017 року по 27 липня 2017 року та з 07 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року;
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, на підставі ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з моменту виповнення ОСОБА_1 віку 56 років, а саме з 10 квітня 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на день звернення до пенсійного органу загальний страховий стаж позивача становив 28 років 06 місяців 27 днів, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, однак йому протиправно відмовлено у такому призначенні. Наголошує, що на момент виповнення 56 років, а саме 10.04.2021 пільговий стаж, який повинен бути врахований при призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку №2 становить 18 років 04 місяці 18 днів, що є достатнім для призначення пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою від 24.11.2021 суд відкрив спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
ГУПФУ у Львівській області надало відзив на позов. Вказує, що зважаючи на ту обставину що в трудовій книжці позивача відсутні відомості, що підтверджують право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема професія; характер виконуваних робіт; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи поданими документами не підтверджується зайнятість позивача певними видами робіт, як це передбачено Списками №2. Не долучено усіх належних документів про проведення атестації робочого місця, а також підтвердження про сплату страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав на території яких проводилась трудова діяльність, тому підстав для призначення пенсійної виплати відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV немає, а отже позовні вимоги є безпідставними.
Ухвалою від 25.03.2022 суд залучив до участі у справі співвідповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Херсонській області (далі - відповідачі, ГУПФУ у Київській області, ГУПФУ у Харківській області).
ГУПФУ у Львівській області надало додаткові пояснення. Зазначено, що загальний (страховий) стаж позивача становить 24 роки 10 місяців 05 днів, в тому числі пільговий стаж за Списком №2 - 04 роки 04 місяці 05 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за відсутності необхідного страхового та пільгового стажу.
Від ГУПФУ у Київській області та ГУПФУ у Херсонській області відзивів на позов не надійшло.
У судовому засіданні по розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник ГУПФУ у Львівській області проти позову заперечила, просила у його задоволенні відмовити повністю.
Інші сторони явку представників не забезпечили.
Суд заслухав доводи сторін, з'ясував фактичні обставини, дослідив докази та на місці ухвалив розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження,-
ОСОБА_1 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
09.06.2021 у віці 56 років позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУПФУ у Київській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 15.06.2021 відмовлено позивачу у призначенні пенсії. Страховий стаж позивача обраховано у 28 років 05 місяців 27 днів. За наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу не враховано періоди роботи в АО «Полюс Красноярск» з 01.04.2003 по 15.08.2009, в ООО «Полюс Строй» з 16.08.2005 по 05.10.2010, в ООО «Газимур» з 02.04.2015 по 02.11.2018, з 30.03.2016 по 24.11.2016, з 05.05.2017 по 27.10.2017, з 07.04.2018 по 31.10.2018 на посадах електрозварювальника оскільки потребують додаткового підтвердження первинними документами та проведення зустрічної перевірки поданих для призначення пенсії документів.
Про вказане рішення позивача повідомило ГУПФУ у Львівській області листом від 12.07.2021.
06.10.2021 позивач знову звернувся до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУПФУ у Херсонській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.
Рішенням від 13.10.2021 відмовлено позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового та страхового стажу. Страховий стаж обраховано у 24 роки 10 місяців 24 дні, пільговий - у 04 роки 04 місяці 05 днів. За результатами розгляду документів доданих до заяви до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.2005 по 31.10.2008, з 01.01.2010 по 05.10.2010, з 10.07.2014 по 02.11.2015, з з 30.03.2016 по 24.11.2016, з 05.05.2017 по 27.10.2017, з 07.04.2018 по 31.10.2018.
Вважаючи вказані рішення протиправними, а наявний стаж достатнім, підтвердженим та таким що дає право на призначення пільгової пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» №1058-VI пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону №1058-VI, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у ч.ч. 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-VI, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок.
Аналіз викладених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме:
- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);
- виконувана робота відповідає Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України;
- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу першого пункту 20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
У даному випадку суд вважає за доцільно розмежувати спірні періоди роботи позивача які він просить врахувати до стажу що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та враховує наступне.
Щодо періоду навчання у Львівському технічному училищі №57 м. Львова з 01 вересня 1982 року по 09 липня 1983 року; періоду проходження військової службу у лавах Збройних сил з 18 листопада 1983 року по 05 грудня 1985 року; та періоду роботи на посаді електрогазозварювальником у Яворівському виробничому об'єднанні “Сірка” з 02 серпня 1983 року по 09 листопада 1983 року - то відповідно до інформації наданої ГУПФУ у Львівській області такі зараховані до пільгового стажу позивача та включені до обрахованого відповідачем у спірному рішенні пільгового стажу у 04 роки 04 місяці 05 днів. Доказів протилежного чи обґрунтованих спростувань вказаних обставин позивачем не наведено.
Щодо решти спірних періодів та підстав для не зарахування таких, суд зазначає таке.
ГУПФУ у Львівській області у своїх поясненнях вказує, що період роботи на посаді зварника на Новояворівській дільниці Білоцерківського електроремзаводу з 05.02.1986 по 01.10.1986, період роботи на посаді еоектрогазоварювальника у Новояворівській ремонтній дільниці ВО “Кривбаселелектроремонт” з 02.10.1986 по 31.01.1989, період роботи на посаді електрозварювальника у Львівській будівельній госпрозрахунковій дільниці тресту “Промхімсантехмонтаж” з 08.02.1989 по 01.09.1992, оскільки вказані періоди не підтверджені первинними документами про факт роботи в шкідливих умовах праці, відсутні пільгові довідки.
З трудової книжки позивача НОМЕР_1 видно що вказані періоди відображені у ній /арк.спр.17,18/. Зазначене підтверджується також долученими позивачем довідками /арк.спр.24-27/.
Вказані періоди не зараховані до пільгового стажу зокрема у зв'язку з ненаданням підтверджуючих документів, однак такі доводи відповідачів спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, суд з'ясував, що у трудовій книжці позивача наявні відповідні записи, які підтверджують факт його роботи у спірні періоди на посадах, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, як такій, що зазначена у Списках №2, чинних у відповідні періоди часу.
Щодо період роботи на посаді електрогазозварювальника у ЗАТ “Золото видобувна компанія “Полюс” з 01.04.2055 по 15.08.2009, який не зараховано, оскільки у довідці №02-19/539 від 14.05.2021 відсутня інформація про атестацію робочих місць, суд враховує наступне.
Приймаючи постанову у справі №520/15025/16-а, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Отже, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до п. «б» ст. 13 Закону №1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
З огляду на викладене вказаний період належить зарахуванню до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Стосовно не зарахування періодів роботи з 01.01.2010 по 05.10.2010 згідно з довідкою від 20.01.2020 №02-19/72 виданою ООО «Полюс Строй» (мовою оригіналу), оскільки в довідці від 04.10.2010 №231/10-10, з 10.07.2014 по 02.11.2015, з 30.03.2016 по 24.11.2016, з 05.05.2017 по 27.10.2017, з 07.04.2018 по 31.10.2018 згідно із довідкою від 17.10.2019 №90/2, виданою Обществом с ограниченой ответственностью «Газимур» (мовою оригіналу), оскільки відсутня інформація про страхові внески до Пенсійного фонду Російської Федерації, суд зауважує таке.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст.24 Закону №1058-IV).
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).
Згідно з пунктом "а" ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Положеннями ст. 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом ст. 106 Закону №1058-IV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 27.03.2018 у справі №208/6680/16-а(2а/208/245/16), від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 20.03.2019 у справі №688/947/17, від 23.07.2019 у справі №617/927/17 та від 12.09.2019 у справі №489/2283/16-а.
Суд повторно наголошує, що згідно з ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд встановив, що зміст трудової книжки позивача підтверджує його працевлаштування у спірні періоди. При цьому, записи внесені відповідно до вимог законодавства, засвідчені відповідними печатками підприємства, вказано накази про призначення та звільнення, і дефекти щодо вчинення записів відсутні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.
Крім того, суд враховує, що відповідно до довідки від 04.10.2010 №231/10-10 /арк. спр.25/ ЗАО ЗК «Полюс» страхові внески перераховані. Відповідно до довідки №44 від 17 жовтня 2019 року, виданої ТзОВ “Газимур”, зі всіх включених в довідку сум проведені виплати в Пенсійний фонд по встановленим тарифам і періодам /арк.спр.46/.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що підлягає скасуванню як протиправне рішення №134950010688 від 15 червня 2021 року винесене за останньою заявою позивача. Щодо попереднього рішення пенсійного органу то воно за встановлених обставин не несе наслідків для позивача, оскільки після усунення певних обставин, позивач повторно звертався із заявою про призначення пенсії та отримав відмову за інших підстав. З метою захисту прав позивача, підлягає задоволенню похідна вимога щодо зобов'язання ГУПФУ у Львівській області зарахувати до пільгового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах однак лише за періоди роботи з 05.02.1986 по 01.10.1986, з 02.10.1986 по 31.01.1989, з 08.02.1989 по 01.09.1992, з 01.04.2005 по 15.08.2009, з 01.01.2010 по 05.10.2010, з 10.07.2014 по 02.11.2015, з 30.03.2016 по 24.11.2016, з 05.05.2017 по 27.10.2017, з 07.04.2018 по 31.10.2018.
У задоволенні вимог про зарахування решти періодів суд відмовляє, оскільки під час розгляду справи встановлено, що такі зараховані до пільгового стажу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2, на підставі ст. 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з моменту виповнення ОСОБА_1 віку 56 років, а саме з 10 квітня 2021 року, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно з ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
На виконання вказаних норм Закону №1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.
Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
У спірних рішеннях відповідачі дійшли висновків про відсутність у позивача необхідного пільгового та страхового стажу та з цієї підстави відмовили у призначенні позивачу пільгової пенсії.
З вказаних рішень слідує, що відповідачі, отримавши заяви позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та додані до них документи не надали всебічну та повну оцінку обов'язковим умовам, необхідним для призначення зазначеної пенсії, а саме наявності стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.
Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.
У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваних рішення щодо не зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його роботи.
При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов'язання відповідача призначити таку пенсію.
Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання ГУПФУ у Львівській області повторно розглянути заяву від 09.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії від 15.06.2021, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ у Київській області, оскільки саме цим суб'єктом владних повноважень винесене рішення, яке визнане протиправним, підлягає сума у розмірі 454,00 грн.
Щодо витрати на професійну правничу допомогу адвоката, то суд не вирішує питання їх розподілу, оскільки позивач лише зазначає у позові про очікуваний та орієнтовний їх розрахунок, та не долучив доказів фактичного понесення таких витрат (платіжне доручення, квитанцію, чековий ордер, тощо.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, КАС України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення №134950010688 від 15 червня 2021 року з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2:
- періоди роботи: період роботи на посаді зварювальника на Новояворівеькій дільниці Білоцерківського електроремзаводу з 05 лютого 1986 року по 01 жовтня 1986 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у Новояворівській ремонтній дільниці ВО “Кривбаселектроремонт” з 02 жовтня 1986 року по 31 січня 1989 року,
- період роботи на посаді електрозварювальника у Львівській будівельній госпрозрахунковій дільниці тресту “Промхімсантехмонтаж” з 08 лютого 1989 року по 01 вересня 1992 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у ЗАТ “Золотовидобувна компанія “Полюс” з 01 квітня 2005 року по 15 серпня 2009 року,
- період роботи на посаді електрогазозварювальника у ТзОВ “Полюс Строй” з 16 серпня 2009 року по 05 жовтня 2010 року,
- періоди роботи на посаді електрогазозварювальника у ТзОВ “Газимур” з 10 липня 2014 року по 02 листопада 2015 року, з 30 березня 2016 року по 24 листопада 2016 року, з 05 квітня 2017 року по 27 липня 2017 року та з 07 квітня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) від 09.06.2021 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
5. У задоволенні інших вимог відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кравців О.Р.