Справа № 308/16621/21
29.06.2022 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн.(сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири гривні) грн. 00 коп.
Відповідно до постанови, - 26.11.2021 року о 22 год. 40 хв. на автодорозі М 06 825 км. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ACTROS 1844, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився о 23:40год. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова є незаконною та необгрунтованою, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що участі у розгляді справи ОСОБА_1 не приймав, оскільки повістку на судове засідання отримав лише 24.12.2021 року, копію постанови не отримував, а ознайомився з її змістом у канцелярії суду -19 січня 2022 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження в справі закрити.
В судові засідання на 21.03.2022 та 18.04.2022 та 29.06.2022 року ОСОБА_1 та його захисник Белла Т.А. не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду.
Вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції участь не приймав, копію постанови отримав у канцелярії суду - 19.01.2022 року, у зв'язку з чим доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу.
Тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на захист та доступ до правосуддя, доводи клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження судового рішення визнаються обґрунтованими, причини пропуску строку такими, що перешкодили ОСОБА_1 своєчасно подати апеляційну скаргу - поважними, а тому строк на апеляційне оскарження поновлюється.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Порушень норм матеріального чи процесуального права, в тому числі порушень процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 295289 від 26.11.2021, - 26.11.2021 о 22 год. 40 хв. на автодорозі М 06 825 км. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ACTROS 1844, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився о 23:40год. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху. Підписом у протоколі ОСОБА_1 засвідчив, що зі змістом документу ознайомлений.
Розпискою ОСОБА_1 підтверджується факт залишення ним на зберігання транспортного засобу марки «ACTROS» 1844, д.н.з. НОМЕР_1 , за адресою: траса Київ- Чоп М-06 км 825.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: - протоколом серії ДПР18 №295289 від 26.11.2021, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 26.11.2021, поясненням ОСОБА_3 від 26.11.2021, диск з відеозаписом події, з якого вбачається, що огляд/відмова від проходження огляду/ ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП.
Так з відеозапису камери працівника поліції видно, що ОСОБА_1 на пропозиції працівника поліції щодо проходження освідчення на стан сп'яніння категорично відмовився у присутності двох свідків.
Тому такі дії ОСОБА_1 були правильно розцінені працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Надавши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до ст.252 КУпАП, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та відмову особи від проходження у встановленому порядку освідчення на стан наркотичного сп'яніння, чим порушено п.2.5 Правил дорожнього руху, жодним чином неспростовано. Те, що ОСОБА_1 заперечує свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.
При цьому, апеляційний суд окремо звертає увагу на правові позиції, висловленні у рішенні від 29.06.2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), де ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі».
Тому, підстав для скасування постанови суду, про що порушується питання в апеляційній скарзі, не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду, щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, накладене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП та є безальтернативним.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги в цілому та вважає, що підстав для її задоволення немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 грудня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага