Справа №522/25755/21
Провадження № 2-а/522/101/22
05 липня 2022 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Кулябко О.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 21.12.2021р. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002429 від 08.12.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 8500 грн.
23 грудня 2022 року провадження у справі відкрито, встановлено відповідачу 10-денний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для подання відзиву на позов. Розгляд справи призначено на 28 грудня 2021 року 11:00 в приміщенні суду.
У встановлений ухвалою суду від 23 грудня 2022 року строк відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 19.01.2022 року заяву представника позивача від 17.01.2022 року про забезпечення позову повернуто заявникові без розгляду.
28 грудня 2021 року судове засідання відкладене у зв'язку з неявкою відповідача на 03.02.2022 року на 10:15 год.
03.02.2022 року представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач повторно не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином. 07.02.2022р. надіслав до суду відзив на позов, яким просив відмовити у його задоволенні. Зазанчили, що відповідальна особа допустила рух траснпортного засобу із перевищенням параметрів зазанчениз п.22.5 ПДР України, вказане правопорушення зафіксоавно в автоматитчному режимі за допомогою комплексного технічного засобу мари WIM4/4/ №35-02/6017 свідоцтво про повірку технічного засобу №6019.6020 дійсне до 26.10.2022р. Механізм фіксації адміністратвиних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністратвиних правопорушень у сфері безпеки на аатомобільному транспорті в атоматичному режимі, затвердженим ДСБТ №1174. Здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному трнаспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів-комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі закорема вімірювати загальну массу транспортного засобу, визначати кількість осей ТЗ, вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь ТЗ тощо.
В свою чергу система забезпечує автоматичне формування проекту постанови про адміністративне правопорушення ., а посадові особи Укртрансбезпеки , уповноваженні розглядати справи про адмініправопорушення в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли. Вимоги до змісту такої постанови закріплені в п.17 Порядку №1174 і вони всі зазначені у повному обсязі. Також вважають що позивач є належним суб'єктом відповідальності відповідно до п.22.5 ПДР, оскільки цей ТЗ належить саме позивачу. Крім того вказують, що позивач зловживає своїми правами , оскілки я як перевізник і як власник ТЗ ним подано багато позовів до суду про оскарження постанов з аналогічних адміністративних правопорушень., що призводить до спричинення шкоди державі, зокрема дорогам України, які будуються за рахунок держави та кошти платників податків.
18.02.2022р. у зв'язку з неявкою сторін судове засідання відкладено на 25.02.2022р., та з аналогічних причин на 30.03.2022р. і на 18.05.2022р.
18.05.2022р. у зв'язку з мінуванням приміщення суду судове засідання відкладено на 29.06.2022р.
29.06.2022р. в судове засідання представники сторін не заявились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
За викладеного, зважаючи на належне сповіщення сторін, наявні матеріалів, строки розгляду даної категорії справи та відсутності будь-яких клопотань від сторін, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст.205 КАС України, у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
З урахуванням ч.1 ст.205 КАС України, строків розгляду даної категорії справ, за наявності письмових пояснень третьої особи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, сповіщених належним чином.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою складання повного тексту рішення є 05.07.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002429 від 08.12.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 8500 грн.
Даною постановою старший державний інспектор відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Колєснік Наталія Геннадіївна, розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM4, 4, установила, що 04.12.2021 року о 15 год. 22 хв. за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км 19+543 зафіксовано транспортний засіб DAF XF 95.430, ДНЗ НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, загальної маси транспортного засобу на 5,8% (7.044 тон).
Також у постанові серії ВМ №00002429 від 08.12.2021 року наявна інформація про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, та результати автоматичної фіксації транспортного засобу в момент учинення адміністративного правопорушення з посиланням в інтернеті веб-сайт: http://wim.dsbt.gov.ua/r/a/BM00002429/ з ідентифікатором доступу KnoIQ7iw0iCA2.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 Позивач є власником транспортного засобу марки DAF, моделі XF 95.430, типу Вантажний контейнеровоз-С, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 позивач є власником транспортного засобу марки KRONE, моделі ADW 24, типу Причіп ПР-Контейнеровоз, 1997 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 .
В свою чергу, ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян-у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Із змісту ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» видно, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (крім зазначених у ч.2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше 5 %.
п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30( далі - Правила 30) передбачено, що транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
п.22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
В п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 198 від 30.03.1994р. перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Отже, контролюючий орган встановив перевищення ОСОБА_1 вагових обмежень транспортного засобу, а саме навантаження на здвоєну вісь - 7.044т, що на 5,8 % перевищує нормативно визначені 16т, в порушення вимог п.22.5 Правил дорожнього руху та застосував до позивача штраф відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 8500 грн.
Судом встановлено, що 27.07.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ткаченко О.В. посвідчено та зареєстровано в Реєстрі за №2687 договір найму (оренди) транспортного засобу, укладений 27.07.2018 року між ОСОБА_1 (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАВАНЬ АГРО» (Наймач).
Відповідно до п.1 Договору найму (оренди) транспортного засобу, Наймодавець передає, а Наймач приймає за плату у тимчасове користування (найм/оренду), серед інших, транспортні засоби:
-типу Вантажний контейнеровоз-С, марки DAF, моделі XF 95.430, 2006 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
-типу Причіп ПР-контейнеровоз, марки KRONE, модель ADW 24, 1997 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Пунктом 2 зазначеного Договору встановлено, що зазначені транспортні засоби здаються в найм (оренду) строком на п'ять років, починаючи з 27.07.2018 року до 27.07.2023 року включно.
Згідно ст.799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
У справі відсутні відомості щодо внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.
Однак, суд виходить з наступного.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженогопостановою КМУ від 27.12.2019 N 1174 (надалі Порядку N 1174).
Відповідно до п.п.2, 16 Порядку N 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Згідно з п.11-12 Порядку N 1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбаченіКодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.
Відповідно до п.8 Порядку N 1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 N 163.
Як зазначено вище, оскаржувана постанова містить відомості про адресу веб-сайту Укртрансбезпеки у мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Враховуючи вищенаведені положеннязакону, суд приходить до висновку, що зміст вищевказаної оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в даній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку N 1174, а такожст. 283 КУпАП.
Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому расі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
Доводи позивача про те, що відсутність перевищення нормативних параметрів, визначенихпунктом 22.5 Правил дорожнього рухуУкраїни, підтверджується товарно-транспортними накладними N 311593 від 09.12.2021 та N 311600 від 16.12.2021 суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до змісту абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженихнаказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з положеннями статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу регулюється Порядком внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 року N 1197 (далі - Порядок N 1197).
Згідно з пп.3 п.2 Порядку N 1197 належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Суд визначає, що позивач є власником транспортного засобу, та, як наслідок, належним суб'єктом для притягнення до адміністративної відповідальності у розумінні ч.1 ст.14-2 КУпАП.
Суд відхиляє доводи апелянта про передачу в оренду ТОВ "Гавань Агро" транспортного засобу на час здійснення правопорушення, оскільки без внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відповідні посилання розцінюються судом виключно як спроба уникнути покарання за вчинене правопорушення.
Крім того, приписи ч.1 ст.279-3 КУпАП передбачають процедуру звільнення позивача від відповідальності за умови самостійного звернення ТОВ " Гавань Агро"" до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
За наслідком розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.2 ст.132-1 КУпАП, доведена наявними у матеріалах справи доказами, підстав для його звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено, порушень процедури накладення адміністративного стягнення з боку відповідача не виявлено, тому суд слід відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.14-2 , ч.2 ст.132-1, ст.ст.247, 251 КУпАП, ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 192, 227-228, ч.4 ст.229, ст.ст.241-246,250,286 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 05.07.2022 року.
Суддя Л.В. Домусчі