Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа № 506/232/22
Провадження № 2-а/506/3/22
12.07.2022 року смт Окни
Красноокнянський районний суд Одеської області у складі
головуючого судді Бурдинюк О.С.,
за участю секретаря судового засідання Таратунського С.С.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, поліцейського СРПП ВПД 2 Подільського РУП ГУМВС в Одеській області капітана поліції Студенюка Богдана Васильовича про скасування постанови від 03.06.2022 року серії БАА № 964147 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,
13.06.2022 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Подільського РУП ГУНП в Одеській області, поліцейського СРПП ВПД 2 Подільського РУП ГУМВС в Одеській області капітана поліції Студенюка Б.В., про скасування постанови від 03.06.2022 року серії БАА № 964147 про визнання позивача винним за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою від 16.06.2022 року адміністративний позов залишений без руху.
01.07.2022 року до канцелярії суду, на виконання ухвали від 16.06.2022 року, надійшов адміністративний позов в новій редакції, згідно якого ОСОБА_1 мотивував свої вимоги тим, що 03.06.2022 року відносно нього інспектором СРПП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП України в Одеській області капітаном поліції Студенюком Б.В. прийнята постанова серії БАА № 964147 за ч. 6 ст. 121 КУпАП за керування транспортним засобом без державної реєстрації та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Разом з тим, з вищевказаною постановою він не згоден та вважає її незаконною, з наступних підстав: дана постанова не містить стилістичного та смислового навантаження опису ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, крім того, фактично, розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливив виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування усіх обставин відповідної справи, орім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач керував мопедом «ЯМАХА ДЖОЙ», що є не вірним, оскільки в нього взагалі немає ніякого мопеду, а у власності його дружини, - ОСОБА_2 , є моторолер «ЯМАХА ДЖОГ». На думку позивача взагалі відсутні докази, які б підтверджували факт керування ним будь-яким транспортним засобом. У зв'язку з викладеними обставинами, позивач просив суд скасувати вищевказану постанову, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Ухвалою від 01.07.2020 року відкрито провадження по даній справі та витребовано додаткові докази.
На виконання ухвали від 01.07.2022 року Подільським РУП ГУНП України в Одеській області надані матеріали, що стали підставою для прийняття постанови від 03.06.2022 року серії БАА № 964147 відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст. 121 КУпАП, а саме: оригінал вищевказаної постанови, матеріали відео фіксації та рапорт працівника патрульної поліції (а.с.33-36).
Позивач, повідомлений належним чином (заявка про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення а.с. 12, 42), в судове засідання 12.07.2022 року не з'явився, про поважність причини неявки не сповістив, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався.
Представник позивача - адвокат Осокін С.Ю., повідомлений належним чином, до суду 12.07.2022 року не з'явився, надав заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю уточнення редакції поданого позову. Разом з тим, суд вважає дану підставу необґрунтованою та маючою на меті затягування судового розгляду, оскільки представник позивача напередодні минулого судового засідання, призначеного 06.07.2022 року, вже подавав аналогічну заяву про відкладення судового розгляду, з тих самих підстав (а.с.27). Крім того, відповідно до ч.1 ст. 47 КАСУ позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Таким чином, у сторони позивача був достатній термін скористатися правами, передбаченими діючим законодавством. Відповідно ч.3 ст.268 КАС України, неявка сторони позивача не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідача - Головне управління Національної поліції в Одеській області та відповідач - поліцейський СРПП ВПД 2 Подільського РУП ГУМВС в Одеській області капітан поліції Студенюк Б.В. - відзив на позов не подали, в судове засідання не з'явилися, хоча були повідомлений належним чином, про день та час слухання справи, тому суд вважає, що відповідно до ст.268 КАС України, неявка представника відповідача та відповідача є неповажною і не перешкоджає розгляду справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
03.06.2022 року інспектором СРПП ВПД №2 Подільського РУП ГУНП України в Одеській області капітаном поліції Студенюком Б.В. прийнята постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №964147 від 03.06.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 850 грн.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, 03.06.2022 року о 21 годин 40 хвилин в с. Малаївці, Подільського району, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом мопедом «Ямаха Джой» без державного номерного знаку, тобто з відсутнім та не зареєстрованим протягом 10 діб з моменту придбання, чим порушив п.п.2.9 в, 30.1 ПДР (а.с.34).
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" визначено, що поліція, відповідно до покладених на неї завдань, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до ч.6 ст.121 КпАП України, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху України, транспортний засіб-пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт;
до мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.
Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Відповідно до пункту 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Згідно абзацу 2 пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Пунктом 8 вказаного Порядку встановлено, що перша державна реєстрація мопедів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року №1371 (1371-2009-п) "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", може проводитися без подання документів, що підтверджують правомірність їх придбання, за встановленою цим Порядком процедурою.
Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 20 травня 2009 року затверджено нову редакцію Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами та передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, зокрема, мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з Законом України від 17 листопада 2008 року №586-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" з 1 січня 2010 року передбачена обов'язкова реєстрація.
Таким чином, з 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.
Крім того, відповідно ст. 121 КУпАП під транспортними засобами у статтях 121-126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій
статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти
всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і
тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Також відповідно до ч.3 ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.
Суд не бере до уваги твердження сторони позивача про невірність зазначення працівником поліції у спірній постанові типу транспортного засобу, оскільки, як зазначено вище, обов'язковій державній реєстрації підлягають як мопеди так і моторолери, більш того відповідальність згідно ч.6 ст. 121 КУпАП настає за керування транспортним засобом, без конкретизації його типу.
Зважаючи на викладене, з урахуванням того, що наданим відеофайлом підтверджено факт керування позивачем транспортним засобом (а.с.36), суд вбачає наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення ним правил дорожнього руху, ознаки якого підпадають під дію ч.6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Щодо посилань сторони позивача на те, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки справу про адміністративне правопорушення розглянуто на місці зупинки транспортного засобу, що позбавило його можливості скористатися у повному обсязі правами, передбаченими статтею 268 КУпАП, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.
У частинах першій, другій статті 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, якщо особа не оспорює допущеного нею порушення і адміністративного стягнення, що на неї накладається, а розмір штрафу не перевищує передбаченого у Кодексі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.
За Кодексом до цього переліку належать, зокрема, такі адміністративні правопорушення: порушення вимог пожежної безпеки в лісах (стаття 77); порушення правил полювання (частина перша статті 85); порушення правил рибальства (частина третя статті 85); порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог (стаття 107); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях (частина третя статті 109); викидання за борт річкового або маломірного судна сміття та інших предметів (частина третя статті 116-2); провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу (стаття 134); безквитковий проїзд (стаття 135); прояв неповаги до суду (стаття 185-3). Притягнення особи до адміністративної відповідальності у вказаних випадках фактично відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу (рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 5-рп/2015).
Разом з тим, Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" внесено зміни до статті 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом 4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 283 КУпАП.
З урахуванням наведеного, а також матеріалів відеофайлу, суд вважає безпідставними твердження сторони позивача про порушення відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та вимог статті 268 КУпАП.
Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у справах № 286/648/17 (постанова К/9901/23930/18 від 07 грудня 2018 року), № 489/1525/16-а (постанова К/9901/5974/18 від 31 січня 2018 року) та № 681/972/17 (постанова К/9901/17506/18 від 17 травня 2018 року) справа №310/4817/17 (2-а/310/156/17) адміністративне провадження №К/9901/15745/18 від 27.12.2019 року.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.2, 6, 77, 243-245, 271, 286, 295 КАС України, ст.ст.9, 121, 245, 247, 251, 258 КУпАП, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (адреса місцезнаходження: вул. Ак. Філатова, 15-а, м. Одеса, 65080, адреса для листування: вул. Єврейська, 12, м. Одеса, 65014), поліцейського СРПП ВПД 2 Подільського РУП ГУМВС в Одеській області капітана поліції Студенюка Богдана Васильовича (адреса для листування: Одеська область, Подільський район, смт Окни, вул. Устима Кармелюка, 19, 67900), про скасування постанови від 03.06.2022 року серії БАА № 964147 за ч. 6 ст. 121 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Красноокнянський районний суд Одеської області з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
СуддяО. С. Бурдинюк