Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа №: 505/2194/21
Провадження № 3-зв/506/1/22
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
11.07.2022 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Павловської Г.В. від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 ,
06.07.2022 року до Красноокнянського районного суду Одеської області з Одеського апеляційного суду надійшла для розгляду заява ОСОБА_1 про відвід судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловської Г.В. від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .
Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що у провадженні судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловської Г.В. перебуває справа про адміністративне правопорушення відносно нього за ст.130 ч.1 КУпАП. Однак йому стало відомо, що суддя Павловська Г.В. перебуває у дружніх відносинах із старшим інспектором поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, а тому він вважає, що суддя Павловська Г.В. не може брати участь у розгляді вказаної справи і підлягає відводу, оскільки вона є упередженою та необ'єктивною при розгляді справи відносно нього. Вказаний факт, на його переконання, є чинником, що перешкоджає реалізації його права на справедливий суд та відповідно до ст.6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод, зазначені обставини виключають участь судді Павловської Г.В. в розгляді даної справи. Тому він вважає, що є всі підстави для задоволення його заяви про відвід судді Павловської Г.В. з метою усунення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості суду.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день і час розгляду заяви був повідомлений належним чином.
Суддя Павловська Г.В. про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином.
За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід судді у відсутності осіб, які в судове засідання не з'явилися, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви і їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про відвід судді, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.
Зазначені обставини свідчать про наявність прогалин в національному законодавстві стосовно процесуального врегулювання розгляду суддею справ про адміністративні правопорушення і, зокрема, врегулювання права на відвід та порядку розгляду заяви про відвід по справам про адміністративні правопорушення.
Разом з тим, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, згідно з ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Рада суддів України пунктом 4 рішення №34 від 08.06.2017 роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави, за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні, а тому в даному випадку слід застосовувати аналогію права та застосувати норми КПК України при розгляді заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення.
Так, обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні передбачені ст.75 КПК України, частиною 1 якої визначено, що суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
При цьому, відповідно до ч.5 ст.80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Такі обставини при розгляді заяви про відвід судді Павловської Г.В. не встановлені, заявником ОСОБА_1 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, чи свідчили про його певну особисту заінтересованість, прихильність, уподобання стосовно однієї з сторін у справі, доводи викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді Павловської Г.В. При цьому, в заяві навіть не зазначено прізвище особи, з якою, на думку заявника, суддя Павловська Г.В. перебуває в дружніх відносинах.
Таким чином, так як доказів наявності обставин, що могли б викликати сумніви у неупередженості чи необ'єктивності судді Павловської Г.В. при розгляді справи про адміністративне правопорушення суду не надано, то в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Павловської Г.В. слід відмовити.
Керуючись ст.ст.2, 7 КУпАП, ст.ст.75, 80 КПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Павловської Галини Василівни від розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Чеботаренко О. Л.