1Справа № 335/8591/20 2/335/93/2022
01 липня 2022 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Лазоренко Д.М., розглянувши у підготовчому засіданні заяву представника позивача про прийняття заяви про уточнення позовних вимог по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки,
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки.
Підготовче провадження по даній цивільній справі триває.
16.02.2022 року від позивача надійшла уточнена позовна заява до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки.
В підготовчому засіданні представник позивача підтримала вказану заяву.
Представники відповідача ОСОБА_2 заперечував проти заяви позивача, просив відмовити.
Вислухавши представника позивача, думку представника відповідача Гаврилястої Н.М., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вищевказана заява не може бути прийнята, виходячи з наступного.
Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Водночас, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
Положеннями ст.196 ЦПК України визначено мету і строк проведення підготовчого засідання, а саме для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею ст. 49 ЦПК України визначено процесуальні права та обов'язки сторін. Частиною другою даної статті закріплено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною третьою даної статті визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про „доповнення” або „уточнення” позовних вимог, або заявлення „додаткових” позовних вимог і т.п. та .
Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:
- подання іншого (ще одного) позову, чи
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи
- об'єднання позовних вимог, чи
- зміну предмета або підстав позову.
Представник позивача вказала, що заява подана у зв”язку з пред'явленням позовних вимог до ОСОБА_3 .
Таким чином, виходячи з вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що правові підстави для розгляду вказаної заяви по суті відсутні, а тому у прийнятті заяви позивача про уточнення позовних вимог подану в межах цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки слід відмовити.
Керуючисьст.ст.49,258,260 ЦПК України, суд,-
В прийнятті заяви представника позивача про уточнення позовних вимог по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору іпотеки, поданої до суду 16 лютого 2022 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя А.В.Воробйов