Справа № 308/6401/22
11 липня 2022 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді Крегул М.М.,
секретаря судового засідання Тимко М.В.,
представника позивача - адвоката Гецко В.В.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та стягнення аліментів на дружину,
ОСОБА_2 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з даним позовом, який мотивує тим, що 13.10.2016 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. За час шлюбу у них народилась спільна донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Як стверджує позивач, з 15 квітня 2022 року вона з відповідачем спільно не проживають, при цьому, дитина проживає разом з нею, однак відповідач, будучи офіційно працевлаштованим, систематично ухиляється від утримання її та їх дитини. Навіть до початку народження дитини та в пологах батько дитини фактично участі не брав. Позивач постійно була на підтримках з того моменту як завагітніла і до початку пологів, вона змушена була самостійно фінансово забезпечувати підтримку вагітності, оплачувати аналізи, УЗД, медичні препарати та вітаміни, консультації лікарів до народження дитини. Допомогу яку надавав позивач протягом цього періоду складала 700,00 грн. в місяць, і то тільки після великих прохань з боку позивача.
Окрім цього, позивач зазначає, що оскільки дитини проживає разом з нею та потребує постійного догляду, остання не має можливості працювати, а відповідач за останні чотири місяці перерахував їй тільки 1200 грн.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що позивач самостійно не може забезпечити належний рівень на утримання та догляду дитини, відповідач є здоровим та працездатним, працевлаштованим в «104.UA» АДРЕСА_1 , працює на посаді водія та має постійний дохід у розмірі 9331,56 грн., володіє автомобілем, на якому іноді надає послуги таксі, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно починаючи стягнення з 26 травня 2022 року і до повноліття дитини; стягнути з позивача на користь відповідача аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи стягнення з 26 травня 2022 року і до досягнення дитиною трьохрічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак її представник адвокат Гецко В.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити з підстав та мотивів викладених у позові.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, зазначив, що не має змоги сплачувати аліменти у такому розмірі. При цьому зазначив, що щомісячно перераховує позивачці по 2000,00 грн. на банківську картку, однак, підтверджуючих документів надати не може у судовому засіданні..
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_1 уклали шлюб 13.10.2016 року, який зареєстрували в Ужгородському міському відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, про що був зроблений відповідний актовий запис №567 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 13.10.2016 р. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_2 ».
Від даного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 20 жовтня 2021 року Виконавчим комітетом Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, де батьками зазначені батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 .
У судовому засіданні встановлено та не заперечується учасниками справи, що з 15 квітня 2022 року подружжя не підтримує шлюбно-сімейних відносин та їх шлюб існує лише формально, спільного господарства не ведуть. Дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 та перебуває на її утриманні .
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Позивачем ОСОБА_2 ставиться також вимога про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку, щомісячно починаючи стягнення з 26 травня 2022 року і до повноліття дитини.
Зі ст.182 СК України слідує, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно долученої до матеріалів справи довідки №44 від 19.05.2022 року слідує, що відповідач ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ «104.ЮА» на посаді подія автотранспортних засобів (легкові) Закарпатського регіонального управління офлайн обслуговування, з 26 квітня 2021 року по теперішній час.
Також, згідно довідки №РКЦ00000099 від 19.05.2022 року відповідачеві ОСОБА_1 нарахований дохід за період з 01.02.2022 року по 30.04.2022 року у розмірі 34776,00 грн. з яких виплачено 27994,68 грн., тобто по 9331,56 грн. щомісячно.
Будь яких інших доказів наявності доходу у відповідача суду надано не було.
Оцінюючи надані сторонами по справі докази, та зважаючи на те, що обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, за таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний нести витрати на утримання своєї неповнолітньої доньки у розмірі 1/6 частки від доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача аліментів на її утримання суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1, ч. 4 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму встановленого законом. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно із статтею 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, працює офіційно і має постійних дохід, судом вирішено питання щодо стягнення з нього аліментів на утримання спільної дитини позивача та відповідача в розмірі 1/4 частки прибутку позивача. Також, суд, при встановленні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище позивачки, яка ніде не працює через необхідність догляду за даитиною, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів.
Відповідно до ч. 1ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі. Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, і враховуючи відсутність в позивача самостійного доходу, чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині.
Тому, виходячи з принципу справедливості, розумності та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на дружину до досягнення дитиною трьохрічного віку в розмірі 1/6 усіх доходів, щомісячно.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"зазначено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
В постанові по справі № 750/9224/16-ц (провадження № 61-16837св18) від 13 червня 2018 року суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що відповідно до частин другої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років і в разі розірвання шлюбу. Згідно з частиною четвертою статті 84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, судові витрати суд стягує з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 24, 84, 180-182, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 76, 81, 141, 258, 265, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дитину та стягнення аліментів на дружину задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 травня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше половини розміру мінімальної зарплати за відповідний період, щомісячно на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьохрічного віку, починаючи з 27 травня 2022 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
У решті вимог позовної заяви відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири грн. вісімдесят коп.) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_3 .
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул