Справа №949/781/22
12 липня 2022 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
07 липня 2022 року до Дубровицького районного суду Рівненської області на розгляд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2022 року, судова справа передана судді Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М.
Однак, встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_2 , з 23 квітня 2018 року працює судовим розпорядником Дубровицького районного суду Рівненської області, що стверджується довідкою №4 від 11.07.2022 року.
Тому, до відкриття провадження у справі, з метою уникнення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності та неупередженості головуючого у справі, суддею Отупор К.М. заявлено самовідвід.
Порядок вирішення заявлено самовідводу регламентований ст. 40 ЦПК України, якою передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у ст.ст. 36, 37, 38 даного Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Так, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
У пункті 2.5 "Бангалорських принципів поведінки судді" від 19.05.2006 року (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27.07.2006 року №2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 "Закону України Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений (рішення у справі Білуга проти України та у справі Ветштайн проти Швейцарії)
Отже, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо об'єктивності та неупередженості під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, вважаю за необхідне заявлений самовідвід задоволити.
Керуючись ст.ст. 36, 39-41, 260, 261 ЦПК України,
Заявлений самовідвід судді Отупор К.М. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити.
Справу передати в канцелярію суду для повторного автоматизованого розподілу судової справи в порядку ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.