Справа №938/254/22
Провадження № 2/938/119/22
12 липня 2022 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання двох дітей в твердій грошовій сумі,-
ОСОБА_2 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 3000 гривень щомісячно на кожну малолітню дитину, або не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову, а саме з 06.06.2022 року і до повноліття дітей.
Підставою звернення до суду є те, що між сторонами розірано шлюб 23.06.2021 року. Позивач сама доглядає, одягає, забезпечує розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток дітей. Намагається підтримувати достатній рівень життя дочок. Самостійно їй важко піклуватися і забезпечувати дітей необхідним, зважаючи на те, що вона не працевлаштована. Відповідач не працює, на даний час перебуває у Збройних Силах України. Оскільки позивач самостійно не може забезпечити належний рівень життя дітей, вважає, що батько повинен сплачувати аліменти у сумі 3000 гривень щомісячно на кожну дитину.
14.06.2022 року року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача з'явилася в судове засідання, просила позов задоволити.
Позивач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с. 23).
Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 23). 21.06.2022 року від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи за його відсутності (а.с. 26).
Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних для вирішення спору. Позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Розглядаючи дану цивільну справу, суд керується принципом забезпечення найкращих інтересів дитини, який визначений у п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Україною 27.02.1991 року. Цією нормою передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Так, положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.
Згідно з ст. 141 Сімейного Кодексу ( далі - СК) України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних обов'язків, що закріплений у ч.2 ст.51 Конституції України та в ст.180 СК України.
У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Встановлено, що рішенням Верховинського районного суду від 23.06.2021 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 4-7).
У шлюбі народилося двоє дочок, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10-11) .
На даний час сторони проживають окремо, а діти перебувють на утриманні позивача.
У ч. 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
Позивач наполягає на стягненні аліментів з відповідача саме в твердій грошовій сумі. Оскільки, відповідно до норм ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимогі на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, то суд не вправі самостійно визначати спосіб стягнення аліментів та стягувати з відповідача аліменти в частці від його доходу. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04.07.2018 року у справі № 490/4522/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
У ч. 2 ст. 182 СК України закріплено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік»встановлено, що прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні;
Враховуючи, що діти сторін є віком від 6 до 18 років, то такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць становить 2618 грн.
На підставі наведеного, оскільки відповідач визнав позовні вимоги, стягненню підлягають аліменти на утримання дочок віком від 6 до 18 років у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 гривень щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Такий розмір аліментів не є надмірним та є необхідним для забезпечення гармонійного розвитку і розумних потреб дітей, оскільки аліменти - це платіж, спрямований саме на утримання дитини, який повинен бути достатнім для цього. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов'язання, яке є в обох із батьків і має бути рівним та покликаний захистити інтереси дитини в коштах у розмірі необхідному для її життєдіяльності, збереження достойного рівня життя, який мала дитина до виникнення спору про стягнення аліментів, і який необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
У ч. 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Оскільки позивач звернулася до суду з вимогами - 06.06.2022 року, тому з 07.06.2022 року слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дітьми повноліття.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення. В ст. 430 ЦПК України закріплено, що суд допускає негайне виконання рішень у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежів за 1 місяць.
Враховуючи вищевказані вимоги законодавства, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення у межах суми платежів за 1 місяць.
Як вбачається з листа Верховинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 22.06.2022 року №1192 (а.с.31), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний на військову службу по мобілізації 28.03.2022 року.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Оскільки позивач на підставі п.3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів, а відповідач є військовослужбовцем, який виконує службові обов'язки, то суд вважає, що судовий збір слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.180-184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задоволити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі по 3000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів розпочати з 07.06.2022 року і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в сумі по 3000 (три тисячі) гривень 00 коп. на утримання двох дітей підлягає негайному виконанню.
Судовий збір в сумі сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування та ім'я сторін, їх місцезнаходження та проживання :
ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_1 , село Полянки, Верховинський район, Івано-Франківська область;
ОСОБА_3 - реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 , село Полянки, Верховинський район, Івано-Франківська область.
Суддя Наталія ЧЕКАН