Справа № 202/2560/22
Провадження № 3/202/1439/2022
11 липня 2022 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Михальченко А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.05.2022 року о 09-40 год. в м. Дніпро по вул.Г.Королькової, буд.3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA PRADO, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, підвищена жвавість. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився на камеру, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
25.05.2022 року о 14-40 год. в м. Дніпро по пр.Слобожанський, 145, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA PRADO, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Постановою від 10.06.2022 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження за № 3/202/1439/2022 (справа 202/2560/22).
Правом на участь в судовому засіданні ОСОБА_1 не скористався. В судове засідання призначене на 11 липня 2022 року, не з'явився, повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, шляхом викладення оголошення на офіційному сайті суду. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, справа призначалася до розгляду на 11 липня 2022 року, правопорушник не з'явився до суду, причини неявки до суду визнано неповажними, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, забезпечення можливості своєчасного притягнення особи до відповідальності у випадку доведення винуватості та уникнення безкарності, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Вивчивши письмові матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, перевіривши наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень - постанови про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , суд приходить до наступного.
Диспозицією частини 2 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка повторно протягом року вчинила керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протоколи про адміністративні правопорушення, серії ААБ № 052914 від 24 травня 2022 року, серії ДПР18 № 343274 від 25 травня 2022 року, складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
Крім того, згідно з вимогами ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 року №14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» чітко регламентовано, що кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера.
Дані відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників взводу 2 роти 1 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, долученого до матеріалів справи, повністю підтверджують викладені у протоколі обставини.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 порушуючи вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, що передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколах про адміністративне правопорушення, серії ААБ № 052914 від 24 травня 2022 року, серії ДПР18 № 343274 від 25 травня 2022 року; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції; рапортами працівників поліції; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння; карткою обліку адміністративного правопорушення «Армор» щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП 26.01.2022 року.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_2 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, - дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка повторно протягом року вчинила керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
До того ж, відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» та п.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» - судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю".
Тому, судом було перевірено судові рішення щодо ОСОБА_1 , який притягався до адміністративної відповідальності, а саме 26.01.2022 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (справа № 203/2188/22) був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (невідбута частина стягнення 6 місяців 28 днів).
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, його підвищену суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин та відношення до скоєного, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
При призначені стягнення особі, яка вчинила правопорушення, суд враховує, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, ігноруючи той факт, що він був позбавлений права керування транспортними засобами, та був обізнаним про протиправність своїх дій.
Зазначена поведінка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, яка вказує на її стійку протиправну направленість, приводить суд до висновку, що з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення та запобіганню скоєння нею нових правопорушень необхідно призначити ОСОБА_1 стягнення за ч.2 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилученням транспортного засобу, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 30 КпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті, тобто до 10 років.
Оскільки на ОСОБА_1 постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2022 року (справа № 203/2188/22), яка набрала законної сили 07.02.2022 року, було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і він до закінчення строку дії стягнень у виді позбавлення права керування транспортними засобами вчинив нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то суд, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладено за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуту частину таких стягнень, накладених на ОСОБА_1 постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2022 року.
Враховуючи викладене, при призначенні ОСОБА_1 стягнення в частині позбавлення права керування транспортним засобом необхідно приєднати невідбуту частину стягнення за постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, та остаточно призначити адміністративне стягнення у вигляді 3 роки 6 місяців 28 днів позбавлення права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.33, 130, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення на підставі ст.36 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбутої частини адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.01.2022 року у справі № 203/2188/22 відповідно, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки шість місяців двадцять вісім днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість грн. 20 коп.).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя А. О. Михальченко