ЄУН № 337/5947/21
Провадження № 2/337/145/2022
11 липня 2022 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Ширіної С.А.,
за участю секретаря судового засідання Бикової С.Б.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Рудюк В.О. звернулася до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01.04.2020 року у розмірі 2419,51 грн., з яких: заборгованість за договором позики у розмірі 2145,12 грн., інфляційні збитки у розмірі 212, 36 грн., 3% річних у розмірі 62,03 грн.; заборгованість за договором позики від 14.05.2020 р. у розмірі 66918,40 грн. з яких: заборгованість за договором позики у розмірі 64395,00 грн., інфляційні збитки у розмірі 1687,15 грн., 3% річних у розмірі 836,25 грн.; судові витрати понесені позивачем.
В обґрунтування пред'явлених позовних вимог представник позивача адвокат Рудюк В.О. посилається на те, що 01 квітня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики. Відповідно до п. 1.1 Договору позики від 01.04.2020 р. Позикодавець при укладанні цього договору позики передав позичальникові, а позичальник прийняв грошові кошти у розмірі 2145,12 грн., про що відповідачем ОСОБА_3 була написана розписка про отримання позики. У відповідності з п.п. 3.1, 3.3 позичальник зобов'язався повертати позику частинами або одним платежем у готівковій формі шляхом передачі відповідної суми коштів позикодавцю до 01.11.2020 р. Сума позики відповідачем ОСОБА_3 до 19.10.2020 р. не сплачена. Порушивши зобов'язання відповідач, станом на час звернення до суду, суму позики не повернув і заборгованість відповідача за договором позики від 01.04.2020 р. становить 2145,12 грн.
Окрім того, 14 травня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики. Відповідно до п. 1.1 Договору позики від 14.05.2020 р. Позикодавець при укладанні цього договору позики передав позичальникові грошові кошти у розмірі 64395,00 грн., про що відповідачем ОСОБА_3 була написана розписка про отримання позики. У відповідності з п.п. 3.1, 3.3 позичальник зобов'язався повертати позику частинами або одним платежем у готівковій формі шляхом передачі відповідної суми коштів позикодавцю до 14.05.2021 р. Сума позики відповідачем ОСОБА_3 до 19.10.2020 р. не сплачена. Порушивши зобов'язання відповідач, станом на час звернення до суду, суму позики не повернув і заборгованість відповідача за договором позики від 14.05.2020 р. становить 64395,00 грн.
Крім того, керуючись ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача окрім заборгованості за договорами позики інфляційні витрати на суму боргу та три проценти річних, а саме: за договором позики від 01.04.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 02.11.2020 р. по 19.10.2021 р. інфляційні збитки складають 212,36 грн., 3% річних від суми заборгованості за період з 02.11.2020 по 19.10.2021 року складають 62,03 грн., за 352 дні. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 2419,51 грн. За договором позики від 14.05.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 15.05.2021 р. по 19.10.2021 р. складає 158 днів. Інфляційне збитки за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складають 1687,15 грн. 3% річних від суми заборгованості за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складає 836,25 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 66918,40 грн.
Ухвалою судді від 18.11.2021 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
22.02.2022 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що грошових коштів у ОСОБА_1 він не брав, суму заборгованості перед ТОВ «Баядера Логістик» стягнуто за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2021 року.
Представником позивача подано до суду заяву, в якій просить справу розглядати у її відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує.
Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання призначені на 22.06.2022 року та 11.07.2022 року не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановлений законом порядок шляхом направлення судових повісток засобами потового зв'язку, однак поштові конверти повернулись на адресу суду без вручення із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Згідно з вимогами ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання, повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає. Тому, суд вважає, що відповідач не з'явився в судове засідання без поважаних причин.
Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» ( № 12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб- сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
На підставі ч.3 ст.211 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за наявними у суду матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.
Суд, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає,що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає,що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено, що 01 квітня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики. Відповідно до п. 1.1 Договору позики від 01.04.2020 р. Позикодавець при укладанні цього договору позики передав позичальникові, а позичальник прийняв грошові кошти у розмірі 2145,12 грн., про що відповідачем ОСОБА_3 була написана розписка про отримання позики. У відповідності з п.п. 3.1, 3.3 позичальник зобов'язався повертати позику частинами або одним платежем у готівковій формі шляхом передачі відповідної суми коштів позикодавцю до 01.11.2020 р. Сума позики відповідачем ОСОБА_3 до 19.10.2020 р. не сплачена. Порушивши зобов'язання відповідач, станом на час звернення до суду, суму позики не повернув і заборгованість відповідача за договором позики від 01.04.2020 р. становить 2145,12 грн.
Окрім того, 14 травня 2020 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір позики. Відповідно до п. 1.1 Договору позики від 14.05.2020 р. Позикодавець при укладанні цього договору позики передав позичальникові грошові кошти у розмірі 64395,00 грн., про що відповідачем ОСОБА_3 була написана розписка про отримання позики. У відповідності з п.п. 3.1, 3.3 позичальник зобов'язався повертати позику частинами або одним платежем у готівковій формі шляхом передачі відповідної суми коштів позикодавцю до 14.05.2021 р. Сума позики відповідачем ОСОБА_3 до 19.10.2020 р. не сплачена. Порушивши зобов'язання відповідач, станом на час звернення до суду, суму позики не повернув і заборгованість відповідача за договором позики від 14.05.2020 р. становить 64395,00 грн.
Крім того, керуючись ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача окрім заборгованості за договорами позики інфляційні витрати на суму боргу та три проценти річних, а саме: за договором позики від 01.04.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 02.11.2020 р. по 19.10.2021 р. інфляційні збитки складають 212,36 грн., 3% річних від суми заборгованості за період з 02.11.2020 по 19.10.2021 року складають 62,03 грн., за 352 дні. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 2419,51 грн. За договором позики від 14.05.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 15.05.2021 р. по 19.10.2021 р. складає 158 днів. Інфляційне збитки за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складають 1687,15 грн. 3% річних від суми заборгованості за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складає 836,25 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 66918,40 грн.
Оскільки сторони дійшли обопільної згоди про те, що грошові кошти будуть перебувати у користуванні відповідача певний час і визначили строк повернення грошей про що склали відповідні договори, зазначене підтверджує факт укладення договорів позики між ними та його умови.
Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.
Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Статтею 1047 ЦК України передбачена письмова форма укладення договору позики.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багато сторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Відповідно до змісту ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно закону, договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На час розгляду справи договори позики відповідачем не виконані, сума позики у встановлений договором строк позивачу не повернута. Матеріали справи не містять доказів повного або часткового виконання відповідачем його зобов'язань з повернення позивачу позики.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, досліджені у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність законних підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за договором позики від 01.04.2020 року загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 2419,51 грн. За договором позики від 14.05.2020 р. загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 66918,40 грн.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом ч. 2ст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У ч. 2 ст. 625 ЦК Українипрямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення.
Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні. 3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення.
До позовної заяви представник позивача долучив розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідно до якого: за договором позики від 01.04.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 02.11.2020 р. по 19.10.2021 р. інфляційні збитки складають 212,36 грн., 3% річних від суми заборгованості за період з 02.11.2020 по 19.10.2021 року складають 62,03 грн., за 352 дні. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 2419,51 грн. За договором позики від 14.05.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 15.05.2021 р. по 19.10.2021 р. складає 158 днів. Інфляційне збитки за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складають 1687,15 грн. 3% річних від суми заборгованості за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складає 836,25 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 66918,40 грн.
Суд перевірив наведений розрахунок позивача та дійшов висновку, що оскільки за договором позики від 01.04.2020 отримані у позику гроші мали б бути повернуті до 01.11.2020 року, прострочення грошового зобов'язання настало з 02.11.2020 року і саме з цієї дати має бути розрахований період заборгованості.
Тому, інфляційне збільшення за договором позики від 01.04.2020 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 02.11.2020року по 19.10.2021 року складає 212,36 грн.
Розрахунок 3% річних за договором позики від 01.04.2020 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК Україниза період з 02.11.2020 по 19.10.2021 року складає 62,03грн.
Крім того, оскільки за договором позики від 14.05.2020 отримані у позику гроші мали б бути повернуті до 14.05.2021 року, прострочення грошового зобов'язання настало з 15.05.2021 року і саме з цієї дати має бути розрахований період заборгованості.
Тому, інфляційне збільшення за договором позики від 14.05.2020 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 15.05.2021року по 19.10.2021 року складає 1687,15 грн.
Розрахунок 3% річних за договором позики від 14.05.2020 на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складає 836,25 грн.,разом з тим виходячи з меж заявлених вимог із відповідача на користь позивачки підлягає стягненню заявлена сума у розмірі грн.
Суд вважає поданий відповідачем ОСОБА_2 відзив на позовну заяву необґрунтованим , оскільки посилання відповідача про те, що з нього вже було стягнуто цю суму боргу за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя є недоведеними та такими, що спростовуються письмовими доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З врахування вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума боргу за договором позики від 01.04.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 02.11.2020 р. по 19.10.2021 р. інфляційні збитки складають 212,36 грн., 3% річних від суми заборгованості за період з 02.11.2020 по 19.10.2021 року складають 62,03 грн., за 352 дні. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 2419,51 грн. За договором позики від 14.05.2020 р. період прострочення грошового зобов'язання з 15.05.2021 р. по 19.10.2021 р. складає 158 днів. Інфляційне збитки за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складають 1687,15 грн. 3% річних від суми заборгованості за період з 15.05.2021 по 19.10.2021 року складає 836,25 грн. Загальна сума заборгованості з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних складає 66918,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-4,11-13,76-81,89,141, 263, 265, 280-282 ЦПК України,ст.ст.202,207, 509,526,527, 530, 625,629, 1046-1049, 1052, ЦК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 суму боргу за договором позики від 01.04.2020 р. з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 2419,51 грн., суму боргу за договором позики від 14.05.2020 р. з урахуванням суми інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 66918,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса : АДРЕСА_2 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908, грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 11.07.2022 року.
Суддя : С.А. Ширіна11.07.2022