Справа № 333/237/22
Провадження № 2-а/333/46/22
12 липня 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді: Варнавської Л.О., розглянувши адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, третя особа: лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області Новік Андрій Сергійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, третя особа: лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області Новік Андрій Сергійович, відповідно до якої останній просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену 06.01.2022 року серії ЕАО № 5209963 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП у розмірі 425 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.01.2022 р. позивач керував транспортним засобом Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 . О 14 год. 36 хв. автомобіль був зупинений патрульною поліцією. Підставою зупинення транспортного засобу була підозра у вчиненні адміністративного правопорушення, а саме в управлінні транспортним засобом, який не пройшов обов'язкового технічного контролю, проте статтю Закону № 580 ОСОБА_3 не назвав.
На прохання позивача пред'явити службове посвідчення та докази підозри у вчиненні ним адміністративного правопорушення, ОСОБА_3 показав якусь картку до жетону, а згадані докази для ознайомлення не надав.
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що законних підстав для зупинки транспортного засобу у патрульної поліції не було, та на вимогу ОСОБА_3 він показав пенсійне посвідчення, посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 31.08.2020 р. Поліс (договор) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не надавав, оскільки працівники патрульної поліції не надали йому докази вчинення ним адміністративного правопорушення.
Позивач зазначає, що вимагати пред'явлення полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, працівники поліції мають право у двох випадках: при вчиненні правопорушення, за яке складається протокол про адміністративне правопорушення, або скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Докази вчинення правопорушення поліцейський ОСОБА_3 позивачу не надав.
Оглянувши Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 31.08.2020 р. та сфотографувавши його, поліцейський зробив висновок, що Протокол прострочений.
Після вказаних дій поліцейський ОСОБА_3 роздрукував постанову про накладення адміністративного стягнення, в якій було вказано на відсутність Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу та Полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та запропонував підписати постанову.
ОСОБА_1 звернувся до поліцейського Новік А.С. з проханням надати/отримати правову допомогу від адвоката та надати бланк для викладення пояснень. У наданні правової допомоги було відмовлено.
Поліцейський надав бланк пояснень та надав на підпис Постанову в новій редакції, в якій вже не було зазначено про відсутність Протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Заповнивши Пояснення позивач вказав, клопотання про надання правової допомоги; зі змістом постанови не згоден; зі статтею 63 Конституції України не ознайомили; службове посвідчення ОСОБА_3 не пред'явив; причини зупинки транспортного засобу не пояснив.
На Постанові вказав «Не згоден» підписав Постанову, отримав примірник постанови та продовжив рух на транспортному засобі.
Постанову позивач вважає необґрунтованою, неправомірною, постановленою з порушенням Конституції України, порушенням норм матеріального та процесуального права оскільки зупинення транспортного засобу поліцейським ОСОБА_3 на підставі підозри у вчиненні адміністративного правопорушення тотожне припущенню у вчиненні адміністративного правопорушення, тому є порушенням ст.62 КУ, а відмова у наданні правової допомоги адвокатом - є порушенням права на захист, тобто порушенням ст.63 КУ
Поліцейський ОСОБА_3 не виконав вимоги ч.3 ст.35 Закону № 580, чим порушив норми матеріального права та вимоги ч.2 ст.19 КУ. Він повинен був скористатися загальнодержавною базою даних про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, а не вигадувати «підозри у вчиненні мною адміністративного правопорушення, а саме в управлінні транспортним засобом, який не пройшов обов'язкового технічного контролю» як підставу для зупинки транспортного засобу.
Відповідно до ч.4 ст.30 Закону № 580, якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов'язаний пред'явити особі документ, що посвідчує його повноваження. У карточці, яку пред'явив ОСОБА_3 не були вказані його повноваження. Такими діями ОСОБА_3 порушив норми матеріального права.
Поліцейський незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, порушив права позивач та не надав можливості скористатися правами, які передбачені ст.268 КУпАП чим порушив порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення, що є підставою для скасування Постанови
Вимоги ст. 280 КУпАП перед ухваленням постанови ОСОБА_3 не виконав, чим порушив норми процесуального права.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2022 року прийнято позовну заяву призначено до розгляду по суті без повідомлення сторін, роз'яснено учасникам справи право на подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, а відповідачу - наслідки неподання відзиву на позов у встановлений судом строк (а.с. 18, зворот).
Копію ухвали від 23.02.2022 року, копію позовної заяви з матеріалами позову, направлено відповідачу за місцем його реєстрації, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України.
Відповідач та третя особа будучи повідомленими належним чином, відзив на позов не подали, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від відповідача та третьої особи також не надходило.
Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.
На підставі ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Предметом оскарження в даній справі є постанова по справі про адміністративне правопорушення, здійснюючи розгляд справи, відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України суд зобов'язаний перевірити її обґрунтованість та відповідність дійсним обставинам.
Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України регламентовано право на судовий захист, яке передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що 06.01.2022 року о 14-54 год. поліцейським УПП в Запорізькій області Новік Андрієм Сергійовичем винесено постанову серії ЕАО № 5209963 відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у АДРЕСА_1 керував транспортним засобом Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив п. 2.1.ґ ПДР відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач оскаржувану постанову вважає такою, що підлягає скасуванню, зазначаючи, що, оскільки, на його думку, були відсутні будь-які правові підстави для цього, він відмовився виконувати незаконні вимоги працівника поліції.
Разом з тим, положеннями ст. 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко передбачено право посадових осіб відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряти документи водія транспортного засобу, в тому числі, наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов'язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов'язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
Згідно п. 2.4 ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у керуванні транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") (формальний склад).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач не заперечує факт непред'явлення ним страхового поліса для перевірки на вимогу працівника поліції, тобто фактично визнає, той факт, що ним не було пред'явлено поліс страхування разом з посвідченням водія та реєстраційним документом.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених па них повноважень.
Відповідно до пункту 2 розділу 3 інструкції № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена за ч. 1 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених ч. 1 та ч. 2 даної статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно змісту позовної заяви, позивач не спростовує факту ненадання інспектору патрульної поліції чинного страхового полісу про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поряд з тим посилається на нібито відсутність складу адміністративного правопорушення в його діях.
Суд не погоджується з позицією позивача, оскільки у відповідності до п. 2.1 (ґ) ПДР водій повинен мати при собі поліс ОСЦПВВНТЗ та на вимогу поліцейського пред'явити вказаний документ, відповідно до п. 2.4 ПДР.
Статтею ст. 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вбачається, що оцінивши докази у справі про адміністративне правопорушення за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, врахувавши значність вчиненого правопорушення, заслухавши пояснення позивача, інспектор патрульної поліції постановив визнати винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп., що в межах санкції даної статті.
Таким чином, постанова інспектора патрульної поліції була винесена після повного з'ясування всіх обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за результатами чого інспектором було прийнято рішення застосувати до позивача санкцію частини 1 статті 126 КУпАП.
З огляду на досліджені матеріали справи, суд приходить до висновку, що інспектором патрульної поліції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення.
Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що інспектором було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлену ст. 245, 270, 278, 279, 280 КупАП, водночас позивачем не було доведено даних обставин на яких ґрунтується його позовні вимоги, а відтак суд не приймає вказані доводи позивача до уваги.
Крім того, слід зазначити, що порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем не впливає на суть вчиненого правопорушення та не є підставою для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених КУпАП, вина позивача у порушенні Правил дорожнього руху України є доведеною. Натомість позивачем не було доведено обставин на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 5, 9, 10, 19, 77, 86, 90, 251, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Запорізькій області, третя особа: лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області Новік Андрій Сергійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його підписання.
Повний текст рішення складено 12.07.2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя Л.О. Варнавська