Справа №278/2568/21
Категорія 67
2/295/722/22
05.07.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючої - судді Семенцової Л.М.,
за участі секретарів - Хробуста А.О., Кирийчук А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 19.09.1992 року по 13.09.2008 року він перебував у шлюбі з відповідачем, під час чого йому було видано видано ордер на квартиру АДРЕСА_1 , яка в подальшому була приватизована ними по 1/2 частині. В цій квартирі проживає відповідач, а він проживає в селі Врублівка Житомирського району Житомирської області та за станом здоров'я потребує стороннього догляду, який здійснює його матір ОСОБА_3 . Тому позивач просив ухвалити рішення щодо надання йому грошової компенсації шляхом внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду відповідачем замість його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 16.09.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків, в тому числі для уточнення неконкретизованих позовних вимог.
Направивши до суду позовну заяву від 02.12.2021 року (а.с. 59-63) та заяву про уточнення позовних вимог від 02.12.2021 року (а. с. 73), що надійшли до суду 03.12.2021 року, позивач просить ухвалити рішення щодо надання йому грошової компенсації шляхом внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду відповідачем замість його частки у праві спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , а також водночас просить ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача внести 1/2 частки вартості від спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду та припинити його право власності на 1/2 частку вказаної квартири у праві спільної сумісної власності.
Відповідач надала до суду відзив на позовну заяву з викладеними в ньому запереченням проти задоволення позову, вказавши на недоліки позовної заяви, зокрема, на відсутність у позовній заяві ціни позову. Вона не заперечує проти викупу частки позивача, проте суперечності у змісті позовної заяви і відсутність належних доказів в справі, а саме об'єктивний розрахунок ціни позову, відсутність висновку про вартість спірного майна, не дають їй можливості погодитися з позовною заявою. Вона не має матеріальної можливості сплатити одразу вартість частки майна на депозитний рахунок суду. Після розрівання шлюбу 13.09.2008 році вони припинили спільне проживання, вона залишилися проживати в спірні квартирі, сплачуючи за комунальні послуги, та утримує майно в належному стані, а позивач проживає за іншою адресою. Під час розірвання шлюбу він не мав претензій щодо спільного майна, тому строк позовної давності щодо поділу майна сплинув 13.09.2011 року та просить застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності.
У судове засіданні позивач не з'явився, від нього до суду надійшла заява про розгляду справи за його відсутності та підтримання позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з викладених у відзиві обставин.
Суд, заслухавши відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 19.09.1992 року по 15.09.2008 року сторони перебували в шлюбі між собою, що встановлено з копії паспорта позивача та свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 15.09.2008 року ВРАЦС Житомирського МУЮ серії НОМЕР_1 (а. с. 4-8, 34).
Відділом приватизації державного житлового фонду Житомирської міської ради 14.04.2008 року видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_2 позивачу та відповідачу на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 28,86 кв. м у рівних частках (а. с. 33).
Як убачається з інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 01.07.2021 року, на підставі зазначеного свідоцтва за позивачем та відповідачем зареєстровано право приватної власності по 1/2 частині однокімнатної квартири АДРЕСА_1 (а. с. 10, 11).
Відповідно до частин 1, 2 статті 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно частин 1, 2, 4, 5 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
У постанові від 03.02.2020 року в справі № 235/5146/16-ц Верховний Суд висловив такий правовий висновок.
Аналіз змісту положень статті 71 СК України дає підстави для висновку про те, що частини четверта та п'ята цієї статті виступають як єдиний правовий механізм захисту інтересів того з подружжя, який погоджується на компенсацію належної йому частки у спільному майні за рахунок іншого з подружжя, з подальшим припиненням права власності на цю частку.
Принцип обов'язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.
Такий підхід відповідає закріпленим у статті 7 СК України засадам розумності і добросовісності, оскільки відповідач надає свою згоду на позбавлення його частки у праві власності, отримуючи, у свою чергу, гарантоване грошове відшкодування.
У пунктах 1-3 частини першої статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим.
Правовідносини, в яких позивач просить припинити не право власності відповідача у спільному майні з виплатою компенсації, а своє право на частку в майні з отриманням компенсації на свою користь, є відмінними за своєю природою і регулюються статтею 364 ЦК України, яка передбачає, що співвласник, частка якого в майні не може бути виділена в натурі, має право на отримання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості цієї частки.
Заявляючи відповідні вимоги, позивач погоджується на отримання грошової компенсації, а відповідач, у свою чергу, не завжди згоден її виплачувати. При цьому залишення неподільної речі у спільній власності без проведення реального поділу не позбавить того з подружжя, хто фактично цією річчю користується, можливості користуватися нею в подальшому. Одночасно інший з подружжя позбавляється як можливості користуватися спірною річчю, хоча вона перебуває у спільній власності, так і грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.
Оцінюючи положення частини п'ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов'язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.
Частинами 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
На підтвердження вартості спірної квартири позивачем надано довідку про оціночну вартість об'єкту нерухомості від 03.12.2021 року, згідно чого оціночна вартість квартири АДРЕСА_1 становить 663501,49 грн. (а. с. 74, 75). Проте суд не приймає до уваги зазначену довідку, так як вона не містить відомостей про особу, яка її склала, та документ не засвідчений належним чином.
Між сторонами як колишнім подружжям не погоджено вартість належної їм на праві спільної часткової власності квартири, а в матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази дійсної її вартості на час розгляду справи.
У зв'язку з недоліками позовної заяви, у тому числі неконкретизованим змістом заявлених у прохальній частині позовних вимог, ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира від 16.09.2021 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків. На виконання ухвали позивачем надано до суду позовну заяву від 02.12.2021 року (а.с. 59-63) та заяву про уточнення позовних вимог від 02.12.2021 року (а. с. 73), які надійшли до суду 03.12.2021 року. Втім у заявлених уточнених позовних вимогах не зазначений чіткий розмір грошової компенсації вартості 1/2 частки спірного нерухомого майна, а також уточнені позовні вимоги не відповідають передбаченим ст. 16 ЦК України та ст. 71 СК України способам захисту цивільних прав.
За наведених обставин вимоги позову не ґрунтуються на положеннях закону та суд не знаходить підстав для їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 60, 61, 69-72 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст. ст. 12, 76-82, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжявідмовити.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ).
Повне рішення суду складено 08.07.2022 року.
Суддя Л.М. Семенцова