Справа № 163/914/22
Провадження № 3/163/712/22
07 липня 2022 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.
з участю представника Волинської митниці Кондратюка І.П.,
розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0529/20500/22 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку Республіки Польщі, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючу, закордонний паспорт НОМЕР_1 ,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), яка 26 жовтня 2019 року через митний пост "Шегині" Львівської митниці увезла автомобіль "Фольксваген", польський номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , в режимі тимчасового ввезення в Україну на строк до 26 жовтня 2020 року, перевищила строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено 15 червня 2022 року на митному посту "Устилуг" Волинської митниці, чим вчинила правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.
На розгляд справи порушниця не з'явилась, хоча при складанні протоколу про порушення митних правил належним чином була повідомлена про дату та місце розгляду; заяв чи клопотань щодо суті протоколу та процедури його розгляду не подала.
Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.481 МК України у вигляді штрафу.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, письмовими поясненнями порушниці, службовою запискою інспектора митниці.
Згідно із ст.103 МК України тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
В письмових поясненнях порушниця вказала, що перетинала кордон автомобілем "Фольксваген" як пасажирка, після чого транспортний засіб був переданий громадянам України як допомога. Митне оформлення увезення автомобіля на її ім'я здійснено без її згоди, про відповідальність за невиконання обов'язку вивезення транспортного засобу не знала.
Цих обставин вона в жодний спосіб не підтвердила: не назвала громадян, яким нібито був переданий автомобіль, місце передачі, водія транспортного засобу, який переміщував транспортний засіб, тощо.
В той же час відповідно до витягу з програмного комплексу АСМО "Інспектор" ОСОБА_1 в транспортному засобі кордон перетинала як водій одноособово, інші особи в автомобілі не їхали і в електронному журналі не вказані.
Отже, обставин, що об'єктивно та відповідно до закону перешкоджали б їй виконати зобов'язання реекспорту транспортного засобу, порушниця не навела.
Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення її від відповідальності.
Враховуючи доведеність вини порушниці, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З порушниці відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, суддя
ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ) визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.
Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").
Стягнути із ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").
Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області С.С.Чишій