07 липня 2022 року
м. Київ
справа №380/22572/21
адміністративне провадження №К/990/10271/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 04 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій,
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та поновлення виплати пенсії позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області здійснити на загальних підставах перерахунок пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року, відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонерові та дитині війни, на підставі документів, які перебувають у пенсійній справі, із застосуванням усіх підвищень, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України на момент поновлення виплати пенсії, не менше мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з проведенням на загальних підставах, без обмеження часом, індексації та масових перерахунків пенсії у 2017 - 2021 роках і надалі, відповідно до пенсійної реформи України, з урахуванням наступних змін у пенсійному законодавстві;
- відновити та виплачувати позивачу пенсію за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру та дитині війни, з виплатою заборгованості з пенсії одним платежем за період з 07 жовтня 2009 року на день фактичної виплати пенсії, на визначений позивачем банківський рахунок;
- виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за затримку виплати пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по день фактичної виплати заборгованості з пенсії, одним платежем;
- встановити спосіб виконання судового рішення шляхом виплати пенсії на визначений позивачем банківський рахунок, згідно із заявою, поданою представником позивача за довіреністю.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 04 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2022 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області у розгляді заяви представника ОСОБА_1 - Райзмана Олександра Яковича від 26 жовтня 2021 року про поновлення виплати пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області розглянути заяву представника ОСОБА_1 - Райзмана Олександра Яковича від 26 жовтня 2021 року про поновлення виплати пенсії за віком. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.
05 липня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки/технічної помилки у постанові Верховного Суду від 04 липня 2022 року у справі № 380/22572/21.
В обґрунтування заяви зазначено, що резолютивна частина рішення не відповідає його мотивувальній частині.
Так, у мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 04 липня 2022 року судом сформульовано висновок (п. 71) про необхідність вийти за межі позовних вимог, а саме, зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про поновлення виплати пенсії відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ГУ та «Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, згідно із Законом № 1058-ГУ» від 25 листопада 2005 року № 22-1, з урахуванням зроблених судом висновків.
При цьому, як вважає заявник, у п'ятому абзаці резолютивної частини судового рішення судом допущено описку/технічну помилку, а саме, випали після слів «про відновлення виплати пенсії за віком» слова: «відповідно до вимог Закону № 1058-ГУ, з урахуванням зроблених судом висновків».
Заявник зазначає, що за відсутності зазначеної вказівки/доповнення в резолютивній частині постанови Верховного Суду, заява позивача відповідно до вимог Закону № 1058-ІУ з урахуванням зроблених судом висновків, розглянута відповідачем не буде, що свідомо призведе до протиправної відмови у відновленні пенсії позивачу. У результаті постанова суду не призведе до захисту порушеного права позивача.
Вирішуючи питання про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 04 липня 2022 року, Суд керується таким.
Колегія суддів Верховного Суду, розглядаючи дану заяву позивача, виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 253 КАС України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.
Виходячи з системного аналізу приписів КАС України, описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення.
Аналогічні висновки викладені також в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі №800/520/16 (провадження №11-684сап18).
За приписами ст. 246 КАС України рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора.
В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання учасників справи; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів звертає увагу, що у резолютивній частині судового рішення знаходить відображення присуд суду - тобто лаконічна відповідь суду на вимоги сторін, якою вирішується спір.
Як установлено Судом, заявник просить виправити допущену, на його думку, судом описку шляхом зміни резолютивної частини постанови та зазначення її у іншій редакції, що не є виправленням описки у розумінні вимог статті 253 КАС України.
Водночас колегія суддів наголошує, що судове рішення було прийнято Верховним Судом у межах повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, установлених приписами ст. 349 КАС України.
З урахуванням встановлених обставин та наведених вище правових норм, які підлягають застосуванню у викладених правовідносинах, Верховний Суд не убачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про виправлення описки, з огляду на те, що цей абзац резолютивної частини є зрозумілим і не містить неповноти та суперечностей, що перешкоджало б виконанню рішення суду у цій частині.
З огляду на наведене, указана заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Керуючись статтею 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про виправлення описки у постанові Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Н.В. Коваленко
А.І. Рибачук ,
Судді Верховного Суду