Справа № 274/1025/22
Провадження № 2/0274/846/22
06.07.2022 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за прострочення виконання договору позики -
17.02.2022 ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеною вище позовною заявою .
Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду від 17.05.2022 року в справі відкрито спрощене позовне провадження ( а.с. 21-22).
В судове засідання позивачка не з"явилася, на адресу суду скерувала телефонограму відповідно до якої просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, оскільки перебуває за кордоном.
Також на електронну пошту Бердичівського міськрайонного суду позивачка скерувала клопотання про відстрочення розгляду справи на серпень 2022 року, яке не містить електронно - цифрового підпису.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, в судове засідання не з"явився, причину неявки суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіряючи клопотання позивачки про відстрочення розгляду справи на відповідність вимогам статті 183 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
Частиною першою статті 183 ЦПК України (далі - ЦПК України) визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
При цьому, частиною другою статті 183 ЦПК України передбачено, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Як встановлено судом позивачкою подано клопотання про відстрочення розгляду справи шляхом направлення електронною поштою, яке не скріплене електронним цифровим підписом. В даному клопотання взаглі відсутній будь-який підпис.
Відповідно до пп. 15.1, 15.2, 15.3 п. 15 Розділу XIII «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Водночас, обмін процесуальними документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, органами та установами системи правосуддя, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу наразі забезпечує підсистема «Електронний суд».
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон) електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Відповідно до ст.5 даного закону, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Відповідно до ч.1 ст.7 зазначеного закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Таким чином, у розумінні Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом документа в електронній формі є електронний документ, який має юридичну силу за умови, якщо цей документ відповідає вимогам щодо обов'язкових реквізитів електронного документу законодавства і за своєю формою (форматом) дає змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством. Паперова форма є тільки його візуальною формою і має юридичну силу лише копії електронного документа на папері.
Статтею 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Клопотання позивачки направлене на електронну пошту суду, взагалі не містить будь- якого підпису особи, що її подає.
Відповідно до ч.4 ст.183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відтак, враховуючи відсутність підпису позивачки на клопотанні суд приходить до висновку про необхідність повернення зазначеного вище клопотання, особі яка його подала, на підставі ч.4 ст.183 ЦПК України.
іІдповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення).
Враховуючи те, що відповідач вперше не з"явився в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомив, суд вважає за необхідне розгляд справи відкласти і виклик відповідача в судове засідання повторити.
Керуючись ст. ст. 183, 223, 258-260, 261,354 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення розгляду справи - повернути позивачці без розгляду.
Судове засідання відкласти на 13 вересня 2022 року 12 год. 00 хв., виклик сторін в судове засідання повторити.
Копію ухвали про повернення клопотання без розгляду, разом із клопотанням та долученими до нього документами , надіслати особі, яка його подала.
Роз'яснити, що повернення клопотання без розгляду не позбавляє права на повторне звернення до суду із вказаним клопотанням за загальними правилами та на підставах, визначених ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області на протязі п"ятнацтяти днів з дня її постановлення.
Суддя Т.М. Вдовиченко