571/463/22
1-кп/571/126/2022
08 липня 2022 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12022181190000063 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, інвалідності не має, неодруженого, раніше судимого: вироком Рокитнівськго районного суду Рівненеської області від 18.11.2020 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік; вироком Рокитнівського районного суду від 14 січня 2021 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; вироком Рокитнівського районного суду від 09 травня 2022 року за ч.3 ст.185, ч. 1 ст.71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_7 ,-
25 березня 2022 року приблизно о 19 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи у провулку між вулицями Центральна та Ювілейна в с. Масевичі, Сарненського району Рівненської області, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільного небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, який впровадженого згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб та продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 на 30 днів, до 25 квітня 2022 року, скориставшись темною порою доби, з корисливих мотивів, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, напав ззаду на ОСОБА_6 та почав його душити руками за горло, в результаті чого він на деякий час втратив свідомість. В той час, коли потерпілий перебував без свідомості, ОСОБА_3 наніс ще декілька ударів ногою по голові ОСОБА_6 . Внаслідок протиправних дій ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця правої навколо орбітальної ділянки, поверхневої ранки з осадженням у внутрішнього кута правого ока (субкон'юнктивального крововиливу в праве око), забою, синця лівої вушної раковини, осадження задньої поверхні лівої вушної раковини, струсу головного мозку (легкий клінічний перебіг) та синця переднє-бокової поверхні шиї зліва (в середній її частині), із клінічними ознаками «тупої травми гортані» з наявними поодинокими крововиливами в сполукові оболонки нижніх повік, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. В подальшому, скориставшись безпорадним станом потерпілого, ОСОБА_3 заволодів його грошовими коштами у сумі 200 грн., які знаходились у кишені куртки та зник у напрямку смт. Рокитне, Сарненського району Рівненської області.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні злочину визнав частково і дав показання, про те, що потерпілого ОСОБА_6 знає більше як два роки, бачився та спілкувався з ним і раніше, а також йому відомо про те, що потерпілий є інвалідом. Заперечив, що бив потерпілого через наявність між ними будь-яких неприязних відносин, про те бив його, бо так себе почував. 25 березня 2022 року бачив, як до потерпілого під'їхав на машині його друг, якого він також знає та який дав потерпілому 200 грн. чи 250 грн., про що потерпілий йому повідомив. Хоча проживають в одному населеному пункті, проте в різних сторонах, він пішов разом з потерпілим в напрямку місця проживання останнього, і пояснив це необхідністю набрати березового соку. Перебуваючи в провулку між вулицями Центральна та Ювійлейна в с. Масевичі, Сарненського району Рівненської області він наніс удар правою рукою в область голови з боку, міг зачепити вухо. Від удару потерпілий впав на землю. Він присвітив, щоб переконатися, що ОСОБА_6 живий, побачив, що той ворушиться, підібрав гроші, які лежали на землі, після чого вирушив у власних справах в напрямку домівки. Гроші йому потрібні були для купівлі цигарок та на інші власні потреби. Заперечив, що душив потерпілого, а також йому не відомо чи втрачав останній свідомість, коли лежав на землі. Про введений воєнний стан було відомо, проте на його думку, він на нього не розповсюджується, бо він його не визнає.
Потерпілий ОСОБА_6 дав суду показання про те, що з обвинуваченим він дружив, раніше бачився і спілкувався. За обставин, про які повідомив обвинувачений він зустрівся із своїм другом, в якого позичив 200 грн. та про що не міг не бачити обвинувачений, оскільки знаходився поруч з ним. Коли товариш на машині від'їхав, він пішов додому, а обвинувачений ОСОБА_3 пішов услід за ним, хоча живе в іншій стороні с. Масевичі. Більше з ними нікого не було, в провулок, де мала місце подія, заходили разом, інших сторонніх осіб не було. Йшли спокійно, не сварилися. У провулку, ОСОБА_3 неочікувано підійшов ззаду і вхопив його за шию. Так як йому стало боляче, він вдарив ОСОБА_3 по руці, щоб той його відпустив, однак ОСОБА_3 продовжував тримати за шию. Скільки часу тримав не пригадує, так як втратив свідомість. Разом з тим, добре пам'ятає, що гроші двома купюрами по 100 грн. знаходились в кишені його куртки, а не на землі, і вони з кишені не випадали, як про це стверджує ОСОБА_3 . Телефон також був у куртці, де і лишився, а гроші зникли. Коли отямився, то обличчя було в грязюці, око «закровлене», він на нього погано бачив, а також йому дуже боліла шия і кадик.
Свідок ОСОБА_8 повідомила суду, що потерпілий доводиться їй сином. Пояснила, що в той день, 25 березня 2022 року прибирала в будинку. Коли о 20 годині 10 хвилин повернувся додому син, було вже темно. Син був з брудним і пошкрябаним обличчям, закриваленим оком, скаржився, що болить горло. Його трусило, він був наляканим, нічого толком не міг пояснити, у зв'язку з чим вона була змушена його перепитувати кілька разів. Від сина дізналась, що він позичив у друга ОСОБА_9 200 грн., які ОСОБА_3 відібрав. На її запитання син відповів, що той зустрів ОСОБА_3 неподалік школи, вони між собою розмовляли. ОСОБА_3 бачив, як ОСОБА_9 давав йому гроші. Син повертався додому, поруч йшов і ОСОБА_3 і в провулку між хатою і побуткомбінатом син пройшов вперед, а ОСОБА_3 , будучи позаду, почав його душити. Син почав кричати, але ОСОБА_3 його не відпускав, а потім син упав і більше нічого не пам'ятає і не знає, проте, повідомив їй, що гроші точно знаходились у його кишені. Також син розповів, що ОСОБА_3 душив його однією рукою, а потім ногою щось робив, можливо, перевіряв його - їй про це нічого не відомо, однак око у сина було закривавлене. Поліція приїхала швидко, її та сина опитували, також відразу відшукали ОСОБА_3 , а наступного дня від працівників поліції дізналась, що ОСОБА_3 затримали, її та сина допитали кожного окремо одночасно в різних службових приміщеннях, де вони розповіли про всі відомі їм обставини. Після нападу, син боїться виходити на вулицю пізно вечером, прогулюється лише вдень, нервується, боявся йти до суду, він не міг оговтатись від того, що так з ним вчинив товариш. В травні 2022 року вона водила сина до лора та невролога, а також днів 5-6 лікували йому око, на яке він погано бачив через крововилив. Крім того, бабуся ОСОБА_3 повернула сину 200 грн., у зв'язку з чим, матеріальну шкоду сину відшкодовано.
Свідок ОСОБА_9 дав наступні показання. Потерпілий ОСОБА_6 є його другом. Він знає, що потерпілий має інвалідність, а тому інколи допомагає йому. У березні 2022 року ОСОБА_6 попросив позичити йому 200 грн., які він привіз власним транспортним засобом приблизно о 19 годині до школи. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , якого він також знає, стояли разом і про щось розмовляли. Він, при ОСОБА_3 , передав потерпілому ОСОБА_6 200 грн., а саме: 1 купюру номіналом 100 грн., та 2 купюри по 50 грн. Підтвердив, що бачив, як потерпілий поклав кошти у кишеню, після чого разом з ОСОБА_3 пішли в сторону села, де живе ОСОБА_10 . Також підтвердив, що ОСОБА_3 бачив, як він передав гроші потерпілому.
Таким чином, свідок підтвердив покази потерпілого про те, що ОСОБА_3 бачив, як ОСОБА_6 отримав від нього кошти і які знаходилась у кишені, що спростовує покази обвинуваченого про те, що він не бачив факт передачі коштів потерпілому і ці кошти випали з його рук.
Винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину підтверджується й іншими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні.
Відповідно до заяви, потерпілий ОСОБА_6 25.03.2022 року звернувся до поліції щодо вчинення відносно нього кримінального правопорушення (а.с. 8 том2).
Відомості про вчинене відносно потерпілого ОСОБА_6 кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за № 12022181190000063 (а.с. 1-6 том2)
26 березня 2022 року оглянуто місце події, яким є провулок поблизу АДРЕСА_1 , про що було зафіксовано у протоколі огляду місця події з долученими до нього фототаблицями (а.с. 57-62 том 2).
Крім того, під час проведення слідчого експерименту потерпілий ОСОБА_6 чітко вказав на місце вчинення відносно нього нападу з сторони ОСОБА_3 та повідомив про відомі йому обставини, що підтверджується протоколом та переглядом DVD диску (а.с. 63-64 том 2).
Як вбачається із висновку експерта № 85 від 26.03.2022, у результаті протиправних дій потерпілому спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця правої навколо орбітальної ділянки, поверхневої ранки з осадженням у внутрішнього кута правого ока (субкон'юнктивального крововиливу в праве око), забою, синця лівої вушної раковини, осадження задньої поверхні лівої вушної раковини, струсу головного мозку (легкий клінічний перебіг) та синця переднє-бокової поверхні шиї зліва (в середній її частині), із клінічними ознаками «тупої травми гортані» з наявними поодинокими крововиливами в сполукові оболонки нижніх повік, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Ушкодження виникли внаслідок травматичних дій тупим предметом (предметами) із обмежуючою контактуючою поверхнею (за механізмом їх утворення: - ударно-стискуюча дія-синець, ранка, дія тертя - осаднення). Термін заподіяння ушкоджень відповідає 25.03.2022; з врахуванням наявності травматичного комплексу про який зазначено у п.1.3. Висновку, експертом не виключено заподіяння тілесних ушкоджень «внаслідок «здавлення» ділянки шиї потерпілого рукою нападавшого» (а.с.67-79 том 2).
25 березня 2022 року ОСОБА_3 затримано за підозрою за ч. 4 ст. 186 КК України (а.с. 25-29 том2) безпосередньо після вчинення злочину, в тому числі, потерпілий вказує на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
07.04.2022 змінено кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 4 ст. 186 КК на ч. 4 ст. 187 КК України та 08.04.2022 змінили раніше повідомлену підозру на ч. 4ст. 187 КК України. (а.с. 136-142 том2).
Вчинення злочину у умовах воєнного стану вважається загальновідомим фактом та підтверджується Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на 30 діб та продовженням згідно з Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 на 30 днів, до 25 квітня 2022 року (а.с. 133-135 том2).
Отже, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений в умовах воєнного стану.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, захисник просив визнати щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Однак, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 у судовому засіданні чітко зазначив, що свою вину визнає частково, заперечує обставини вчиненого правопорушення, зокрема, стверджує, що на бачив, як свідок передав кошти потерпілому, не душив потерпілого, а лише один раз його ударив, після чого підібрав гроші, які самі випали у нього, що спростовано показами самого потерпілого та дослідженими іншими доказами, зокрема висновком експерта про характер виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, протоколом слідчого експерименту. А тому, суд прийшов до переконання, що часткове визнання вини не слід вважати щирим каяттям та активним сприянням у розкритті кримінального правопорушення. Кошти у сумі 200 грн. потерпілому дійсно були повернуті бабусею обвинуваченого. Суд враховує, що з даного приводу потерпілий зазначив, що претензій до ОСОБА_3 не має. ОСОБА_3 дійсно визнав позов у повному обсязі, однак, суд не вбачає достатності таких підстав для призначення покарання із застосуванням до обвинуваченого положень ст. 69 КК України, на чому наполягав захисник.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України не встановлено.
По місцю реєстрації ОСОБА_3 характеризується негативно (а.с.90 том2). Як вбачається з вимоги про судимість ОСОБА_3 раніше судимий (а.с.107-108, 110-129 том2). Вироком Рокитнівського районного суду від 09.05.2022 року ОСОБА_3 засуджено за ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує вимоги ст.65 КК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами покарання» та виходить із встановленої статтею 50 КК України його мети, спрямованої на виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі.
Так, ОСОБА_3 вчинив цей злочин під час іспитового строку, призначеного за вироком Рокитнівського районного суду від 14 січня 2021 року та до постановлення вироку Рокитнівськимм районним судом від 09 травня 2022 року, за яким призначено покарання за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.
Відтак, суд призначає покарання на підставі положень ч.4 ст.70 КК України, а стаття 71 КК України у цьому випадку не потребує застосування, оскільки покарання призначається за сукупністю злочинів, а попередній вирок уже зараховано до призначеного покарання.
Крім того, у кримінальному провадженні потерпілим заявлено цивільний позов, що розглядається судом відповідно до положень ст.127-129 КПК України.
У судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали цивільний позов у повному обсязі та просили стягнути з обвинуваченого моральну шкоду, завдану злочином, яку оцінює у 10 000 грн. Обвинувачений цивільний позов визнав у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої і яка відшкодовується незалежно від майнової шкоди та не пов'язана із розміром цього відшкодування.
Згідно з ст. 1167 ЦК України, м оральна шкода, завдана фізичній неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Психологічний стан потерплого шляхом проведення судової психологічної експертизи не встановлювався, однак наявність переживань, страждань, особливостей сприйняття події злочину також досліджувалось у судовому засіданні і у сукупності із іншими доказами (даними про особу потерпілого - а. с. 38-42 том 2, який має вади здоров'я і є особою з інвалідністю, про що достеменно було відомо обвинуваченому, показами свідка ОСОБА_8 , протоколом слідчого експерименту, висновком експерта) на переконання суду, підтвердились. Вказані обставини були підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, з огляду на що суд вважає цивільний позов у кримінальному провадженні обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією майна.
Остаточне покарання ОСОБА_3 визначити відповідно до ч.4 ст.70КК України шляхом часткового складання покарання за вироком Рокитнівського районного суду від 09 травня 2022 року у виді 8 років 1 місяць позбавлення волі з конфіскацією майна.
Строк відбування покарання обчислювати з моменту фактичного затримання 25 березня 2022 року.
Цивільний позов задоволити повністю та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 10 000 грн. компенсації за моральну шкоду.
Процесуальні витрати відсутні.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою.
Речові докази: мобільний телефон «Nokia » модель ТА 1203 повернути власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Рівненського апеляційного суду через Рокитнівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок суду набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя :