79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.07.2022 Справа № 914/3213/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. за участі секретаря судових засідань Зусько І.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом: Заступника керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів, який подано в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фодну державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест», м. Дубно,
про стягнення 1230600 грн. збитків
За участі представників:
від прокуратури: Лука Г.В. - прокурор,
від позивача: Жуган І.О. - представник,
від відповідача: Войцехівський О.В. - адвокат,
Суть спору: Заступник керівника Львівської обласної прокуратури, м. Львів, звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фодну державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зорема Вест», м. Дубно, 1230600 грн. збитків.
Стислий виклад позиції прокуратури та позивача.
Прокуратура та позивач посилаються на те, що відповідач неналежно виконав взяті на себе за Договором про відповідальне зберігання № 16/4 від 12.02.2016 р. зобов'язання. Передане за цим договором на зберігання відповідачу державне майно (кран грейферний (2 одиниці) та кран-балка (2 одиниці)) на день звернення прокурора з позовом до суду є втраченим. Прокурор вважає, що збитки, спричинені втратою державного майна, становлять 1230600 грн. На підтвердження цієї обставини прокурор посилається на висновок про розмір збитків, який затверджено наказом позивача № 01699 від 25.06.2021 р.
Прокурор також посилається на ту обставину, що позивач, знаючи про втрату переданих на зберігання відповідачу кранів, не вчиняв у розумний строк жодних дій, спрямованих на захист інтересів держави та стягнення збитків.
В частині доводів щодо підсудності справи Господарському суду Львівської області прокурор посилається на норми ч. 8 ст. 29 ГПК України.
Стислий виклад заперечень проти позову відповідача.
Відповідач у відзиві (том справи І, а.с. 123-130) просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що передані йому на зберігання на підставі Договору № 16/4 від 12.02.2016 р. крани знаходились на території ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал».
З урахуванням подальших доповнень до повідомлення від 05.11.2020 р., ПрАТ «Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» повідомило відділ Національної поліції України про те, що в ніч з 04.11.2020 р. на 05.11.2020 р. невстановлена особа шляхом вільного доступу, таємно викрала передані на зберігання крани, що є державним майном. По даному факту розпочато досудове розслідування.
На думку відповідача, втрата майна відбулась внаслідок його викрадення третіми особами. Тому відповідач вважає, що відсутня його протиправна поведінка, яка зумовила втрату майна, переданого на зберігання і причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними державі збитками.
Відповідач заперечує проти розміру збитків, які прокурор просить стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю.
Відповідач вважає, що рецензія на звіт про оцінку, виконана самим замовником цього звіту, тобто позивачем, суперечить нормам статей 4, 7 та 8 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки рецензію на звіт про оцінку виконано самим замовником (позивачем).
На думку відповідача, при оцінці розміру збитків необґрунтовано визначено залишкову вартість заміщення майна, оскільки встановлено фізичний знос майна 40%, проте оцінювач не здійснював огляд (обстеження) майна, не аналізував технічну документацію обладнання.
Відповідь прокурора на відзив (справи І, а.с. 160-169).
Прокурор зазначає, що про протиправність поведінки відповідача свідчить невиконання ним взятих на себе на підставі п.п. 1.1., 2.7., 2.9. та 2.11. Договору № 16/4 зобов'язань щодо зберігання речей, переданих йому позивачем.
В силу ст. 614 ЦК України відсутність вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, тобто відповідач. Наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання теж, відповідно до приписів ст. 617 ЦК України, має доводити відповідач. Подані відповідачем докази не підтверджують відсутності його вини у втраті державного майна.
Прокурор вважає, що відповідач неналежно виконував зобов'язання, взяті на себе за договором зберігання. Вказане призвело до викрадення майна, переданого на зберігання.
Що стосується зауважень відповідача до Звіту про оцінку майна, який подано прокурором, то прокурор вважає ці зауваження безпідставними. Звіт про оцінку майна виконано суб'єктом оціночної діяльності - Савицьким Д.К. та скріплено його печаткою. Цей Звіт не визнано недійсним і підстави вважати його необґрунтованим відсутні.
Відповідь на відзив позивача (том справи ІІ, а.с. 1-4).
Позивач зазначає, що на підставі ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. На думку позивача, відповідач порушив зобов'язання, взяті на себе за Договором № 16/4 з відповідального зберігання державного майна. Крім цього, відповідач не виконав обов'язку встановленого п. 2.11. Договору щодо негайного повідомлення позивача про необхідність зміни умов зберігання майна, а також щодо самостійної зміни таких умов у разі небезпеки втрати, нестачі, псування майна.
Що стосується доводів відповідача щодо невідповідності долученого до позовної заяви Звіту про оцінку розміру збитків, то позивач зазначає, що визначення розміру заподіяних державі збитків здійснено у відповідності до вимог Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.21996 р. № 125 та Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891.
Виконавець оцінки був обраний на конкурсних засадах.
У матеріалах справи наявна належно завірена копія рецензії на звіт про оцінку майна від 17.01.2018 р. (а.с. 71-71), яка відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Заперечення прокуратури на висновок експерта, який подано відповідачем (том справи ІІ, а.с. 47-51).
Прокурор зазначає, що висновок, який подано відповідачем, є висновком товарознавчої експертизи. Тоді як з метою визначення розміру збитків або розміру відшкодування проводиться незалежна оцінка майна, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а не товарознавча експертиза. Мета незалежної оцінки майна та мета товарознавчої експертизи є різною. Метою товарознавчої експертизи є визначення ринкової вартості інвентарних об'єктів на визначену дату.
При проведенні експертизи експерт не використовувала Методику оцінки майна, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891. Проте застосування цієї Методики є обов'язковим при визначенні розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі.
Висновок експертизи містить суперечності. Так, у висновку вказано, що у відкритому доступі в мережі Інтернет відсутні дані стосовно вартості досліджуваного обладнання станом на 2020 р. Тим не менше, для визначення ринкової вартості майна експертом застосовано порівняльний підхід. Відомості, вказані у висновку щодо введення кранів у експлуатацію та умов їхнього зберігання в несприятливих умовах не підтверджено жодними доказами чи додатками до висновку. Крани, які передавались на зберігання відповідачу, є несерійним майном, яке виготовляється на замовлення.
Прокурор стверджує, що з огляду на викладені вище обставини, доводи відповідача щодо розміру збитків не підтверджені встановленими законом засобами доказування, поданий відповідачем висновок не є допустимим доказом.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.11.2021р. позовну заяву у справі залишено без руху.
Ухвалою від 16.11.2021р. відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Підготовчі засідання у справі відкладались, строк підготовчого провадження у справі продовжувався та у судовому засіданні оголошувалась перерва з підстав, наведених в наявних у матеріалах справи ухвалах суду та у протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 12.01.2022р. відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Стебницьке гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал", м.Дрогобич, м.Стебник про залучення ПрАТ "СГХП "Полімінерал" третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача № 06 від 06.01.2022р
Ухвалою суду від 16.02.2022р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Судові засідання з розгляду справи по суті відкладались та судом оголошувалась перерва з підстав, наведених в ухвала суду.
Стислий виклад поданих учасниками справи на адресу суду заяв викладено вище.
Мотивувальна частина рішення.
Враховуючи зміст спірних правовідносин, до переліку обставин, які є предметом доказування у справі, належить доказування наявності неправомірної поведінки відповідача, збитків позивача у розмірі 1230600 грн. та причинно-наслідкового зв'язку між цією протиправною поведінкою й збитками позивача, До предмета доказування учасника справи, який має у ній протилежний процесуальний інтерес, належить доведення існування обставин, які спростовують доводи прокуратури та позивача і свідчать про відсутність його вини у заподіянні збитків.
Вичерпний перелік доказів, якими учасники справи підтверджують наявність кожної з обставин, що належать до предмета доказування у справі, зазначено прокурором, позивачем та відповідачем в додатках до позовної заяви, відзиву та поданих ними заяв і пояснень.
З огляду на вірогідність наявних у матеріалах справи доказів, суд визнає встановленими такі обставини, що є предметом доказування у справі.
Між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області, правонаступником якого є позивач, та відповідачем 12 лютого 2016 р. укладено у письмовій формі Договір про відповідальне безоплатне зберігання № 16/4 з додатком (том справи І, а.с. 14-19). Відповідно до п. 3.1. Договору його укладено строком на 10 років.
На виконання умов цього Договору позивач передав відповідачу на відповідальне безоплатне зберігання дві одиниці кранів грейферних та дві одиниці кранів-балка. Вказане підтверджується Актом приймання-передачі від 12 лютого 2016 р. (том справи І, а.с. 20-22), де у пунктах 127-130 йдеться про передачу спірних кранів з інвентарними номерами 42081, 42082, 42084 та 42085.
Згідно з приписами статей 936, 938, 942 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Однак 09.12.2020 р. ПрАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» повідомило позивача листом за вих. № 492 (том справи І. а.с. 35) про те, що викрадено основні засоби: кран грейферний, 2 од. (інв. №№ 42081, 42082), кран-балка, 2 од. (інв. №№ 42084, 42085), які перебувають на зберіганні відповідача, у єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано номер кримінального провадження 12020145110000334. (том справи І, а.с. 36).
Позивач 28 січня 2021 р. встановив відсутність вказаних кранів, які були передані на зберігання відповідачу на підставі Договору № 16/4, що підтверджується відповідним Актом, який затверджено начальником РВ ФДМУ по Львівській області (том справи І, а.с. 37).
Враховуючи виявлену відсутність майна у місці його зберігання, позивач 23.02.2021 р. прийняв наказ № 00509 (том справи І, а.с. 38) про компенсацію збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, а 25.06.2021 р. своїм наказом № 01699 (том справи І, а.с. 39) затвердив висновок про розмір збитків, нанесених державі. Відповідно до цього Висновку (том справи І, а.с. 39, на звороті) та Звіту про оцінку розміру збитків (том справи І, а.с. 40-71) розмір збитків, завданих державі внаслідок втрати кранів грейферних (2 од., інв. №№ 42081, 42082), кран-балки (2 од., інв. №№ 42084, 42085), становить 1230600 грн. без ПДВ.
Позивач 30.06.2021 р. звернувся до відповідача з листом № 1113-03605 (том справи І, а.с. 72), в якому просив у 14 - денний термін відшкодувати йому 1230600 грн. без ПДВ збитків, заподіяних втратою вищезазначеного майна, та вказував банківські реквізити, на які слід перераховувати грошові кошти. Однак цей лист відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Стосовно обставин виявлення факту втрати державного майна суд встановив таке.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (том справи І, а.с. 36. 145) підтверджується та обставина, що 05.11.2020 р. о 16:30 год. зареєстровано кримінальне провадження за письмовою заявою громадянина ОСОБА_1 про те, що «в ніч з 04.11.2020 р. по 05.11.2020 р. невстановлена особа, перебуваючи на території підприємства ПРАТ «СГХП Полімінерал» в м. Стебник, по вул. Дрогобицькій, 127, шляхом вільного доступу, таємно викрала дві металеві стойки з балки № 28-30. Чим спричинила матеріальну шкоду в сумі 12000 грн.».
Рапортом від 05.11.2020 р. інспектора СРПП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області (том справи І, а.с. 146-147) підтверджується та обставина, що 05.11.2020 р. о 07:48:00 год. зі служби 102 надійшло повідомлення, зроблене заявником - громадянином ОСОБА_2 з телефонного номера НОМЕР_1 про те, що «…протягом ночі на заводі полімінерал вкрали стойки, відеоспостереження наявне на прохідній. Проникли шляхом вільного доступу. Вартість вкраденого повідомити не може. Очікує працівників поліції». У цьому рапорті також йдеться про те, що територія заводу, де як стверджує відповідач, зберігалось державне майно, була необгородженою.
Наявні у матеріалах справи Додаткові пояснення від 27.11.2020 р. (том справи І, а.с. 149) свідчать про те, що 27.11.2020 р. ПрАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» повідомило Головне управління Національної поліції у Львівській області про те, що під час додаткового обстеження 06.11.2020 р. дренажного складу ДзКР-2 службою охорони підприємства та інженером по будівлях встановлено факт відсутності крана грейферного (2 шт); кран-балка (2 шт.).
Наведені обставини підтверджують той факт, що відповідач порушив взяті на себе на підставі п.п. 1.1., 1.3., 2.7., 2.12. Договору № 16/4 зобов'язання, а також порушив вимоги ст .ст. 936, 942 та 943 ЦК України і не виконав свого обов'язку із утримання майна в належному стані, збереження речей, переданих на зберігання, не виконував цього обов'язку особисто, а також порушив вимоги п.п. 2.9. та 4.2. Договору № 16/4 та приписів ст. 951 ЦК України в частині обов'язку зберігача відшкодувати поклажедавцеві збитки, завдані втратою речі - у розмірі її вартості. Вказані обставини свідчать про наявність противправної поведінки відповідача, яка полягала у порушенні ним взятих на себе зобов'язань із зберігання майна держави. Ця поведінка відповідача спричинила втрату ним державного майна вартістю 1230600 грн. Наведені вище обставини, які встановлено судом, у їх сукупності підтверджують наявність причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяними такою поведінкою збитками держави. Вказані збитки держави у розмірі 1230600 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави в особі позивача.
Такого висновку суд дійшов на підставі наведених вище обставин справи, п.п. 2.9., 4.2. Договору № 16/4 та приписів ст. ст. 943, 950, 951 ЦК України. Відповідно до цих правових норм зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.
Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.
Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця.
У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.
Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.
За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.
Такі загальні підстави закріплено у ст.ст. 610, 611, 614, 629 ЦК України. Відповідно до наведених правових норм Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Долучені відповідачем до матеріалів справи повідомлення про викрадення державного майна невстановленими особами та докази реєстрації в зв'язку із цими обставинами кримінального провадження не підтверджують факту відсутності вини відповідача у втраті майна, вони не встановлюють винних у втраті державного майна осіб. Ці докази спростовують факт належного виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань і підтверджують ту обставину, що майно зберігалось в умовах, за яких сторонні особи та працівники ПрАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» мали до нього вільний доступ (місце зберігання майна не було обгороджене). Втрачені крани мали вантажопідйомність 5 т. довжину моста 9 м, висоту підйому 25 м (кран грейферний) та 2 т (кран-балка), що свідчить про значну вагу кожного із кранів. У матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували наявність у працівників ПрАТ Стебницьке гірничо-хімічне підприємство «Полімінерал» правових підстав для вільного доступу до державного майна, переданого на зберігання відповідачу. Саме ця юридична особа, а не відповідач, 27.11.2020 р. додатковими поясненнями інформувала правоохоронні органи про факт виявлення відсутності державного майна, переданого на зберігання ТзОВ «Зорема Вест».
Що стосується заперечень відповідача щодо розміру збитків, то поданий відповідачем висновок експерта № 854 за результатами проведення товарознавчої експертизи, складений 24.12.2021 р., не є допустимим доказом на підтвердження розміру збитків.
Згідно з ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116, розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки. У разі визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір збитків визначається відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 81 та 82 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1896, встановлено, що її положення застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обгрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.
Визначення розміру збитків здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки, а у разі коли державний орган є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах в порядку, встановленому Фондом державного майна України.
У матеріалах справи немає доказів, які б спростовували доводи прокурора та позивача про те, що виконавця оцінки збитків (СОД ФОП Савицький Д. К.) обрано на конкурсних засадах у відповідності до вимог Положення про конкурсний відбір суб'єктів оціночної діяльності, затвердженого наказом ФДМУ від 16.01.2018 № 47.
Прокурором долучено до матеріалів справи завірену копію рецензії на звіт про оцінку майна від 17.01.2018 р. (том справи І, а.с. 71 - 71-1). Відповідачем не подано суду доказів, які б свідчили про те, що особа рецензента та сама рецензія не відповідають вимогам ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків допускається ст. 13 згаданого вище Закону.
Згідно з висновком рецензента, оцінка нанесених державі збитків проведена без порушення кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність; вид вартості (база оцінки) вибрана згідно з метою проведення оцінки - ринкова вартість, суб'єктом оціночної діяльності у процесі складання висновків визначено ринкову вартість, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; обсяг зібраної та проаналізованої інформації достатній для здійснення оцінки; під час проведення оцінки, результати якої викладені у звіті про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, методичні підходи, методи та оціночні процедури застосовано відповідно до вимог Національних стандартів № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» та № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 та від 28.10.2004 № 1442; звіт класифікується за ознакою абз. 3 п. 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» як такий, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
Поданий відповідачем висновок експерта № 854 за результатами проведення товарознавчої експертизи не є висновком про розмір збитків. Розмір збитків у ньому не визначено відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України, як це вимагається у п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116. До висновку не додано жодного з додатків, які використовувались експертом при його складенні.
У цьому висновку визначено ринкову вартість кранів станом на 05.11.2020 р.
Згідно з науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 (у редакції від 26.12.2012 № 1950/5) до числа об'єктів товарознавчої експертизи належать: споживчі товари, обладнання та сировина, а також інші товари. Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об'єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил. Орієнтовний перелік вирішуваних питань: яка вартість об'єктів дослідження на території України (із зазначенням дати, на яку необхідно провести оцінку) та ін.
Таким чином, за допомогою товарознавчої експертизи не визначається розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств.
Використання експертом порівняльного підходу не є обґрунтованим з огляду на відсутність у експерта відомостей про вартість обладнання, яке досліджувалось, станом на 2020 р.
Що стосується поданої відповідачем заяви свідка ОСОБА_3 від 14.02.2022 р., то цією заявою підтверджується факт безперешкодного доступу до переданого позивачем відповідачу на відповідальне зберігання майна сторонніх осіб без законних на те підстав. У матеріалах справи немає доказів того, що відповідач у встановлений законом спосіб доручив сторожу ПрАТ «СГХП «Полімінерал» зберігати передані відповідачу по договору № 16/4 крани. У матеріалах справи також немає доказів, які б підтверджували наявність у сторожа ПрАТ «СГХП «Полімінерал» спеціальних знань, необхідних для того аби визначити характеристики середовища (соляне, агресивне), в якому перебували крани, передані на зберігання, а також візуально визначити стан ерозійного руйнування кранів, ступінь їхнього фізичного зносу, корозії, технічний стан, не ремонтопридатність та непридатність для подальшого використання станом на 14.02.2022 р
Щодо підсудності справи Господарському суду Львівської області, то згідно з частинами 1 та 8 ст. 29 ГПК України, позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди. Право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 ГПК України.
Щодо звернення прокуратури в інтересах держави в особі позивача з позовом до суду у справі, то посилання прокурора на ту обставину, що позивач не здійснював захист інтересів держави шляхом звернення з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків в зв'язку з відсутністю грошових коштів на сплату судового збору, підтверджується наявними у справі листами позивача від 07.09.2021 р. № 10-12-04820 та від 30.09.2021 р. № 10-13-05261.
Викладені вище обставини справи свідчать про те, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань, взятих на себе за Договором про відповідальне зберігання № 16/4, спричинило втрату державного майна, а відтак - понесення позивачем 1230600 грн. (без ПДВ), зумовлених втратою майна, яке було передане позивачем на зберігання відповідачу.
Судовий збір у справі на підставі вимог статті 129 ГПК України покладається на відповідача, оскільки спір у справі виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 3, 13, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 194-196, 208-210, 218-220, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Заступника керівника Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17-19, ідентифікаційний код 02910031), поданий в інтересах держави в особі: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 42899921) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЕМА ВЕСТ» (35600, м. Дубно, провулок Центральний, 1, ідентифікаційний код 36518912) задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЕМА ВЕСТ» (35600, м. Дубно, провулок Центральний, 1, ідентифікаційний код 36518912) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях (79005, м. Львів, вул. Коперника, 4, ідентифікаційний код 42899921) 1230600 грн. (без ПДВ) збитків, нанесених державі внаслідок втрати державного майна.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОРЕМА ВЕСТ» (35600, м. Дубно, провулок Центральний, 1, ідентифікаційний код 36518912) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, проспект Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031) 18459 грн. судового збору.
Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.07.2022 р.
Суддя Бортник О.Ю.