вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" грудня 2021 р. м. Київ Справа №911/2676/21
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2Г, літ. А)
До Гребінківської селищної ради (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, просп. Науки, буд. 2)
Про розірвання договору
Суддя Третьякова О.О.
Секретар судового засідання Ганзенко М.В.
Представники:
позивача не з'явились
відповідача Борисенко А.М.
обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (далі - позивач) до Гребінківської селищної ради (далі - відповідач) про розірвання договору на постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21, укладеного між позивачем та відповідачем.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач в порушення істотних умов договору на постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21, зокрема, щодо дотримання дисципліни відбору природного газу на умовах, визначених договором, не спожив природний газ у замовлених і погоджених з позивачем обсягах, що призвело до недоотримання позивачем грошових коштів, на які він очікував при укладенні вказаного договору.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.09.2021 постановлено відкрити провадження у справі №911/2676/21 та здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.10.2021, учасникам справи визначено строки для здійснення необхідних процесуальних дій.
07.10.2021 та 04.11.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04.11.2021 та 25.11.2021 відповідно.
12.11.2021 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» надійшла заява від 10.11.2021 про відмову від позову, якою позивач повідомив суд, що він, користуючись своїм правом, передбаченим ст.191 Господарського процесуального кодексу України, відмовляється від позову з огляду на те, що між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 від 28.10.2021 до договору №41СВ417-1429-21 постачання природного газу від 01 березня 2021 року, якою сторони за взаємною згодою розірвали договір №41СВ417-1429-21 постачання природного газу від 01 березня 2021 року. Також позивач на підставі ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2270,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.
25.11.2021 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що заявлені позивачем до відшкодування за рахунок Гребінківської селищної ради, яке мотивоване тим, що в позовній заяві позивачем визначено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, в той же час відповідно до наданого позивачем звіту від 02.11.2021 одна година роботи адвоката складає 3000,00 грн, а також позивачем зазначено, що на підготовку позовної заяви було витрачено 2 години та 1 година, пов'язана з виїздом у судове засідання. Таким чином, відповідач вважає що вже при поданні позовної заяви розмір витрат на професійну правничу допомогу мав би складати 6000,00 грн, виходячи з вартості години роботи та часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви, з огляду на що відповідач зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу визначається позивачем за незрозумілим алгоритмом. Крім того, відповідач просить суд взяти до уваги те, що він у даній справі в добровільному порядку врегулював спір шляхом підписання додаткової угоди №2 від 28.10.2021 до договору №41СВ417-1429-21 постачання природного газу від 01 березня 2021 року про розірвання договору №41СВ417-1429-21 постачання природного газу від 01 березня 2021 року, з огляду на що відповідач вважає заявлений до стягнення позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
25.11.2021 Господарським судом Київської області на місці без виходу до нарадчої кімнати з занесенням до протоколу судового засідання постановлено ухвалу про перерву у підготовчому засіданні на 09.12.2021.
Присутній в підготовчому засіданні представник відповідача проти заяви позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі не заперечував. В той же час, представник відповідача проти вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі заперечував з підстав, викладених у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, в засідання суду не з'явився.
Розглянувши заяву позивача від 10.11.2021 про відмову від позову, в частині відмови позивача від позову та закриття провадження у справі суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
За правилами ч.1 ст.191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з приписами ч.3 ст.191 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову, викладену в заяві від 10.11.2021, а провадження у справі №911/2676/21 закриває на підставі п.4 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч.3 ст.231 Господарського кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Частиною ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, судом встановлено наступне.
Позивачем у справі заявлено позовну вимогу про розірвання договору постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21, укладеного між позивачем та відповідачем, яка обґрунтована тим, що відповідачем порушуються істотні умови договору постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21, зокрема, щодо дотримання дисципліни відбору природного газу на умовах, визначених договором.
В процесі розгляду справи між сторонами укладено додаткову угоду №2 від 28.10.2021 до договору №41СВ417-1429-21 постачання природного газу від 01 березня 2021 року, якою сторони за взаємною згодою розірвали договір №41СВ417-1429-21 постачання природного газу від 01 березня 2021 року.
Судові витрати позивача у даній справі складаються, зокрема, з судового збору в розмірі 2270,00 грн, сплаченого ним при зверненні до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи те, що спір у даній справі виник у зв'язку з неправильними діями відповідача, а саме невиконанням ним договірних зобов'язань за договором на постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21 щодо дотримання дисципліни відбору природного газу на умовах, визначених договором, а позивач не підтримує свої позовні вимоги через те, що в процесі розгляду справи спір вичерпано шляхом укладення сторонами вищезазначеної додаткової угоди №2 від 28.10.2021 до договору №41СВ417-1429-21 на постачання природного газу від 01 березня 2021 року, з огляду на що судом закрито провадження у даній справі в зв'язку з відсутністю предмета спору, а також враховуючи клопотання позивача про покладення на відповідача витрат зі сплати судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом, суд на підставі ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України та положень ч.3 ст.130 Господарського процесуального кодексу України стягує з відповідача на користь позивача 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Щодо заяви позивача в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.
Між Адвокатським об'єднанням «Гарант Груп» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (далі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 (далі - договір №2), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх (п.1.1 договору №2).
Відповідно до п.1.2 договору №2 виконавець надає юридичні послуги (надалі - послуги) за наступними напрямками: узагальнюючі консультації з питань українського законодавства, яким регулюється господарські, адміністративні, цивільні, земельні, фінансові, трудові та інші види правовідносин; узагальнюючі консультації з питань господарського, фінансового, банківського, цивільного та інших галузей права України, в межах, що стосується діяльності замовника; аналіз судової практики в частині, що стосується діяльності замовника, надання замовнику практичних пропозицій та рекомендацій за наслідками такого аналізу; правова допомога у проведенні претензійно-позовної роботи замовника; оперативне інформування про стан розгляду судових справ, учасником яких є замовник, надання правової допомоги у проведенні заходів примусового виконання виконавчих документів органами Державної виконавчої служби України; правова допомога в сфері корпоративних правовідносин замовника; методологічне та організаційне забезпечення договірної роботи замовника; інформування замовника про зміни в законодавстві, організація вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосується їх діяльності; консультації працівникам замовника з правових питань; перевірка відповідності вимогам законодавства внутрішніх (локальних) актів замовника, участь у підготовці та оформленні зазначених документів; правова допомога під час взаємодії замовника з органами Антимонопольного комітету України, консультації та висновки в сфері конкурентних правовідносин; правова допомога під час взаємодії замовника з органами поліції, прокуратури, фіскальної служби, іншими правоохоронними та контролюючими органами, що відповідно до законодавства мають право здійснювати перевірки діяльності замовника; інші юридичні послуги, за домовленістю сторін.
Згідно з п.2.1.1 договору №2 виконавець зобов'язується здійснювати комплексне забезпечення ведення претензійно-позовної роботи замовника, а саме: підготовка та оформлення матеріалів для ініціювання претензійно-позовної роботи; представництво інтересів замовника в судах загальної юрисдикції всіх інстанцій, на зборах кредиторів, засіданнях комітетів кредиторів, тощо; апеляційне та касаційне оскарження рішень судів, прийнятих не на користь замовника; оформлення та затвердження мирових угод на стадії вирішення справ у судах та під час примусового виконання рішень; вжиття заходів примусового виконання рішень на користь замовника, що набрали законної сили; правовий захист інтересів замовника під час примусового виконання виконавчих документів, за якими замовник є боржником; будь-які інші заходи претензійно-позовної роботи, необхідні для захисту інтересів замовника.
Виконавець зобов'язується здійснювати представництво інтересів замовника та ведення окремих категорій судових справ, справ виконавчого провадження, що потребують значних витрат робочого часу, глибокого дослідження або системного аналізу на підставі додаткових угод до даного договору (п.2.1.2 договору №2).
Відповідно до п.3.1.1, 3.1.2 договору №2 вартість послуг виконавця складається з щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 216666,67 грн (двісті шістнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 67 коп., крім того, ПДВ 43333,33 грн (сорок три тисячі триста тридцять три) гривні 33 коп. Загальна сума з ПДВ складає 260000 грн (двісті шістдесят тисяч) гривень щомісяця. Плата за ведення складних справ - у розмірі, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
Згідно з п.3.3.1 договору №2 щомісячна плата за отримання правової допомоги перераховується замовником на рахунок виконавця на умовах передоплати не пізніше 1-го числа місяця, в якому будуть надаватись послуги.
Відповідно до п.3.3.3 договору №2 плата, передбачена пунктом 3.1.2 цього договору, перераховується замовником у порядку та строк, визначеному в окремих додаткових угодах до договору.
Виконавець щомісячно, до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику акт приймання-передачі послуг у двох примірниках, що складені на підставі звітів працівників виконавця. Звіти працівників виконавця про фактично надані послуги додаються до актів приймання-передачі послуг в електронному вигляді. Замовник підписує, датує і повертає виконавцю один примірник акта приймання-передачі або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акта приймання-передачі. У разі, якщо виконавець до 20 числа місяця, наступного за звітним, не одержить від замовника підписаний акт приймання-передачі послуг вважається підписаним, а послуги наданими виконавцем і прийнятими замовником в обсязі і на умовах, зазначених у такому акті приймання-передачі (п.3.4 договору №2).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 грудня 2017 року до 28 лютого 2018 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення (п.5.1 договору №2).
Пунктом 1 додаткової угоди від 30.12.2020 №9 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 сторони погодили викласти п.3.1.1 договору №2 в наступній редакції: «вартість послуг виконавця складається з щомісячної плати за отримання правової допомоги у розмірі 364166,67 грн (триста шістдесят чотири тисячі сто шістдесят шість) гривень 67 коп., крім того, ПДВ 72833,33 грн (сімдесят дві тисячі вісімсот тридцять три) гривні 33 коп. Загальна сума з ПДВ складає 437000,00 грн (чотириста тридцять сім тисяч) гривень 00 коп. щомісяця».
Пунктом 2 додаткової угоди від 30.12.2020 №9 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 сторони погодили викласти п.5.1 договору №2 в наступній редакції: «цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє в частині надання послуг з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2021 року включно, а в частині проведення розрахунків - до їх остаточного завершення».
Відповідно до 1 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 відповідно до п. 3.1.2 договору сторони домовились укласти окрему додаткову угоду про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також в місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв'язку із істотним порушенням Гребінківською селищною радою (код ЄДРПОУ 04359152) умов договору на постачання природного газу №41СВ417-1429-21 від 31.03.2021.
Згідно з п.2 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 професійна правнича допомога адвокатами виконавця надається замовнику під час підготовки позову Господарському суду Київської області до Гребінківської селищної ради (код ЄДРПОУ 04359142) у зв'язку із істотним порушенням Гребінківською селищною радою (код ЄДРПОУ 04359152) умов договору на постачання природного газу №41CS417-1429-21 від 31.03.2021 до набрання рішенням суду першої, апеляційної, касаційної інстанції законної сили;
Відповідно до п.4 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами даної додаткової угоди розраховується на підставі погодинної ставки вартості роботи адвоката, працевлаштованого у виконавця, і становить 3000 (три тисячі гривень) грн 00 коп. за годину та виходячи із фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг.
Виконавець надсилає Замовнику акт приймання-передачі наданих послуг згідно даної додаткової угоди у двох примірниках протягом одного робочого дня, наступним за днем ухвалення рішення по справі в суді першої інстанції, в тому числі апеляційної та касаційної. Звіти адвокатів виконавця про фактично надані послуги додаються до актів приймання-передачі наданих послуг в електронному вигляді. Замовник підписує, датує і повертає виконавцю один примірник Акту приймання-передачі послуг або надсилає виконавцю мотивовану відмову від його підписання протягом 5 календарних днів після одержання акту приймання-передачі наданих послуг. У разі, якщо виконавець у строк, що не перевищує 5 (п'яти) днів з дня отримання замовником акту приймання-передачі наданих послуг, не одержить від замовника підписаний примірник акту приймання-передачі наданих послуг або мотивованої відмови від його підписання, сторони визнають, що такий акт приймання-передачі наданих послуг вважається підписаним, а послуги, як такі, що надані виконавцем і прийняті замовником в обсязі і на умовах, визначених у такому акті (п.5 додаткової угоди №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17).
Відповідно до п.6 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку-фактури протягом 10 (десяти) календарних днів з дня вступу в законну силу рішення суду у справі, визначеної даною додатковою угодою.
Згідно з п.7 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 замовник зобов'язується здійснити компенсацію витрат, понесених виконавцем для виконання договору та цієї додаткової угоди за умови надання документального підтвердження таких витрат (квитки, фіскальні чеки, квитанції тощо).
Відповідно до п.8 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 ця додаткова угода складена у двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із сторін, які мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 року № 38SKVz2334-17.
Ця Додаткова угода набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє до прийняття остаточного рішення у справі, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п.9 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17).
На підтвердження вартості наданих за вказаним договором послуг та часу витраченого адвокатом на надання вказаних послуг, позивачем надано суду звіт про фактично надані послуги за додатковою угодою від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 за період (08.09.2021 - 02.11.2021) від 02.11.2021, акт надання послуг від 02.11.2021 на загальну суму 9000,00 грн та наказ адвокатського об'єднання «Гарант Груп» від 09.07.2020 №53-ОС про прийняття на роботу Тітова Ігоря Сергійовича на посаду адвоката управління в Київській області з 10 липня 2020 року.
З наданого звіту вбачається, що адвокатом виконавця Тітовим І.С. на надання послуг було витрачено 3 людино-години, а саме 08.09.2021 (підготовка позовної заяви про розірвання договору на постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» та Гребінківською селищною радою; підготовка додатків до позовної заяви) - 2 години, 07.10.2021 (виїзд, участь у підготовчому засіданні по справі №911/2676/21) - 1 година.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.
Водночас суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловила правову позицію щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Зазначена позиція суду щодо застосування статті 129 Господарського процесуального кодексу України узгоджується із позицією Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.11.2019 у справі №905/1785/18, від 18.11.2019 у справі №908/374/19.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява №19336/04).
Таким чином, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з тим, акт приймання-передачі наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат (додаткова постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18).
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат позивача на надання професійної правничої допомоги адвоката, суд враховує те, що позивачем у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000,00 грн за складання позовної заяви.
В той же час згідно зі звітом про фактично надані послуги за додатковою угодою від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17 за період (08.09.2021 - 02.11.2021) від 02.11.2021 адвокатом виконавця Тітовим І.С. на підготовку позовної заяви про розірвання договору на постачання природного газу від 01.03.2021 №41СВ417-1429-21, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» та Гребінківською селищною радою та підготовку додатків до позовної заяви витрачено 2 години, що з урахуванням п.4 додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17, за арифметичним підрахунком, мало складати 6000,00 грн (3000,00 грн х на 2 години). Тобто вже при зверненні до суду з даним позовом позивачем зазначено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який не відповідає умовам додаткової угоди від 08.09.2021 №30 до договору про надання правової допомоги від 30.11.2017 №38SKVz2334-17.
За приписами ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.
У разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Відповідно до ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Руїс-Матеос проти Іспанії” від 23.06.1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
Також, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення від 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
У п.26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг у суді першої інстанції, затрачений ним час на надання таких послуг, активну поведінку сторони відповідача, яка призвела до врегулювання спору у даній справі шляхом укладення сторонами вищезазначеної додаткової угоди №2 від 28.10.2021 до договору №41СВ417-1429-21 на постачання природного газу від 01 березня 2021 року, суд дійшов висновку що обґрунтованими та співмірними витратами позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, є 3000,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 129, 130, 191, 231, ст.232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» від позову до Гребінківської селищної ради про розірвання договору на постачання природного газу №41СВ417-1429-21 від 01.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» та Гребінківською селищною радою.
2. Закрити провадження у справі №911/2676/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» до Гребінківської селищної ради про розірвання договору на постачання природного газу №41СВ417-1429-21 від 01.03.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» та Гребінківською селищною радою.
3. Стягнути з Гребінківської селищної ради (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт Гребінки, просп. Науки, буд. 2, ідентифікаційний код 04359152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз збут» (04108, м. Київ, просп. Свободи, буд. 2Г, літ. А, ідентифікаційний код 39592941) 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили 09.12.2021 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.07.2022.
Суддя О.О. Третьякова