ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 червня 2022 року Справа № 906/325/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В., суддя Петухов М.Г. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Шилан О.С.
за участю представників сторін:
прокурора - Немковича І.І.
позивача Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях - не з'явився
позивача Державного агентства меліорації та рибного господарства України - не з'явився
відповідача Державного підприємства "Укрриба" - не з'явився
відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.01.2022 р. ухваленого у м.Житомирі, повний текст складено 25.01.2022 р.
у справі № 906/325/21 (суддя Лозинська І.В. )
за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державного агентства меліорації та рибного господарства України
до відповідачів :
1) Державного підприємства "Укрриба"
2) Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство"
про зобов'язання повернення державного майна
Відповідно до рішення Господарського суду Житомирської області від 21.01.2022 р. у справі № 906/325/21 відмовлено у позові керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державного агентства меліорації та рибного господарства України до відповідачів Державного підприємства "Укрриба" та Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про зобов'язання повернути державне майно.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури подав скаргу до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 21.01.2021 р. та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Прокурор зазначає, що оскаржуване рішення Господарського суду Житомирської області щодо відмови у задоволенні позовних вимог прокурора ухвалене без оцінки всіх обставин справи та наданих доказів, внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права. Не погоджується з висновком суду, що прокурором обрано неналежний спосіб захисту про повернення майна державі в особі саме Державного агентства меліорації та рибного господарства України, а не балансоутримувачу Державному підприємству «Укрриба».
Вважає, що при ухваленні рішення суд не врахував, що передача в оренду нерухомого майна, яке належить до державної власності, Сільськогосподарському відкритому акціонерному товариству «Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» погоджувалася з Регіональним відділенням ФДМУ по Житомирській області (лист від 20.02.2004 р. № 09/490), а Державний департамент рибного господарства як орган уповноважений управляти указаним державним майном надавав дозвіл на укладення договору оренди строком лише на 10 років (лист від 12.02.2004 № 30-1-9-16/365).
Більш того, пункт 3 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна від 06.05.2003 р. № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд», у якому було визначено, що з дозволу ФДМ України (регіональних відділень) орендодавцем майна, переданого згідно з цим наказом, виступає Державне підприємство «Укрриба» - скасований згідно з наказом Фонду державного майна України, Міністерства аграрної політики України від 20.06.2006 р. Відтак Державне підприємство «Укрриба» виступало стороною договору оренди спірного майна (за погодженням з органом управління майна) лише як балансоутримувач, а не орендодавець.
Щодо майна, яке є об'єктом спірного договору, обрано спосіб управління шляхом передачі його до сфери управління Міністерства аграрної політики України, а в подальшому - Держрибагенства. Отже, саме на Державне агентство рибного господарства України покладено обов'язок щодо управління спірними гідротехнічними спорудами та реалізацію прав власника від імені та в інтересах держави.
Звертає увагу, що відповідно до ст. 761 ЦК України право передачі майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Доводить, що ТДВ «Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» використовує вищезазначені гідроспоруди без правовстановлюючих документів та без згоди уповноваженого державою органу власника цього майна, що є підставою для повернення спірного майна державі саме в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України як правонаступника Державного агентства рибного господарства, що у майбутньому дозволить державі в особі уповноважених органів та у встановлений спосіб розпоряджатися цим нерухомим майном у відповідності до законодавства.
Вважає, що суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні позову прокурора з мотивів недоведеності позовних вимог, не навів жодної аргументації щодо цих висновків.
Стверджує, що в оскаржуваному рішенні, судом взято до уваги, що у п. 16 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, Верховний суд встановив, що ДП «Укрриба» вказані гідротехнічні споруди передало в оренду СВАТ «Житомиррибгосп» на підставі договору оренди від 31.12.2003 р. зі строком дії до 31.12.2023 р. Згідно з актом приймання - передачі, який є додатком до вказаного договору, в оренду передано 94 гідротехнічні споруди, що знаходяться у Ружинському, Коростецькому, Овруцькому, Дзержинському, Радомишльському, Попільнянському районах Житомирської області (а.с.147 - 156 у т. 3).
Водночас, предмет позову у справі № 906/620/19 є припинення права постійного користування земельною ділянкою, скасування державного акта на право постійного користування землею, скасування запису про реєстрацію державного акта на право постійного користування землею та зобов'язання повернути земельну ділянку, тому у справі № 906/620/19 суди, в тому числі і суд касаційної інстанції, не встановлювали істотні обставини щодо правових підстав користування гідроспорудами, не надавали жодної оцінки їх законності, матеріально-правовому регулюванню, правомірності тощо.
Поза увагою суду залишилась і та обставина, що з метою усунення порушень законодавства при користуванні державним майном та забезпечення ефективного його використання, регіональне відділення ФДМУ неодноразово зверталося до Державного підприємства «Укрриба», ТДВ «Житомиррибгосп» з відповідними пропозиціями щодо укладення договору оренди у встановленому законодавством порядку, однак, останні залишились без жодного реагування. Пояснює, що після повернення майна до власника ТДВ «Житомиррибгосп» не позбавлене можливості набути право користування гідроспорудами у встановлений законодавством спосіб.
На підставі викладеного просить рішення Господарського суду Житомирської області від 21.01.2022 р. у справі № 906/325/21 про відмову в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову прокурора в повному обсязі.
Державне підприємство «Укрриба» подало суду відзив на апеляційну скаргу, у якому звертає увагу суду апеляційної інстанції, що відповідно до п.1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 р. № 126/752 «Про передачу гідротехнічних споруд» до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, в т.ч. ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств. Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 20.11.2003 р. № 336 затверджено «Акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ «Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», на баланс ДП «Укрриба» та закріплено вказане в акті майно за ДП «Укрриба» на праві повного господарського відання.
Доводить, що на даний час, правонаступником Державного комітету рибного господарства України є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, і ДП «Укрриба» входить до сфери його управління.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано доказів скасування наказу Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 20.11.2003 р. № 336 «Про затвердження акту передачі-прийому гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ «Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», на баланс ДП «Укрриба», інших доказів щодо зобов'язання передачі з балансу ДП «Укрриба» на баланс органу управління відповідного державного майна, а також не надано доказів вибуття з державної власності та зі сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України такого майна, вважає, що вимога позивача щодо зобов'язання орендаря повернути державне майно Державному рибному агентству України є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства та наявних у матеріалах справи доказах.
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державне агентство меліорації та рибного господарства України, Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" відзивів на апеляційну скаргу не подали.
В судове засідання представники Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного підприємства "Укрриба", Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" не з'явилися; про розгляд справи повідомлені в установленому порядку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 218-220, 243, 247-251 у т.3/.
Відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у якому вказує, що директор ТДВ «Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» Солоніна С.В. з 19.02.2022 р. виїхав у відрядженні в м. Мелітополь та зміг повернутися на підконтрольну Україні територію лише 15.05.2022 р. Адвокат Сюйва Ігор Євгенович, який представляв інтереси ТДВ «Житомиррибгосп» в Господарському суді Житомирської області та у якого знаходилися всі матеріали судової справи № 906/325/21 на даний час вже має можливість приймати участь в процесі, а тому з метою надання можливості брати участь в судовому процесі, підготовки відзиву просить відкласти судове засідання на кінець серпня 2022 року.
Розглянувши клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхилила як безпідставне.
Колегія суддів виходить з того, що відкладення розгляду справи не обов'язок, а прерогатива суду, і визначальною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006р. у справі "Красношапка проти України"). Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Викладені у клопотанні обставини жодним чином не пояснюють неможливість участі представника Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" в судовому засіданні 21.06.2022 р. Колегія суддів враховує при цьому, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2022 р. у справі № 906/325/21 клопотання відповідача ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" про відкладення розгляду справи було задоволено і ухвалено відкласти розгляд справи в межах розумного строку. При цьому клопотання про відкладення розгляду справи від 31.05.2022 р. містило мотиви, аналогічні до наведених у клопотанні про відкладення розгляду справи від 21.06.2022 р.
За викладених вище обставин колегія суддів не вбачає поважних причин для відкладення розгляду справи за клопотанням представника відповідача. Оскільки позиція ТОВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" викладена у відзиві на позов, нові обставини судом не вивчаються, тому неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи, що судом вжито необхідних заходів для завчасного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась та додаткові докази судом не витребовувались, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях, Державного агентства меліорації та рибного господарства України, Державного підприємства "Укрриба", Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення прокурора, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
Наказом Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області № 32-ДП від 15.02.1996 р. "Про прийняття рішення про приватизацію державного майна" прийнято рішення про приватизацію майна державних підприємств згідно з додатком №1 /а.с. 2 у т.3/. У додатку № 1 зазначено перелік виробничих підрозділів, які входять до складу Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства /а.с. 90 у т.3/.
Згідно з наказом РВ ФДМУ по Житомирській області № 70-ВАТ від 30.07.1999 р. створено Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство", якому передано цілісний майновий комплекс Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства вартістю 16502015,00 грн; створено статутний фонд акціонерного товариства у розмірі 2110501,00 грн. /а.с.3-4 у т.3/.
Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Житомирського обласного державного сільськогосподарського рибоводного підприємства від 30.03.1999 р., затвердженого наказом Регіонального відділення ФДМУ по Житомирській області від 30.03.1999 р. № 3-АО, до статутного капіталу акціонерного товариства не увійшло, зокрема, державне майно, яке не підлягають приватизації - гідротехнічні споруди на суму 11782357,00 грн. та майно з особливим режимом приватизації на суму 304501 грн. /а.с. 5, 7 у т.3/.
Спільним наказом Мінагрополітики України та ФДМУ від 06.05.2003 р. № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Мінагрополітики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди, пов'язані з ними робочі машини, обладнання інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, зазначених у додатку. Додатком до наказу є Перелік господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства, серед яких зазначено ВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство" /а.с. 84-85 у т.1/.
Протоколом засідання комісії з питань передачі об'єктів державної власності, що не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько - рибоводне підприємство" від 22.08.2003 р., підтверджено прийняте рішення про передачу майна, яке не увійшло до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство", з балансу останнього на баланс Державного підприємства "Укрриба" /а.с.34-35 у т.1/.
22.08.2003 р. складений акт приймання-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарське-рибоводне підприємство" на баланс Державного підприємства "Укрриба" /а.с. 36-37 у т.1/. Вказаний акт затверджений наказом Державного департаменту рибного господарства № 336 від 20.11.2003 р. /а.с. 33 у т.1/ У додатку № 1 до акту приймання - передачі наведено перелік гідротехнічних споруд, які передаються на баланс /а.с. 38-41 у т.1/.
31.12.2003 р. Державним підприємством "Укрриба" та СВАТ "Житомироблсільрибгосп" укладений договір № 16 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Згідно з п. 1.1 цього договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно вартістю 467554,00 грн. експертною оцінкою станом на 31.10.2003 р., яке перебуває на балансі ДП "Укрриба" та розташоване у Ружинському, Коростенському, Овруцькому, Дзержинському, Радомишльському, Попільнянському районах Житомирської області. Договір оренди укладений на 10 років з 31.12.2003 р. по 31.12.2013 р. (п. 11.1 договору). Зазначено при цьому, що договір погоджений РВ ФДМУ по Житомирській області листом від 20.04.2004 р. № 09/490 /а.с.42-47 у т.1/.
Листом Державного департаменту рибного господарства від 12.02.2004 р. вих. №30-9-16/364 "Щодо надання дозволу на передачу в оренду майна", адресованого ДП "Укрриба", надано дозвіл на укладення договору оренди строком на 10 років /а.с.92 у т.1/.
За актом приймання-передачі, який є додатком до договору оренди, орендодавець передав, а орендар прийняв державне нерухоме майно в оренду в кількості 94 гідротехнічні споруди згідно з додатком, що знаходяться з адресою: Житомирська область: Ружинський, Коростенський, Овруцький, Дзержинський, Радомишльський, Попільнянський райони, вартість яких згідно з експертною оцінкою станом на 31.10.2003 складає 467753,00 грн. /а.с. 49-53 у т.1/.
Відповідними додатковими угодами до договору оренди №16 від 31.12.2003 р. змінювались умови договору :
від 22.04.2008 р. - із п. 1.1 "Предмет договору" вилучено гідротехнічні споруди Радомишльської рибдільниці за інв. №№ 1602, 1608, 1534, 1532, 1533, 1601,1536, 1524, 1525, 1526, 1527, 1528, 1546, 1547, 1548, 1529, 1535 та гідротехнічні споруди Попільнянської рибдільниці за інв №1117, 969, 101, 114, 965, 952, 1100, 119, 953, 1099 /а.с.58 у т.1/;
від 01.02.2009 р. - із п. 1.1 "Предмет договору" вилучено гідротехнічні споруди Попільнянської рибдільниці за інв. № 1116 /а.с. 61 у т.1/;
від 01.04.2010 р. - із п. 1.1 "Предмет договору" вилучено гідротехнічні споруди рибдільниці "Грозіно" за інв. №№ 1425, 1426, 1427, 1429, 1430, 1431, 1432, 1433, 1434, 1428, повернуто державне майно із оренди за актом від 01.04. 2010 р. /а.с. 64, 67 у т.1/;
від 22.10.2010 р. - п. 11.1 розділу "Строки чинності. Умови, зміни та припинення договору" викладно у такій редакції: "11.1. Цей договір діє до 31 грудня 2023 року" /а.с.65 у т.1/;
від 31.07.2013 р. - з п. 1.1 "Предмет договору" вилучено гідротехнічні споруди ставу "Голуб'ятин" інв. № 994, вартість якого за експертною оцінкою станом на 31.10.2003 р. становить 3915,00 грн. та повернуто із оренди згідно з актом від 31.07.2013 р. /а.с. 72-73 у т.1/;
від 15.04.2015 р. - з пункту "Предмет договору" вилучено гідротехнічні споруди ставів: нагульного ставу "Харліївка", ставу "Красногірка", нагульного ставу "Василівка", риборозплідника "Василівка", нагульного ставу "Почуйки", нагульного ставу "Сущанка" інв. №№1050, 1118 949, 1098, 112, 127, вартість яких за експертною оцінкою станом на 31.10.2003 р. становить 39351,00 грн. та повернуто із оренди згідно з актом від 15.04.2015 р. /а.с. 74-75 у т.1/;
від 25.01.2016 р. - з пункту "Предмет договору" вилучено гідротехнічні споруди зимувальних ставів "Вили", інв №№ 1435 1436, 1437, 1438, шлюзи бетонні інв. №1439 та гідроспоруди інв. № 144 вартість яких згідно з експертною оцінкою станом на 31.10.2003 р. становить 10724,00 грн. та повернуто із оренди згідно з актом від 25.01.2016 р. /а.с. 76-77 у т.1/.
Отже, на умовах договору оренди №16 від 31.12.2003 р. та додаткових угод до нього між сторонами виникли правовідносини з оренди державного майна, які регулюються нормами глави 58 ЦК України, 5 параграфом ГК України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Прокурор, звернувшись з позовом до суду, доводить, що відповідач ТДВ "Житомироблсільрибгосп" користується майном за відсутності правової підстави, оскільки строк дії договору оренди закінчився 31.12.2013 р., і додаткова угода від 22.10.2010 р., якою продовжено строк його дії до 31.12.2023 р., укладена без дозволу чи відома Фонду державного майна Украіни, у зв'язку з чим у Державного підприємства "Укрриба" були відсутні повноваження, тому підприємством перевищено компетенцію як балансоутримувача майна. Прокурор доводить, що за таких обставин додаткова угода від 22.10.2010 р. є нікчемною, оскільки суперечить нормам ст. 793, 794 ЦК України і відтак жодних правових наслідків для сторін не створює, тому просить суд про зобов'язання ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" повернути орендоване майно згідно з переліком державі в особі Державного агентства рибного господарства України.
Господарський суд Житомирської області відмовив у задоволенні позова, оскільки встановлено, що на підставі договору оренди від 31.12.2003 ДП "Укрриба" передало в оренду СВАТ "Житомиррибгосп" 94 гідротехнічні споруди, що знаходяться у Ружинському, Коростецькому, Овруцькому, Дзержинському, Радомишльському, Попільняньському районах Житомирської області на строк дії договору до 31.12.2023. При цьому суд зазначив, що умовами п. 2.5 договору оренди передбачено, що у разі припинення, розірвання цього договору (закінчення строку його дії та відмови від його продовження) майно повертається орендарем орендодавцю - балансоутримувачу ДП "Укрриба", а не Державному агентству рибного господарства України, як просить у позові прокурор.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Прокурором визначено орган, уповноважений державою здійснювати управління спірними гідротехнічними спорудами - Державне агентство меліорації та рибного господарства України. Крім того, позов заявлено в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях як органом, правомочним на укладення договору оренди нерухомого майна державної форми власності.
Згідно із ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно до норм 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Згідно з ч. 1-3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про відповідного суб'єкта владних повноважень.
Житомирською обласною прокуратурою листом від 14.12.2020 р. вих. № 15/2-219 повідомлено позивача Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях про необхідність невідкладного вжиття заходів щодо повернення з незаконного користування майна. Зазначено, що у випадку невжиття заходів до усунення вищевказаних порушень органами прокуратури вирішуватиметься питання звернення до суду з відповідним позовом /а.с.93-96 у т.1/.
Регіональним відділенням ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях у листі від 05.01.2021 р. №10-15-07 повідомлено, серед іншого, що зміни до договору оренди № 16 від 31.12.2003 р. Регіональним відділенням ФДМУ не погоджувались, що регіональне відділення неодноразово звертався до відповідача ДП "Укрриба" з відповідними пропозиціями щодо переукладення договору оренди з належним орендодавцем, а також те, що Регіональним відділенням ФДМУ не є стороною договору оренди /а.с.78-79 у т.1/.
Також, Житомирською обласною прокуратурою листом від 14.12.2020 р. вих. № 15/2-218 повідомлено позивача Державне агентство меліорації та рибного господарства України про наявність підстав та намір здійснювати представництво інтересів держави /а.с.97-99 у т.1/.
Державним агентством рибного господарства України листом від 30.12.2020 р. № 1-11.1-9/7840-20 не надало пояснень на запит прокуратури щодо договору оренди, але направило Житомирській обласній прокуратурі документи згідно з додатками /а.с.32-77 у т.1/.
Таким чином, Житомирською обласною прокуратурою вживалися заходи щодо встановлення причин неналежного здійснення позивачами своїх повноважень у спірних правовідносинах, як і вживались заходи щодо спонукання до їх належного захисту державних інтересів.
За наведених обставин та з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18, колегія суддів встановила, що пред'явлення позову про зобов'язання повернення державного майна органами прокуратури є відповідним засобом захисту інтересів держави у суді, оскільки уповноваженими державними органами - Державним агентством меліорації та рибного господарства України та регіональним відділенням ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях не здійснювався захист інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо суті заявлених у даній справі позовних вимог колегія суддів встановила таке.
На підставі договору оренди нерухомого майна, що належать до державної власності, № 16 від 31.12.2003 відповідачу ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" передане державне майно - гідротехнічні споруди, а саме: шлюз-гідроспоруду інв. № 1336, рік введення - 84, балансова вартість - 76376,00 грн., залишкова вартість - на 01.11.2003 - 51375,00 грн; нагульний став «Трубіївка» інв. № 55, рік введення - 67, балансова вартість - 76272,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 24854, 00 грн; нагульний став «Верхівня» інв. № 115, рік введення - 72, балансова вартість - 25985,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 10444,00 грн; виросний став «Карабчиїв» інв. № 128, рік введення - 72, балансова вартість - 42187, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 16956,00 грн.; виросний став «Верхівня» інв. № 962, рік введення - 70, балансова вартість - 24243,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 9007,00 грн; виросний став «Дерганівка» інв. № 1049, рік введення - 65, балансова вартість - 96659, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 28478,00 грн; виросний став «Пустоха» інв. № 956, рік введення - 65, балансова вартість - 161366, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 28556,00 грн; нагульний став «Дерганівка» інв. № 104, рік введення - 72, балансова вартість - 151366, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 64860,00 грн; зимувальний став «Пустоха» інв. № 1048, рік введення - 91, балансова вартість - 141945, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 98089, 00 грн; зимувальний став «Пустоха» інв. № 1492, рік введення -9 1 , балансова вартість - 141945, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 98090,00 грн; зимувальний став «Пустоха» інв. № 1493, рік введення - 91, балансова вартість - 141945, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 98089,00 грн; зимувальний став «Пустоха» інв. № 1494, рік введення - 91, балансова вартість - 141945, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 98089,00 грн; зимувальний став «Пустоха» інв. № 1495, рік введення - 91, балансова вартість - 141945, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 98089,00 грн; нагульний став «Ружин» інв. № 78, рік введення - 65, балансова вартість - 89948, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 26574, 00 грн; ставок «Бистричок» інв. № 1652, рік введення - 67, балансова вартість - 34248, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 10118,00 грн; вироносний став «Пустоха» інв. № 67, рік введення - 71, балансова вартість - 353318, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 136638,00 грн; нагульний став «Пустоха» інв. № 77, рік введення - 65, балансова вартість - 84718, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 25028, 00 грн; рибопитомнік інв. № 970, рік введення - 67, балансова вартість - 136642, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 -44527, 00 грн; нагульний став «Карабчиїв» інв. № 955, рік введення - 65, балансова вартість - 120054, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 35468, 00 грн.; водопостачальний став «Пинятин» («Ягнятин») інв. № 963, рік введення - 65, балансова вартість - 58212, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 р. - 17197, 00 грн; нагульний став «Плоска» інв. № 957, рік введення - 65, балансова вартість - 81069, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 23951, 00 грн; водовипуск інв. № 1053, рік введення - 92, балансова вартість - 2365, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1706, 00 грн; оголовок інв. № 1065, рік введення -91 , балансова вартість - 1550, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 990, 00 грн; оголовок інв. № 1066, рік введення -91 , балансова вартість - 1550, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 990, 00 грн; оголовок інв. № 1061, рік введення - 91, балансова вартість - 1582, 00 гри, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1010, 00 грн; оголовок інв. № 1064, рік введення -91 , балансова вартість - 1582, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1010,00 грн; оголовок інв. № 1060, рік введення - 91, балансова вартість - 3544, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 2264, 00 грн; водовипуск інв. № 1214, рік введення - 92, балансова вартість - 1293, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 837, 00 грн; водовипуск інв. № 1212, рік введення - 92, балансова вартість - 599,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 388, 00 грн; водовипуск інв. № 1058, рік введення - 92, балансова вартість - 2634, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1752,00 грн; водовипуск інв. № 1054, рік введення - 92, балансова вартість - 2634, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1752, 00 грн; водовипуск інв. № 1055, рік введення - 92, балансова вартість - 2634, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1752, 00 грн; водовипуск К-568001, інв. № 1213, рік введення - 92, балансова вартість - 366, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 291,00 грн; водовипуск К-568001, інв. № 1214, рік введення - 92, балансова вартість - 366, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 291,00 грн; водовипуск К- 568001, інв. № 1215, рік введення - 92, балансова вартість- 366,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 291,00 грн; водовипуск інв № 1057, рік введення - 92, балансова вартість - 2634,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 2097,00 грн; водовипуск К -268001, інв № 1056, рік введення - 92, балансова вартість- 2634, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 1994,00 грн; водовипуск К -268001, інв № 1059, рік введення - 92, балансова вартість- 2634, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 2097,00 грн; насосна станція, інв № 428, рік введення - 84, балансова вартість - 4225,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 216,00 грн; насосна станція, інв № 447, рік введення - 83, балансова вартість - 3557,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 181,00 грн; насосна станція СНЛ-50-80, інв № 463, рік введення - 84, балансова вартість - 3938, 00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 201,00 грн; насосна станція інв № 1340, рік введення - 87, балансова вартість - 2593,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 500,00 грн; рибопітомник інв № 948, рік введення - 65, балансова вартість - 89850,00 грн, залишкова вартість - на 01.11.2003 - 24100,00 грн. За додатковими угодами частина гідротехнічних споруд була повернута орендодавцю ДП «Укрриба» /а.с.58, 61, 64, 67, 72-76 у т.1/.
Як зазначено вище, правовою підставою для користування відповідачем ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" державним майном - гідротехнічними спорудами є договір оренди нерухомого майна, що належать до державної власності № 16 від 31.12.2003 р. Судом на підставі інформації про юридичну особу - відповідача ТДВ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", отриманої за електронним запитом суду із офіційного сайту Мін'юсту, встановлено, що СВАТ "Житомиррибгосп" реорганізовано шляхом перетворення в Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько - рибоводне підприємство" (ТДВ "Житомиррибгосп") з 23.01.2012 р./а.с. 146 у т. 3/. Відповідно до статуту Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько - рибоводне підприємство" є правонаступником всіх прав та обов'язків СВАТ "Житомиррибгосп".
Станом на момент укладення Державним підприємством "Укрриба" та СВАТ "Житомироблсільрибгосп" договору оренди від 31.12.2003 № 16, правовідносини майнового найму регулювалися, зокрема, нормами ч.1 ст.257 Цивільного кодексу Української PCP в редакції 1963 року, якими було встановлено, що договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами. Інших вимог щодо форми договору найму об'єкту нерухомого майна та виникнення права користування предметом найму законодавством, чинним на момент укладення договору оренди, не ставилось.
Відповідно до п. 11.1 договору, останній діяв з 31.12.2003 р. та був укладений строком на 10 років. До закінчення терміну дії договору оренди, сторонами шляхом підписання додаткової угоди від 22.10.2010 р., погоджено змінити умови п. 11.1 договору оренди, виклавши його в такій редакції: "11.1. Цей договір діє до 31 грудня 2023 року". Внесення сторонами змін до договору оренди шляхом підписання цієї додаткової угоди мало місце вже в період дії Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно з п. 9 Перехідних положень ЦК України до договорів, що були укладені до 01.01.2004 р. і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Законом України від 20.12.2006 "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму", який набув чинності з 10.01.2007 р., внесені зміни до ст. 793, 794 ЦК України: обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають договори найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на три роки і більше, а набрання такими договорами чинності пов'язувалося з їх державною реєстрацією.
Частиною 1 ст. 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
Згідно зі ст. 210, 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", в редакції яка діяла станом на дату укладення додаткової угоди від 22.10.2010 р. до договору, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами.
Суду не надані докази нотаріального посвідчення додаткової угоди від 22.10.2010 р. та відомості про державну реєстрацію права оренди на відповідне майно.
Отже, додаткова угода від 22.10.2010 р., якою продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2023 р., тобто - більше ніж на 13 років, є нікчемним правочином відповідно до норм статей 215, 220 Цивільного кодексу України з підстав недодержання сторонами вимог закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації такої додаткової угоди як наслідків зміни договору.
Прокурор у позовній заяві доводить, що додаткова угода від 22.10.2010 р., якою продовжено строк дії договору оренди до 31.12.2023 р., є нікчемною та не створює для сторін правових наслідків, тому строк оренди за договором закінчився 31.12.2013 р., отже - ТДВ «Житомиррибгосп» користується майном безпідставно, тому майно підлягає поверненню органу управління цим державним майном - Державному агентству меліорації та рибного господарства України.
Колегія суддів звертає увагу, що Глава 3 "Угоди" (зокрема, статті 44 та 47), а також глава 25 "Майновий найм" (зокрема стаття 257) Цивільного кодексу Української РСР на час укладання договору оренди 31.12.2003 р. не містили вимог щодо обов'язкового нотаріального посвідчення договору найму (оренди) та реєстрації цих речових прав. Єдиною вимогою щодо оформлення договору найму (оренди), яку містив Цивільний кодекс Української РСР, була вимога щодо його укладення в письмовій формі.
Отже, договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, з сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство» № 16 від 31.12.2003 р. за змістом і формою відповідає чинному законодавству, і не визнаний судом недійсним.
Також не скасований наказ Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 20.11.2003 № 336, яким орендоване державне майно закріплено на балансі ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання.
Умовами п. 2.5 договору оренди передбачено, що у разі припинення, розірвання цього договору (закінчення строку його дії та відмови від його продовження) майно повертається орендарем орендодавцю - балансоутримувачу (ДП "Укрриба"). Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Така умова договору не суперечить нормам ст..785 ЦК України (в редакціі на час звернення прокурором з позовом до суду), де встановлений обов'язок наймача у разі припинення договору негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тому орендар мав би повернути майно з договірних відносин стороні договору - орендодавцю та балансоутримувачу - Державному підприємству "Укрриба", а не органу управління цим майном - Державному агентству меліорації та рибного господарства України, як вимагає прокурор у позовній заяві.
При цьому встановлено, що на час звернення з позовом до суду відповідно до ч.1 п.1 ст. 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом. Згідно з п.30 ч.1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (в редакції станом на 22.10.2010 р.) уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об'єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.
Наведені норми також свідчать про безпідставність вимоги повернути гідроспоруди, що є предметом договору оренди, органу управління цим майном - Державному агентству меліорації та рибного господарства України.
Разом з тим, як зазначено вище, за умовами п.11.5. договору сторони погодили, що "у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором".
Матеріали справи не містять доказів, що орендодавець чи орендар заявляли про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, отже, після 31.12.2013 р. договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Колегією суддів враховується, що після 31.12.2013 р. сторонами укладались додаткові угоди, зокрема, 15.04.2015 р., 25.01.2016 р. про повернення орендодавцю частини майна /а.с.75-77 у т.1/, що підтверджує волевиявлення як орендаря так і орендодавця на продовження договору.
З 01.01.2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України, і п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Умова договору п.11.5 відповідає нормам статті 764 Цивільного кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2004 р., згідно яких якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Крім того, норми частини другої статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції зі змінами за станом на 31.12.2013 р.) також встановлювали, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи, що відповідач продовжує користуватися майном за відсутності заперечень орендаря та орендодавця, а також власника, уповноваженим органом управління якого є Державне агентство меліорації та рибного господарства України, колегія суддів дійшла висновку, що нікчемність додаткової угоди від 22.10.2010 р. не свідчить про безпідставне використання державного майна.
Судом взято до уваги, що у п. 15-16 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15.11.2021 у справі № 906/620/19, Верховний Суд встановив, що 94 гідротехнічні споруди, що знаходяться у Ружинському, Коростецькому, Овруцькому, Дзержинському, Радомишльському, Попільняньському районах Житомирської області, які не увійшли до статутного капіталу СВАТ "Житомиррибгосп" були передані за актом приймання-передачі до ДП «Укрриба», і Державне підприємство "Укрриба" вказані гідротехнічні споруди передало в оренду СВАТ "Житомиррибгосп" на підставі договору оренди від 31.12.2003 зі строком дії до 31.12.2023 р./а. с. 147 - 156 у т. 3/.
За наведених обставин доводи прокурора про повернення орендованого майна державі в особі Державного агентства меліорації та рибного господарства України оцінюються судом як безпідставні.
Також в якості підстави позовної вимоги про повернення майна прокурор зазначає, що оцінка орендованого нерухомого майна проводилась в 2003 році перед укладенням договору оренди нерухомого майна № 16 від 31.12.2003 р., з якої і розраховано розмір плати за користування майном. З посиланням на ч.2 ст.11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» прокурор доводить, що станом на момент закінчення строку договору, з моменту останньої оцінки минуло більш як три роки, для продовження (поновлення) договору оренди повинна бути проведена оцінка об'єкта оренди, однак, сторонами така оцінка проведена не була.
Колегія суддів вважає, що доводи прокурора щодо відсутності оцінки об'єкта оренди строком не пізніше як за три роки до його закінчення тому можуть бути підставою для вимоги про внесення змін до умов договору.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 21.01.2022 р. у справі № 906/325/21 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для його зміни чи скасування. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з ст.129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 21.01.2022 р. у справі № 906/325/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Матеріали справи № 906/325/21 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 05.07.2022 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Гудак А.В.