ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6540/22
провадження № 2/753/5205/22
"07" липня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О.Ф., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа-Сьома Київська державна нотаріальна контора про припинення спільної сумісної власності та визначення права власності у порядку спадкуваня за законом, -
встановив:
У липні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду із позовом до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа-Сьома Київська дежавна нотаріальна контора про припинення спільної сумісної власності та визначення права власності у порядку спадкуваня за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Нормами Цивільного процесуального кодексу встановлено загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правил стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містяться у положеннях ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Позовна заява за змістом і формою повинна відповідати ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
При вивчені позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки позивачами у позовній заяві не зазначено, зокрема, у порушення п. 3 ч. 1 ст. 175 ЦПК України не визначено ціну позову із зазначенням ринкової вартості майна, з урахуванням вимог ст. 176 ЦПК України, відповідно до якої ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, яка має бути актуальною на день звернення до суду з позовом.
Крім того, згідно вимог ч.1 п. 2, 9 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.
Так, позивачі звертаючись до суду з вказаною позовною заявою визначили ціну позову домовившись між собою про вартість квартири у розмірі 1 500 000,00 грн., при цьому не посилаються на жодний доказ, у якому визначена оціночна вартість дару (квартири), що вочевидь не відповідає ринковій вартості майна станом на день звернення до суду із вказаним позовом.
У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивачам необхідно вказати дійсну вартість спірного нерухомого майна
станом на 2022 рік.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» зі змінами та доповненнями від 01.01.2022.
Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет на 2022 рік» встановлено, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01 січня 2022 року складає 2481,00 грн.
Згідно приписів п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (12 405,00 грн.).
Як вбачається матеріалів справи позивач звертається до суду з вимогою, яка має майновий характер, у зв'язку із чим, позивачу слід надати документ, що підтверджує доплату судового збору у розмірі з розрахунку ціни позову (з розрахунку дійсної вартості майна на 2022 рік) *1%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку із чим, позивачам слід надати документи, що підтверджують доплату судового збору у розмірі з розрахунку ціни позову (з розрахунку дійсної вартості майна)*1%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пропорційно долі кожного позивача у спірному майні.
При цьому, належним доказом сплати судового збору є фінансовий документ: платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Також фінансовий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплено печаткою установи з відміткою про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору - згідно наданих Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду Цивільних і кримінальних справ роз'яснень у постанові №10 від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».
Суддя звертає увагу позивача, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами), в даному випадку Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07 квітня 2003 року № 55.
Крім того, 25.04.2019 прийнято Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яким імперативно передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
Безумовною вимогою до усіх документів є їх чіткість та читабельність.
При цьому, як вбачається із доданих до позовної заяви документів, позивачі надали до позовної заяви копію договору, у не читаємому стані та складеному на російській мові, що позбавляє можливості візуально сприймати інформацію та ускладнює вивчення вказаного документу.
Оскільки наданий до матеріалів справи та не надано його переклад на державну мову з нотаріальним засвідченням його вірності, це унеможливлює вивчення вказаного документу та його дослідження судом при розгляді справи. Тому, позивачам необхідно надати до суду належний переклад договору у читабельному стані, оформленого та завіреного належним чином.
Одночасно суддя вважає за доцільне звернути увагу позивачів нат те, що згідно встановлених правовідносин та з урахуванням постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про спадкування", належним відповідачем в даній категорії справ, відповідно, й по даній справі є держава в особі територіальної громади м. Києва.
Київська міська рада представляє інтереси територіальної громади міста Києва.
Так, Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про вирішення питання організації управління районами в місті Києві» було вирішено припинити з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні місті Києві ради та їх виконавчі ороани, в тому числі й Дарницьку районну в місті Києві раду та її виконавчий орган - Дарницьку районної у місті Києві державну адміністрацію.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 30.09.2010 № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконанням рішення Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про вирішення питання організації управління районами в місті Києві» була утворена Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація, яка підпорядкова Київській міській державній адміністрації.
Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним радам у частині повноважень, делегованих їм відповідним радам.
У місті Києві діють представницькі орани місцевого самоврядування - Київська міська рада, районні в місті Києві ради, які є юридичними особами. У зв'язку із припиненням діяльності Дарницької районної у місті Києві ради шляхом ліквідації з 31 жовтня 2010 року, єдиним представницьким органом міста Києва є Київська міська рада, яка представляє інтереси територіальної громади міста Києва.
Відповідно, позивачами позов пред'явлено до Дарницької районої в місті Києві державної адміністрації.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношень, з приводу яких виник спір.
Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суддя рекомендує позивачу визначитись з колом учасників у справі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати уточнену редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (ч.1 ст.177 ЦПК України), а також докази сплати судового збору.
Враховуючи те, що визначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі, суддя приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, суддя вважає за необхідне зазначити, що позивачі можуть усунути вказані недоліки протягом п'яти днів із дня отримання ухвали шляхом направлення на адресу Дарницького районного суду м. Києва нової редакції позовної заяви з урахуванням визначених недоліків з її копіями, що додаються до неї, відповідно для відповідача.
Керуючись ст.ст. 175, 177, ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа-Сьома Київська дежавна нотаріальна контора про припинення спільної сумісної власності та визначення права власності у порядку спадкуваня за законом - залишити без руху та надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії вказаної ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Копію ухвали надіслати позивачам на адресу вказану у позовній заяві.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ст. 44 ЦПК України).
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків у встановлені строки, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: