Справа № 545/2254/22
Провадження № 2/545/1035/22
"07" липня 2022 р. суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавської об'єднаної територіальної громади про визнання недійсним , скасування державного акту та скасування реєстрації земельної ділянки, -
Позивач звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним , скасування державного акту та скасування реєстрації земельної ділянки .
Поданий позов не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, зокрема, не зазначені обставини по справі та докази на їх підтвердження, а саме:
-не зазначені обставини в якій саме конфігурації ( розмірах ) перебувала земельна ділянка у користуванні спадкодавця ОСОБА_3 за її життя та на час смерті, якими правоустановчими документами це підтверджується,
-не зазначені обставини в підтвердження того факту, що між попередніми власниками земельних ділянок та наступними ( позивачем і ОСОБА_4 ) встановилось фактичне користування земельними ділянками, зазначити докази в підтвердження,
-не вказані підстави посилання як на доказ в підтвердження позовних вимог, на висновок експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи виконаний по іншій цивільній справі № 545/3409/18, рішення за якою апеляційною інстанцією було скасоване, а висновки експертизи визнані нечіткими та необґрунтованими. Позивачем клопотання про призначення земельно-технічної експертизи не заявлялось.
-не сплачено судовий збір.
Оскільки позивачем заявлено 2 позовні вимоги немайнового характеру, відповідно і судовий збір має бути сплачений за кожною позовною вимогою окремо відповідно до встановлених законом ставок у розмірі 992,40 грн. за кожною вимогою, тобто 1984,80 грн.
Розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору приходжу до наступного висновку.
Згідно із частинами третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення Європейського суду з прав людини «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, рішення Європейського суду з прав людини «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 25 липня 2005 року).
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, відомостей з державної податкової служби про доходи особи,та/або про наявність чи відсутність рухомого, нерухомого майна, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність цінного рухомого майна, зокрема автомобілів, які могли б приносити дохід, відсутність великого домогосподарства, земельних ділянок тощо, позивачем не надано, лише долучено довідки про отримання нею субсидії, отримання пенсії станом на минулий рік, а не на час звернення з позовом до суду та довідку про підтвердження місця реєстрації, яка фактично не є довідкою про склад сім'ї та підтвердженням факту, що позивач є одинокою особою, в якої відсутні члени сім'ї, які отримують доходи.
Враховуючи викладене, клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить обставин і достатніх доказів передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для звільнення від сплати судового збору .
Наведені у клопотанні доводи не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки згідно ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, а тому у задоволені клопотання має бути відмовлено.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Без усунення зазначених недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження судута підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.185 ЦПК України ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Полтавської об'єднаної територіальної громади про визнання недійсним , скасування державного акту та скасування реєстрації земельної ділянки - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків протягом семи календарних днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали суду у встановлені строки позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню позивачеві, що не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини,що стали підставою для повернення заяви.
В задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. Г. Путря