Справа № 640/33371/20
про залишення апеляційної скарги без руху
06 липня 2022 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Шелест С.Б., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, про відмову у задоволенні позову.
Ознайомившись із поданою апеляційної скаргою, суддя-доповідач дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року було прийнято за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
З матеріалів справи вбачається, що копію рішення суду було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві 25 грудня 2021 року на їх офіційну електронну адресу, а 26 грудня 2021 року - в електронний кабінет.
Крім того, 21 лютого 2022 року орган Пенсійного фонду отримав власноруч копію ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року про виправлення описки в рішенні суду від 24 грудня 2021 року.
Отже, апелянт був обізнаний про прийняте судом рішення у даній справі, однак апеляційну скаргу направив до суду засобами поштового зв'язку лише 08 червня 2022 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого частиною другої статті 295 КАС України.
Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві обґрунтовано запровадженням на території України воєнного стану та рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 щодо продовження процесуальних строків за можливістю до закінчення воєнного стану.
Ознайомившись із поданим клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, суддя-доповідач вважає за необхідне зазначити наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 та 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 19.04.2022 № 7300, від 17.05.2022 р. № 341 строк дії воєнного стану в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що йому не було надіслано копію оскаржуваного рішення суду від 24 грудня 2021 року, тоді як копію ухвали про виправлення описки отримано 20 квітня 2022 року.
Втім такі доводи не підтверджуються фактичними обставинами справи.
Як зазначалось вище, згідно довідки про доставку електронного листа Окружного адміністративного суду міста Києва електронна копія рішення суду від 24 грудня 2021 року у справі № 640/33371/20 надіслана Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві та доставлена як на їх офіційну електронну адресу, так і в електронний кабінет.
Відповідно до частин четвертої, шостої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС) відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 було затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
Згідно з абзацами 22-23 підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС.
Вища рада правосуддя 04 вересня 2021 року опублікувала оголошення про створення та забезпечення функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до частини 37 Підсистеми «Електронний суд» Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення), до Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Відповідно до пункту 17 підрозділу 1 розділу III Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб aбo в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей і документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету (пункт 38 підрозділу 2 розділу III Положення).
Таким чином, норми Положення передбачають обов'язковість надсилання документів саме до Електронного кабінету, тоді як адреса електронної пошти розглядається лише як додаткова функція повідомлення про їх надходження до Електронного кабінету. При цьому таке повідомлення, залежно від налаштування, може здійснюватися як з надсиланням самих документів, так i без нього.
Отже, серед всіх передбачених пунктом 5.8 розділу I Положення сервісів офіційної електронної адреси нормативно передбачено обов'язковість надсилання процесуальних документів лише до Електронного кабінету.
Відтак, перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ «Мої справи».
Відповідно до вимог вказаного Положення орган Пенсійного фонду зареєстрований в підсистемі Електронний кабінет за допомогою своєї офіційної електронної адреси, отже довідка про доставлення скаржнику електронної копії оскаржуваного рішення в його електронний кабінет свідчить про належність відправлення рішення та, відповідно, його отримання відповідачем 26 грудня 2021 року.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18 квітня 2022 року у справі № 750/3275/21 (провадження № 61-21072св21).
Отже, посилання апелянта про ненаправлення судом першої інстанції копії оскаржуваного рішення суду від 24 грудня 2021 року на його адресу не є обґрунтованими. Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві жодним чином не обґрунтовано неможливості подання апеляційної скарги у період з 26 грудня 2021 року (дати доставлення в електронний кабінет копії рішення суду) по 24 лютого 2022 року (запровадження воєнного стану на території України).
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За вказаних обставин, суддя-доповідач дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без руху із наданням заявникові можливості зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України щодо необхідності надання документа про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року складав 2102 грн 00 коп.
При зверненні до суду з позовом, який містить одну позовну вимогу немайнового характеру, належить сплачувати судовий збір (за відсутності пільг) у розмірі 840 грн 80 коп.
Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору, належного до сплати за подання даного позову (за відсутності пільг), складає 2522 грн 40 коп, а за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції - 3783 грн 60 коп.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Отже, подана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням заявникові строку для усунення її недоліків шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 3783 грн 60 коп, а також зазначення інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду від 24 грудня 2021 року із наданням належних доказів на їх підтвердження.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 325, 328 КАС України, суддя-доповідач
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя С.Б. Шелест