Справа № 826/5427/18 Суддя першої інстанції: Кармазін О.А.
06 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Горяйнова А.М., Черпіцької Л.Т.
секретаря Вишняк В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіт Медіа» до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправним і скасування рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіт Медіа» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кіт Медіа» (далі - позивач, ТОВ «Кіт Медіа») звернулося у суду з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - відповідач, Держпродспоживслужба) про визнання протиправним і скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 28 лютого 2018 року.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивача не було повідомлено належним чином про розгляд справи про накладення штрафу, ТОВ «Кіт Медіа» не є замовником реклами, а також звертає увагу на те, що метою такої реклами являється поширення відомостей саме про медичний заклад «Феміна» в цілому, його наявність та існування, в першу чергу як юридичної особи, а не реклама якогось певного лікарського засобу чи препарату.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Свою позицію обґрунтовує тим, що ТОВ «Кіт Медіа» виступає лише виконавцем певних робіт (надання послуг), оскільки розробники реклами для Родинного центру реабілітації «Феміна» звернулись до позивача з питанням відносно друку та розміщення (встановлення) зразків реклами на щити та білборди, які були надані замовником. Також звертає увагу на порушення відповідачем установленого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення строку для накладення стягнення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі пункта 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав.
Судом установлено, що 28 лютого 2018 року Держпродспоживслужбою прийнято рішення про накладення на ТОВ «Кіт Медіа» штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 130050,00 грн.
Підставою для накладення цього штрафу стало недотримання позивачем встановлених законом вимог щодо змісту реклами при розповсюдженні зовнішньої реклами впровадження методів профілактики, лікування Родинним центром реабілітації «Феміна» з текстом попередження «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що займає менше 15 відсотків площі всієї реклами, чим порушено вимоги абзаца 5 частини 4 статті 21 Закону України «Про рекламу».
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Держпродспоживслужбою правомірно накладено штраф на рекламодавця - ТОВ «Кіт Медіа», як замовника реклами, яким затверджено оригінал макету з сюжетом «Родинний центр «Феміна», в якому попередження «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я» займає менше 15 відсотків площі всієї реклами; про розгляд справи про накладення штрафу ТОВ «Кіт Медіа» повідомлено належним чином.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України, регулюються Законом України «Про рекламу» (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;
Відповідно до абзацу 5 частини 4 статті 21 Закону України «Про рекламу» реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.
Частиною 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:
1) рекламодавці, винні:
у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;
у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;
у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;
у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;
у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;
2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;
3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Так, відповідно до частини 4 статті 27 Закону України «Про рекламу», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:
рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами;
виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами;
розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
При цьому, відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження.
Тобто, рекламодавець, як замовник рекламної продукції може бути притягнутий до відповідальності, у відповідності до статті 27 Закону України «Про рекламу».
З матеріалів справи вбачається, що 20 жовтня 2017 року між ТОВ «Преміум Медіа Груп» (виконавець) та ТОВ «Кіт Медіа» (замовник) укладено договір №ПМ-3098 на проведення рекламної кампанії, відповідно до пункту 2.1. якого виконавець зобов'язується протягом строку дії договору професійно та якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнта замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов'язується прийняти та вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 7.1.7 цього договору виконавець не несе відповідальності за зміст реклами, у т.ч. за достовірність реклами, неправомірне та/або несумлінне використання в рекламі об'єктів інтелектуальної власності, імені або авторських прав, що належить замовникові та/або третім особам.
Більш того, ТОВ «Преміум Медіа Груп» листом вих. №24716 від 06 грудня 2017 року, адресованим заступнику начальника Головного управління Держспоживслужби в місті Києві, повідомило, що замовником по розміщенню зовнішньої реклами з сюжетом «Родинний центр «Феміна» є ТОВ «Рекламна агенція «Кіт Медіа», про що свідчить, зокрема, договір від 20 жовтня 2017 року №ПМ-3098, додаток №1 від 01 листопада 2017 року до договору та додаткова угода від 01 листопада 2017 року про затвердження змісту сюжету.
Тобто, проаналізувавши зазначені вище обставини, колегія суддів уважає вірним висновок суду першої інстанції, що ТОВ «Кіт Медіа» є замовником розміщення рекламної продукції, макет якого затверджений директором цього товариства ОСОБА_1 , підтвердженням чого є, зокрема, договір від 20 жовтня 2017 року №ПМ-3098, лист ТОВ «Преміум Медіа Груп» вих. №24716 від 06 грудня 2017 року, акт розповсюдження від 01 листопада 2017 року, укладений між замовником ТОВ «Кіт Медіа» та виконавцем ТОВ «Преміум Медіа Груп», а також лист про затвердження оригіналу макету, в якому також зазначено про те, що ТОВ «Кіт Медіа», як замовник, гарантує, що у випадку понесення виконавцем матеріальних збитків (в тому числі сплати штрафів контролюючим державним органам), пов'язаних зі змістом реклами, зображеного на оригіналі макеті, зобов'язується компенсувати сплачені суми штрафів протягом 3 банківських днів з моменту отримання від виконавця письмової вимоги.
Щодо покликання апелянта на порушення відповідачем строку для накладення стягнення колегія суддів зазначає, що такі твердження є безпідставними з огляду на наступне.
Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулюються Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року №693, згідно з пунктами 11 та 12 якого за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Відповідно до протоколу засідання Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 29 січня 2018 року вирішено внести на розгляд керівництва попередні висновки та матеріали для прийняття рішення по справі.
Отже, рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу прийнято 29 січня 2018 року (протилежного не доведено).
Оскаржуване рішення прийняте 28 лютого 2018 року, тобто у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду.
Водночас відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з частинами 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.
Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
З огляду на викладене, штраф, який накладений на позивача, у відповідності до Закону України «Про рекламу» є адміністративно-господарським.
Частиною 1 статті 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Зважаючи на те, що договір на проведення рекламної кампанії укладений 20 жовтня 2017 року, а протокол щодо порушення законодавства про рекламу складений 21 грудня 2017 року, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем при прийнятті 28 лютого 2018 року оскаржуваного рішення дотримано вимоги частини 1 статті 250 Господарського кодексу України.
Водночас посилання апелянта на порушення відповідачем установленого статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення строку для накладення стягнення є безпідставними, оскільки дія цієї норми на спірні правовідносини не поширюється.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Ураховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено з дотриманням норм чинного матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіт Медіа» залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді А.М. Горяйнов
Л.Т. Черпіцька