Справа № 580/9908/21 Суддя першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
06 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
при секретарі - Поляновській О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на проголошене о 15 годині 37 хвилин рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року, повний текст якого складено 14 лютого 2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Черкаської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішень і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Відповідач-1, П'ятнадцята кадрова комісія), Черкаської обласної прокуратури (далі - Відповідач-2), Офісу Генерального прокурора (далі - Відповідач-3, Офіс ГП), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії, викладене в протоколі від 18.08.2021 №2 про відмову у включенні ОСОБА_1 до графіка складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки;
- визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №226 про неуспішне проходження прокурором атестації - ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Черкаської обласної прокуратури від 21.11.2021 №627к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури у зв'язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації з 22.10.2021;
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області або на рівнозначній (рівноцінній) посаді прокурора Уманської окружної прокуратури Черкаської області з 22.10.2021;
- стягнути з Черкаської обласної прокуратури середній заробіток за весь час вимушеного прогулу відповідно до Схеми посадових окладів прокурорів окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №115 «Про умови праці прокурорів», починаючи з 22.10.2021 і до моменту фактичного поновлення на публічній службі.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Першої кадрової комісії ОСОБА_1 було включено до списку осіб, які не пройшли іспит другого етапу атестації, а подальші рішення цієї ж комісії щодо виключення його з такого списку є протиправними, позаяк виключення особи із списку положенням чинного законодавства не передбачено. Крім того, суд підкреслив, що Перша кадрова комісія своїм рішенням фактично повторно призначила другий етап тестування для ОСОБА_1 , що прямо забороняється законом. Окремо суд наголосив, що оскільки Перша кадрова комісія не завершила вирішення питання про включення Позивача до графіку тестування, то внаслідок припинення її роботи відповідні повноваження правомірно перейшли до П'ятнадцятої кадрової комісії, яка, у свою чергу, прийняла обґрунтоване рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації з огляду на набрання недостатньої кількості балів, що є правомірною підставою для звільнення прокурора з посади відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його у повному обсязі та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом безпідставно надано оцінку правомірності рішень Першої кадрової комісії, які є чинними та в установленому порядку скасовані не були, у той час як правової оцінки рішень П'ятнадцятої кадрової комісії у судовому рішенні не відображено. Звертає увагу, що під час проходження атестації Позивач звертався в усному порядку із заявою до одного з членів комісії щодо неможливості прочитання тексту завдань через його дрібний шрифт, чим спростовуються доводи Відповідачів про те, що під час тестування ОСОБА_1 не подавалися заяви щодо неможливості його проходження. Окремо наголошує на неврахуванні судом принципів юридичної визначеності та належного урядування, оскільки у межах спірних правовідносин відбувалося виправлення можливої помилки органу державної влади за рахунок особи. Також зазначає, що оскільки за результатами другого етапу атестації Позивача не було звільнено з посади, то на нього поширюються норми ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», що свідчить про те, що середній заробіток за час вимушеного прогулу повинен бути обчислений з урахуванням визначених цим Законом посадових окладів прокурорів.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2022 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційні скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу Офіс ГП просить залишити її без задоволення. Свою позицію обґрунтовує тим, що неуспішне проходження атестації є безумовною підставою для звільнення з посади та органів прокуратури безвідносно до здійснення реорганізації та ліквідації, що безпосередньо визначено законом. Підкреслює, що рішення Першої кадрової комісії було проміжним, не містило у собі висновку про успішне чи неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації чи дати повторного іспиту, а відтак прийняте П'ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації є правомірним, позаяк жодних скарг на стан здоров'я чи технічні несправності у роботі програми під час тестування Позивачем не подавалося. Крім того, звертає увагу, що Апелянтом не було враховано ряд позицій Верховного Суду щодо спірних правовідносин, законодавчої заборони з повторного проведення тестування, а також обізнаністю ОСОБА_1 про умови і процедури проведення атестації, а також наслідки її неуспішного проходження.
У відзиві на апеляційну скаргу Черкаська обласна прокуратура зазначає, що остання не підлягає задоволенню. Свою позицію обґрунтовує тим, що набрання меншої від мінімальної кількості балів має своїм наслідком звільнення прокурора із займаної посади. Наголошує, що сам факт звернення прокурора після завершення тестування із заявою про незадовільний стан здоров'я та технічні збої не є доказом наявності цих обставин, що вірно враховано судом першої інстанції. Стверджує, що оскільки протокол Першої кадрової комісії не містить рішення щодо проходження ОСОБА_1 атестації, то тестування вважається завершеним, а відтак рішення П'ятнадцятої кадрової комісії - правомірним.
Відзиву на апеляційну скаргу від П'ятнадцятої кадрової комісії не надійшло.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2022 справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.07.2022.
У судовому засіданні представник Позивача доводи апеляційної скарги підтримав та просив її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній мотивів і підстав.
Представники Відповідача-2 та Відповідача-3 заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві на неї.
Відповідач-1, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибув.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з 30.05.2000 працював в органах прокуратури, а на час звільнення - на посаді заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 подано Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію (т. 1 а.с. 78).
Рішенням Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 23.10.2020 №1 ОСОБА_1 допущено до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп'ютерної техніки (т. 1 а.с. 237-244).
За результатами тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки Позивачем було набрано 79 балів (т. 1 а.с. 216-217, 297-298), тобто менше ніж встановлені 93 для успішного його складання.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 17.11.2020 (т. 1 а.с. 31) Першою кадровою комісією 23.11.2020 було прийнято оформлене протоколом №13 рішення про виключення, зокрема, Позивача, із списку осіб, які під час здачі іспиту 04.11.2020 та 06.11.2020 не склали іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (т. 1 а.с. 178-180). Крім того, вирішено внести їх до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки, а також призначити нову дату складання іспиту.
Діяльність Першої кадрової комісії припинено наказом Генерального прокурора від 24.11.2020 №556. У подальшому Перша кадрова комісія передала Департаменту кадрової роботи та державної служби матеріали атестації, зокрема, протокол №13 (т. 1 а.с. 199).
Наказом в.о. Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур створено п'ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) та для вирішення питання щодо призначення нового часу (дати) іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки (другий етап атестації) згідно з рішеннями першої-четвертої кадрових комісій з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) стосовно 479 прокурорів матеріали атестації передані П'ятнадцятій кадровій комісії (т. 1 а.с. 196-198).
Як встановлено судом першої інстанції, на засіданні П'ятнадцятої кадрової комісії розглянуто питання щодо включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 та вирішено не включати його до графіку складання іспиту на загальні здібності і навички, оскільки Позивач завершив тестування, під час тестування від нього не надходило скарг, актів про дострокове завершення тестування не складено, заяви про перенесення дати іспиту у зв'язку з поважною причиною (незадовільний стан здоров'я) не подав (протокол від 18.08.2021 №2; т. 1 а.с. 246-252). У зв'язку з цим рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №226 не допущено Позивача до етапу проходження співбесіди і припинено його участь в атестації, у зв'язку з чим його визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію (т. 1 а.с. 173).
У зв'язку з викладеним наказом Черкаської обласної прокуратури від 21.10.2021 №627к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та органів прокуратури на підставі пп. 2 п. 19 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (т. 1 а.с. 52).
Враховуючи встановлені вище обставини, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 24, 38, 43, 92, 131-1 Конституції України, ст. ст. 1, 51 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 80, 83, 92 Цивільного кодексу України, п. п. 4, 6, 7, 8, 9, 10, 14, 18 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон), Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (далі - Порядок №221), Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 (далі - Порядок №233), суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що підставою для звільнення прокурора з посади та органів прокуратури є неуспішне проходження ним атестації.
З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на таке.
Закон, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, набрав чинності 25.09.2019.
Пунктом 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону передбачено, що з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону Про прокуратуру.
За правилами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Згідно пунктів 10-14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
Пунктом 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону передбачено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
У свою чергу, відповідно до п. 17 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Згідно п. 9 розд. ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Такий Порядок, як вже було зазначено вище, було затверджено наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221.
Відповідно до п. п. 1, 9 та 10 розд. I Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.
Заява, зазначена у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
Визначення предмету атестації, її етапів, а також варіантів рішень, які приймає кадрова комісія за наслідками проходження, зокрема, прокурором атестації, наведено у пунктах 5, 6, 8 розділу І Порядку №221, норми якого кореспондують положенням Закону.
У свою чергу, пунктом 7 розділу I Порядку №221 (із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 №178) передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних чи інших причин, які не залежали від членів комісії та прокурора, або ж у разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації комісія призначає новий час (дату) складання прокурором відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди.
За правилами пунктів 1, 2, 4, 5, 6 розділу III Порядку №221 (із змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 03.06.2021 №178) у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня складання іспиту. Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки в один день. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп'ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
У пунктах 1, 2, 3-1, 3-2, 6 розділу V Порядку №221 (із змінами, внесеними наказами Генеральної прокуратури України від 17.12.2019 №336 та Генерального прокурора від 03.09.2021 №280) уповноваженими суб'єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії. У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії. Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури. У разі скасування судом рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурор, якого поновлено на посаді чи рішення про звільнення якого з посади за наслідками атестації не приймалось з підстав, визначених законодавством України допускається кадровою комісією до проходження того етапу атестації, за результатами якого кадровою комісією прийнято відповідне рішення. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури про звільнення відповідного прокурора з посади та органів прокуратури на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону. Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, на виконання приписів Закону наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій.
Згідно п. 1 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій, що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», Закону України «Про прокуратуру», визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.
Абзацом 2 пункту 2 Порядку №233 визначено, що кадрові комісії забезпечують, зокрема, проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.
Пунктом 12 Порядку №233 установлено, що рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Отже, порядок проходження прокурорами атестації у зв'язку з реформуванням органів прокуратури та створення Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур чітко визначений Законом, Порядком №221 та Порядком №233 і передбачає, що у разі прийняття кадровою комісією відповідно до пункту 7 розділу I Порядку №221 рішення про призначення нового часу (дати) складання прокурором відповідного іспиту у подальшому може бути визначена лише дата такого іспиту.
Як було встановлено раніше, 04.11.2020 при складенні іспиту на загальні здібності та навички ОСОБА_1 набрав 79 балів, що є меншим за прохідний бал. У подальшому останній звернувся до Першої кадрової комісії із заявою про надання можливості скласти іспит в інший час (дату), оскільки під час проходження тестування ним було виявлено, що слова у вербальному тесті погано видно через дрібний шрифт, а виконання в тесті на абстрактно-логічне мислення геометричних фігур в переважній більшості у блідих кольорах значно ускладнило сприйняття, через що останній не міг їх розгледіти. Також у заяві зазначено, що за результатами відвідування лікаря-окуліста було підтверджено погіршення зору та необхідність постійного використання окулярів.
Із змісту протоколу засідання Першої кадрової комісії від 23.11.2020 №13 вбачається, що комісія розглянула заяву ОСОБА_1 прийняла рішення про призначення іншої дати складання іспиту на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Водночас, конкретна календарна дата складання іспиту у рішенні не визначена, що, всупереч висновків суду першої інстанції, не йде у розріз з вимогами Порядку №221, який передбачає, що визначення дати іспиту відбувається шляхом складання графіків складання іспитів, які оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
Вищезазначене рішення Першої кадрової комісії, оформлене протоколом від 23.11.2020 №13, є чинним та не скасованим. Крім того, це рішення не було предметом оскарження у цій справі, що було залишено поза увагою суду першої інстанції, який у ході розгляду справи надавав йому правову оцінку.
У подальшому наказ Генерального прокурора від 10.09.2020 №422 «Про створення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих)» втратив чинність на підставі наказу Генерального прокурора від 16.07.2021 №236, тому Перша кадрова комісія припинила свою діяльність, а наказом в.о. Генерального прокурора від 22.07.2021 №239 створено П'ятнадцяту кадрову комісію.
Так, як було підкреслено вище, на засіданні П'ятнадцятої кадрової комісії розглянуто питання щодо включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки ОСОБА_1 та вирішено не включати його до графіку складання іспиту на загальні здібності і навички, оскільки Позивач завершив тестування, під час тестування від нього не надходило скарг, актів про дострокове завершення тестування не складено, заяви про перенесення дати іспиту у зв'язку з поважною причиною (незадовільний стан здоров'я) не подав (протокол від 18.08.2021 №2). Саме на підставі таких висновків рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №226 не допущено ОСОБА_1 до етапу проходження співбесіди і припинено його участь в атестації, у зв'язку з чим його визнано таким, що неуспішно пройшов атестацію.
Отже, судом першої інстанції було залишено поза увагою існування на момент виникнення спірних правовідносин протилежних рішень щодо однієї й тієї ж особи щодо проходження ним тестування 04.11.2020, а саме:
- рішення Першої кадрової комісії про призначення ОСОБА_1 іншої дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оформлене протоколом від 23.11.2020 №13;
- протилежне рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 18.08.2021, оформлене протоколом №2, яким вирішено не включати Позивача до графіка на складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички.
У розрізі наведеного судова колегія зауважує, що ні Закон, ні Порядок №221, ні Порядок №233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж самими обставинами приймати нове рішення чи переглядати власне рішення або рішення попередньої кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання відповідного іспиту чи проведення з ним співбесіди, чи приймати рішення про відмову включити прокурора до графіку складання іспитів, щодо якого вже прийнято рішення про призначення йому нової дати складання іспиту.
Натомість вказаними нормативними актами передбачено єдиний спосіб поведінки кадрової комісії, а саме: включення до графіку складання іспиту.
За таких обставин судова колегія погоджується з позицією Апелянта про те, що, прийнявши рішення про невключення Позивача до графіку проведення іспиту на загальні навички та здібності, оформлене протоколом від 18.08.2021 №2, П'ятнадцята кадрова комісія вийшла за межі наданих їй повноважень. Тому, за наявності чинного рішення Першої кадрової комісії про визначення ОСОБА_1 нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички від 23.11.2020 (протокол №13), протокольне рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 18.08.2021 №2 та похідне від нього рішення від 13.09.2021 №226 про неуспішне складання атестації підлягають визнанню протиправними і скасуванню як такі, що прийняті поза межами наданих їй повноважень та без урахування принципу правової визначеності.
Окрім наведеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що спірні рішення П'ятнадцятої кадрової комісії прийняті на підставі відомостей про результати анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки. Водночас, як вже неодноразово було підкреслено раніше, Першою кадровою комісією було прийнято рішення про виключення Позивача із списку осіб, які під час здачі іспиту 04.11.2020 у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набрали менше 93 балів. Викладене, у свою чергу, свідчить, що за протокольним рішенням від 23.11.2020 №13 ОСОБА_1 було виключено із списків осіб, які набрали менше 93 балів, що унеможливлювало врахування П'ятнадцятою кадровою комісією відомостей такого списку взагалі.
У розрізі викладеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, згідної яких елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля (постанови від 28.02.2018 у справі №800/284/17; від 22.05.2018 у справі №800/474/16 (П/9901/197/18); від 07.11.2018 у справі №214/2435/17; від 12.12.2018 у справі № 703/1181/16-ц; від 03.07.2019 у справі №127/2209/18).
Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність і передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 917/1503/17.
При цьому судовою колегією звертається увага, що навіть якщо при прийнятті рішення 23.11.2020 №13 про призначення ОСОБА_1 нової дати проходження тестування та виключення його із списків осіб, що набрали менше визначеного прохідного балу, Перша кадрова комісія діяла не у повній відповідності з вимогами чинного на той час законодавства, перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання на особу є неприпустимим.
У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, а відтак посилання Апелянтів на неправомірність прийнятого Другою кадровою комісією рішення щодо Позивача судовою колегією відхиляються.
За таких обставин судом першої інстанції не враховано, що, приймаючи рішення П'ятнадцятою кадровою комісією про невключення Позивача до графіку проведення іспиту на загальні здібності та навички, оформлене протоколом 18.08.2021 №2, всупереч рішенню Першої кадрової комісії про призначення Позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички, оформлене протоколом від 23.11.2020 №13, П'ятнадцята кадрова комісія діяла непослідовно, тобто з порушенням принципів належного урядування та юридичної визначеності.
Водночас, як вже було підкреслено вище, неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов'язків не повинно тягти за собою покладення на фізичних чи юридичних осіб несприятливих наслідків.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними і скасування протокольного рішення П'ятнадцятої кадрової комісії від 18.08.2021 №2 в частині, що стосується ОСОБА_1 , та рішення від 13.09.2021 №226.
При цьому посилання суду першої інстанції на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 29.09.2021 у справі №440/2682/20, судовою колегією оцінюється критично, оскільки обставини у зазначеній справах є іншими, ніж ті, що розглядаються у цій справі, адже у справі, рішення в якій було предметом касаційного перегляду, не мало місце прийняття кадровими комісіями двох різних рішень щодо одного й того ж самого питання.
Аргументи суду першої інстанції та відзивів на апеляційну скаргу про те, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється, судовою колегією оцінюється критично, оскільки, по-перше, з огляду на зміст рішення Першої кадрової комісії від 23.11.2020 №13, ОСОБА_1 вважається таким, що другий етап атестації не проходив, по-друге, відповідні законодавчі застереження не стосуються випадків проходження атестації прокурорами та слідчими органів прокуратури, зазначеними в підпункті 3 пункту 7 цього розділу (звільнені з органів прокуратури у зв'язку з настанням підстав, передбачених підпунктами 1 і 2 пункту 19 цього розділу, щодо яких набрало законної сили рішення суду про поновлення на посаді прокурора у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, у тому числі у разі прийняття судом рішення про поновлення на посаді прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах).
З урахуванням наведеного, оскільки оскаржуваний наказ Черкаської обласної прокуратури від 21.10.2021 №627к прийнято у зв'язку з рішенням П'ятнадцятої кадрової комісії від 13.09.2021 №226 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації та на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» і протиправність такого рішення було встановлено раніше, то колегія суддів приходить до висновку про необхідність визнання протиправним і скасування такого наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Отже, на орган, що розглядає трудовий спір, у разі з'ясування того, що звільнення працівника відбулося незаконно, покладається обов'язок поновлення такого працівника на попередній роботі.
Згідно позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові від 16.10.2012 у справі №21-267а12, а також Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 24.02.2021 у справі №821/358/16, від 11.02.2021 у справі №640/21065/18, від 20.01.2021 у справі №640/18679/18, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в ч. 1 ст. 235, ст. 240-1 КЗпП України, а отже, установивши, що звільнення відбулося із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Таким чином, на переконання судової колегії, Позивач повинен бути поновленим саме на посаді заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області з 22.10.2021, а не на посаді заступника керівника Уманської окружної прокуратури Черкаської області, як просив останній.
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок №100) середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно п. п. 5, 8 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Із змісту наданої Черкаською обласною прокуратурою довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 07.12.2021 №21-559вих-21 (т. 2 а.с. 6) вбачається, що середньоденна заробітна плата останнього складала 519,96 грн (11 179,11 грн х 2 місяці / 43 робочих дні). При цьому посилання Апелянта на необхідність врахування при обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу довідки Черкаської обласної прокуратури від 01.11.2021 №21-494вих21 (т. 1 а.с. 130) судовою колегією оцінюється критично, оскільки із змісту згаданої довідки неможливо встановити, які виплати отримував Позивач у серпні-вересні 2021 року.
Кількість робочих днів вимушеного прогулу у період з 22.10.2021 по 06.07.2022 з урахуванням положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» складає 181.
Таким чином, з огляду на викладене, стягненню з Черкаської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 належить середній заробіток за час вимушеного прогулу за цей період в сумі 94 112,76 грн (519,96 х 181 робочий день) з урахуванням податків і зборів.
При цьому не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з Черкаської обласної прокуратури середнього заробітку до моменту фактичного поновлення на публічній службі, оскільки в силу ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі виконуються негайно, а відповідальність за затримку виконання рішення про поновлення на роботі працівника регламентується ст. 236 КЗпП України та не охоплюється предметом цього спору.
Щодо твердження Апелянта про необхідність обчислення останньому заробітної плати з урахуванням положень ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», то судова колегія вважає його помилковим.
Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 у справі №826/17798/14 висловив наступну правову позицію з приводу застосування наведених норм права та зазначив наступне.
Прокурори, зокрема, Генеральної прокуратури України, які не були переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримували/отримують заробітну плату відповідно до Постанови № 505. Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримують заробітну плату згідно з Постановою №1155 та статті 81 Закону № 1697-VII.
Так, Верховний Суд у постанові від 01.07.2021 у справі №826/17798/14 висловив правову позицію, що виплата заробітної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» (далі - Постанова №1155) і статті 81 Закону України «Про прокуратуру» пов'язувалася із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в «новоутворені»/«оновлені» прокуратури (відповідно до Закону).
Зважаючи на мету стягнення середньої заробітної плати при поновленні на посаді (відповідно до статті 235 КЗпП України), тобто компенсувати втрачений заробіток, колегія суддів вважає, що його розрахунок потрібно проводити на основі того посадового окладу (з урахуванням коефіцієнту підвищення, якщо таке було у розрахунковому періоді), який отримував би Позивач як прокурор (чи прирівняні до нього за посадою прокурори), будучи на тій посаді, з якої його неправомірно звільнили (тобто в Уманської місцевої прокуратури, а не в новоутвореній обласній чи прирівняній до неї прокуратури).
У розрізі наведеного Верховний Суд у постанові від 28.04.2022 у справі №826/18143/14 прийшов до висновку, що середня заробітна плата позивача не може обчислюватися з урахуванням посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, адже його туди з об'єктивних причин не переводили. Водночас, прирівнювати посадовий оклад позивача до прокурорів Офісу Генерального прокурора (для визначення коефіцієнта підвищення при розрахунку середнього заробітку при поновленні на посаді) за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в цю структуру (без попереднього проходження атестації як умови для переведення) суперечило б меті і вимогам Закону.
У вже згаданій вище постанові від 01.07.2021 у справі №826/17798/14 Верховним Судом також зазначено, що з набранням чинності Постанови № 1155 не всім прокурорам України воднораз збільшили посадові оклади, а тільки тим, кого після атестації перевели на посади прокурорів до Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур (відповідно до Закону). Цей процес був триваючим, тож вочевидь виникали ситуації, коли протягом одного періоду прокурори отримували заробітні плати відповідно до різних нормативно-правових актів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» і Постанови № 1155).
Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що середня заробітна плата прокурорів не може обчислюватися з урахуванням посадових окладів, встановлених Постановою № 1155, за відсутності факту успішного проходження ними атестації та переведення на посади прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратур.
Такий висновок Верховний Суд підтримав також, зокрема, у постановах від 21.10.2021 у справі № 640/154/20, від 04.11.2021 у справі № 640/537/20 та від 01.12.2021 у справі № 640/26041/19 і від 20.01.2022 у справі №826/17709/14.
У спірному випадку ОСОБА_1 заробітна плата виплачувалися з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» і підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», як вже було зазначено вище, немає.
Згідно п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
Відповідно до абз. 3 п. 8 Порядку №100 у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим або другим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Абзацом 4 п. 8 Порядку №100 визначено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
З урахуванням вказаних правил середньомісячне число робочих днів за період серпень-вересень 2021 року становило 21,5 ((22 + 21) / 2), у зв'язку з чим сума заробітної плати за один місяць, яка належить до стягнення шляхом негайного виконання за правилами п. 2 ч. 1 ст. 371 КАС України, складає 11 179,11 грн (519,96 грн х 21,5).
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, залишивши поза увагою перебування поза межами предмету спору рішення Першої кадрової комісії від 23.11.2020 №13, оцінка якому надаватися не могла, а також суперечність подальших рішень П'ятнадцятої кадрової комісії цьому рішенню. У зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст. ст. 195, 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 371 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), викладене в протоколі від 18 серпня 2021 року №2, про відмову у включенні ОСОБА_1 до графіка складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки.
Визнати протиправним та скасувати рішення П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 13 вересня 2021 року №226 про неуспішне проходження прокурором атестації - ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ Черкаської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 №627к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області та органів прокуратури у зв'язку з рішенням кадрової комісії про неуспішне проходження атестації з 22 жовтня 2021 року.
Поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на посаді заступника керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області з 22 жовтня 2021 року.
Стягнути з Черкаської обласної прокуратури (18000, м. Черкаси, б-р. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 94 112 (дев'яносто чотири тисячі сто дванадцять) гривень 76 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 11 179 (одинадцять тисяч сто сімдесят дев'ять) гривень 11 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк
Повний текст постанови складено та підписано 06 липня 2022 року.