06 липня 2022 року Справа № 480/8507/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гелети С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Високос Я.С.
представника позивача Демидова Я.Ю., представника відповідача Савченко С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми справу за позовом Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - позивач, КП ВУВКГ) звернулось з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області ( далі - відповідач, ГУ ДПС в Сумській області), в якій просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення: - №0026190410 від 09.10.2020 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 45166,80 грн. за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у сумі 451668,00грн.; №0026200410 від 09.10.2020 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1282521,57грн. за затримку від 37 до 139 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в сумі 6412607,85 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що податковим органом було проведено камеральну перевірку КП ВУВКГ щодо своєчасності сплати податкових зобов'язань, за результатами якої складений відповідний акт та в подальшому прийняті податкові повідомлення-рішення про зобов'язання позивача сплатити штрафні (фінансові) санкції.
Податкові повідомлення рішення позивач вважає незаконними та просить скасувати, зазначаючи, що податковим органом включено у розрахунок несвоєчасну сплату боргу по податковим повідомленням-рішенням, які в судовому порядку визнані незаконними та частково було скасовано. Крім того, зазначає, що підприємством сплачувалося сума податкового боргу, в призначенні платежу зазначалося у зв'язку із чим проводиться відповідне перерахування коштів. Відповідачем не врахована норма Податкового кодексу України, що нарахування штрафів за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, вчинені з 01.03.2020 застосовуватися не може. Крім того, відповідачем не враховується, що позивач був позбавлений права подати заяву про списання податкового боргу.
Відповідач подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що перевіркою встановлено, що несвоєчасну сплату узгоджених сум податкового боргу, а тому правомірно було застосовано штрафні (фінансові) санкції до підприємства. Крім того, рішення суду, яким скасовано частково податкові повідомлення-рішення мали статут узгоджених та оскаржені в судовому порядку позивачем вже після прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, що є предметом розгляду даної справи.
Судом відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, під час підготовчого провадження судом було продовжено строк проведення на 30 днів. Також судом було задоволено клопотання представника позивача про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що податковим органом було проведено камеральну перевірку КП ВУВКГ щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, за результатами якої складений акт від 14.09.2020 №538/18-28-04-10/03352716 (далі - акт від 04.09.2020).
На підставі акту перевірки від 04.09.2020, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення №0026190410 від 09.10.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10% у сумі 45166,80 грн. за затримку на 15 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у сумі 451668,00грн.; а також №0026200410 від 09.10.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20% у сумі 1282521,57грн. за затримку від 37 до 139 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в сумі 6412607,85 грн.
Надаючи правову оцінку спірним відносин, суд виходить з такого.
В ході розгляду справи судом встановлено, що також визнається і сторонами, та підтверджується матеріалами справи, що застосування штрафних (фінансових) санкцій було зумовлено несвоєчасною сплатою позивачем податкових зобов'язань по податку на додану вартість згідно податкових декларацій за червень-грудень 2019р., січень 2020р., та податкових повідомлень-рішень, перелік яких зазначено на стор. 2 акту перевірки (а.с.12). Зазначені обставини позивачем не оспорюється.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував ту обставину, що податкові повідомлення-рішення, відображені в акті перевірки на стор. 2 акту не були оскаржені в установленому порядку, на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень набули статусу узгоджених, граничні терміни сплати як податкових декларацій так і податкових повідомлень-рішень були порушені позивачем.
Відповідно до ст. 126 п. 126.1 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Положення статті 126 Податкового кодексу України застосовується у випадку, коли має місце факт сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання, але несвоєчасно, тобто з порушенням строків. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.
Стосовно посилання позивача на перерахування коштів на погашення суми податкового боргу, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, та не заперечується представником позивача, у підприємства був в наявності податковий боргу, всі сплачені суми були направлені на погашення боргів минулого періоду.
Представником відповідача надано до матеріалів справи витяг з Інтегрованої картки платника податку КП ВУВКГ по податку на додану вартість. Як зазначав в судовому засіданні представник податкового органу, з Інтегрованої картки вбачається, що у підприємства станом на 22.07.2019 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за червень 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 2893580,19 грн., в тому числі у сумі 503505,83 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0027805012 від 24.04.2019, у сумі 221944 грн. по податковій декларації по ПДВ за квітень 2019 року, у сумі 197178,81 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0012945012 від 19.02.2019, у сумі 58250,16 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0004011206 від 26.10.2018, у сумі 547915,64 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0004021206 від 26.10.2018 року, у сумі 229629 грн. по податковій декларації з ПДВ за травень 2019 року, у сумі 527034,73 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0032645012 від 18.06.2019 року, у сумі 603414,03 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0032925012 від 24.06.2019 та пені у сумі 4707,99 грн,. тому перераховані 22.07.2019 та 25.07.2021 року кошти на загальну суму 344472 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за червень 2019 року;
Станом на 23.08.2019 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за липень 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 3377571,01 грн., в тому числі у сумі 159033,83 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0027805012 від 24.04.2019, у сумі 221944 грн. по податковій декларації по ПДВ за квітень 2019 року, у сумі 197178,81 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0012945012 від 19.02.2019, у сумі 58250,16 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0004011206 від 24.04.2019, у сумі 547915,64 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0004021206 від 26.10.2018, у сумі 229629 грн. по податковій декларації з ПДВ за травень 2019 року, у сумі 702871,97 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0035165012 від 16.07.2019, у сумі 344472 грн. по податковій декларації з ПДВ червень 2019 року, у сумі 318536,06 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0000525012 від 10.01.2019, у сумі 346867,04 грн. по податковому повідомленню рішенню №0021995012 від 26.03.2019, у сумі 231069,80 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0032161206 від 05.07.2018 та пені у сумі 19802,70 грн,. тому перераховані 23.08.2019 кошти у сумі 457732 в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за липень 2019 року.
Станом на 23.09.2019 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за серпень 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 2135949,67 грн., в тому числі у сумі 108536,83 грн. по податковій декларації по ПДВ за червень 2019 року, у сумі 346867,04 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0021995012 від 26.03.2019, у сумі 231069,80 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0032161206 від 05.07.2018, у сумі 830928,12 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0044575012 від 19.02.2019, у сумі 16788,11 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0046295012 від 15.08.2019, у сумі 125632,78 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0046305012 від 15.08.2019, у сумі 457732 грн. по податковій декларації по ПДВ за липень 2019 та пені у сумі 18394,99 грн., тому перераховані 23.09.2019 кошти у сумі 434075 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за серпень 2019 року.
Станом на 22.10.2019 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за вересень 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 3773400,43 грн., в тому числі у сумі 26677,43 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0021995012 від 26.03.2019, у сумі 231069,80 грн. по податковому повідомленню - рішенню №0032161206 від 05.07.2018, у сумі 830928,12 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0044575012 від 12.08.2019, у сумі 457732 грн. по податковій декларації по ПДВ за липень 2019 року, у сумі 434075 грн. по податковій декларації по ПДВ за серпень 2019 року, у сумі 527034,73 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 18.06.2019 №0032645012, у сумі 1245797,12 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 23.09.2019 №0052855012 та пені у сумі 20086,23 грн., тому 22.10.2019 та 24.10.2019 кошти на загальну суму 423638 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за вересень 2019 року.
Станом на 21.11.2019 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за жовтень 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 4052080,42 грн., в тому числі у сумі 447013,98грн. по податковому повідомленню-рішенню №0044575012 від 12.08.2019, у сумі 457732 грн. по податковій декларації по ПДВ за липень 2019 року, у сумі 434075 грн. по податковій декларації по ПДВ за серпень 2019 року, у сумі 527034,73 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 18.06.2019 №0032645012, у сумі 423638 грн. по податковій декларацій по ПДВ за вересень 2019 року, у сумі 702871,97 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 16.07.2019 №0035165012, у сумі 1039535,64 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 06.11.2019 №0062655004 та пені у сумі 20179,10 грн., тому перераховані 21.11.2019 та 25.11.2019 кошти на загальну суму 435085 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за жовтень 2019 року.
Станом на 19.12.2019 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за листопад 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 3779536,83 грн., в тому числі у сумі 11928,98 грн. по податковому повідомленню-рішенню №0044575012 від 12.08.2019, у сумі 457732 грн. по податковій декларації по ПДВ за липень 2019 року, у сумі 434075 грн. по податковій декларації по ПДВ за серпень 2019 року, у сумі 527034,73 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 18.06.2019 №0032645012, у сумі 423638 грн. по податковій декларацій по ПДВ за вересень 2019 року, у сумі 702871,97 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 16.07.2019 №0035165012, у сумі 603414,03 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 24.06.2019 №0032925012, у сумі 435085 грн. по податковій декларації по ПДВ за жовтень 2019 року, у сумі 16788,11 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2019 №0046295012, у сумі 125632,78грн. по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2019 №0046305012 та пені у сумі 41336,23 грн., тому перераховані 19.12.2019 та 23.12.2019 кошти на загальну суму 539294 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за листопад 2019 року.
Станом на 24.01.2020 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за грудень 2019р.) обліковувався податковий борг в сумі 4047200,96 грн., в тому числі у сумі 371481,78 грн. по податковій декларації по ПДВ за серпень 2019 року, у сумі 527034,73 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 18.06.2019 №0032645012, у сумі 423638 грн. по податковій декларацій по ПДВ за вересень 2019 року, у сумі 702871,97 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 16.07.2019 №0035165012, у сумі 603414,03 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 24.06.2019 №0032925012, у сумі 435085 грн. по податковій декларації по ПДВ за жовтень 2019 року, у сумі 16788,11 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2019 №0046295012, у сумі 125632,78 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2019 №0046305012, у сумі 262784,76 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 16.12.2019 №0072115004, у сумі 539294 грн. по податковій декларації по ПДВ за листопад 2019 року та пені у сумі 39175,80 грн, тому перераховані кошти у сумі 597466 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за грудень 2019 року.
Станом на 18.02.2020 (дата зарахування коштів по декларації з ПДВ за січень 2020 року) обліковувався податковий борг в сумі 7035258,53 грн., в тому числі у сумі 301050,51 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 18.06.2019 №0021995012, у сумі 423638 грн. по податковій декларацій по ПДВ за вересень 2019 року, у сумі 702871,97 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 16.07.2019 №0035165012, у сумі 603414,03 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 24.06.2019 №0032925012, у сумі 435085 грн. по податковій декларації по ПДВ за жовтень 2019 року, у сумі 16788,11 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2019 року №0046295012, у сумі 125632,78 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 15.08.2019 №0046305012, у сумі 262784,76 грн. по податковому повідомленню- рішенню від 16.12.2019 №0072115004, у сумі 539294 грн. по податковій декларації по ПДВ за листопад 2019 року, у сумі 365406,59 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 11.12.2018 №0010185012, у сумі 318536,06 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 10.01.2019 №0000525012, у сумі 597466 грн. по податкові декларації по ПДВ за грудень 2019 року, у сумі 1245797,12 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 23.09.2019 №005285512, у сумі 459,50 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 27.01.2020 №0002895004, у сумі 1039535,64 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 06.11.2019 №0062655004 та пені у сумі 57498,46 грн., тому перераховані кошти у сумі 451668 грн. в порядку календарної черговості були спрямовані на погашення зазначеної заборгованість, а не на поточні податкові зобов'язання згідно податкової декларації по ПДВ за січень 2019 року.
Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеному платником.
Тобто, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до правовою позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року по справі №640/914/19, нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі статті 126 Податкового кодексу України, зазначивши при цьому, що сплачувані позивачем суми грошових зобов'язань, визначені останнім самостійно в податкових деклараціях з податку на додану вартість, контролюючим органом правомірно у відповідності до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення.
Визначальним при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу. При цьому зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях за будь-яких умов не має значення, що прямо передбачено пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, враховуючи те, що підприємством порушило граничні строки сплати податкових зобов'язань, сплачені суми правомірно були направлені податковим органом в рахунок погашення суми податкового боргу з податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення, податковим органом правомірно були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення станом на день їх винесення.
Судом враховується, що відповідачем станом на 09.10.2020 було визначено в штрафні (фінансові) санкції щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових повідомлень-рішень від 26.03.2019 року №0021995012 на суму 346867,04 грн. та від 18.06.2019 року №0032645012 на суму 527034,73 грн., оскільки, як зазначає відповідач, на дату складання акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначені податкові повідомлення-рішення були узгоджені, зокрема не знаходились адміністративному або судовому оскарженні. Провадження у справі №480/7653/20 із адміністративним позовом щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 26.03.2019 року №0021995012 на суму 346867,04 грн. та від 18.06.2019 року №0032645012 на суму 527034,73 грн. було судом відкрито 27.11.2020, тобто після винесення податкових повідомлень-рішень , що є предметом розгляду даної справи.
Посилання позивача на те, що податковим органом в подвійному розмірі застосовані штрафні (фінансові) санкції до підприємства за несвоєчасну сплату податкових повідомлень - рішень від 26.03.2019 року №0021995012 та від 18.06.2019 року №0032645012, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи. Так, в акті перевірки від 14.09.2020 зазначено та розраховано штрафну санкцію в залежності від суми погашення боргу та кількості прострочених днів такої сплати.
Стосовно посилання позивача на те, що податковий орган позбавив підприємство права на списання податкового боргу, суд такі твердження визнає безпідставними, оскільки не стосується предмету спору, такі вимоги щодо списання позивачем не заявлені. Прийняті зміни до Податкового кодексу України набули чинності після прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а тому не могли бути взагалі взяті до уваги відповідачем, не є підставою для скасування таких рішень із зазначених позивачем підстав.
Разом із тим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0026200410 від 09.10.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 153114,55 грн., що становить суму штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату податкових повідомлень - рішень від 26.03.2019 року №0021995012 та від 18.06.2019 року №0032645012.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи податкові спори, застосовує статтю 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, яка гарантує право на мирне та вільне володіння своїм майном та закріплює, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В цьому контексті неправомірне стягнення податків/штрафів, позбавлення права на відшкодування податків розглядається як втручання держави у мирне та вільне володіння особи своїм майном (коштами).
У п. 49 рішення від 22.11.2007 р. у справі «Україна-Тюмень» проти України» ЄСПЛ вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів».
У п. 55 цього рішення надано тлумачення «пропорційності втручання» в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних прав особи.
Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності/
У пункті 101 рішення у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» (Заяви № 846/16 та № 1075/16) ЄСПЛ зазначив, що втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі «законну ціль» у «загальному інтересі», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті, Суд повинен, таким чином, встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (див. рішення у справі «Хуттен-Чапська проти Польщі» [ВП] (Hutten-Czapska v. Poland) [GC], заява № 35014/97, пункт 167, ЄСПЛ 2006-VIII).
З огляду на такі висновки ЄСПЛ, під час судового розгляду потрібно оцінити, наскільки застосування штрафу за несвоєчасну сплату боргу узгоджується зі справедливим балансом, який має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства щодо застосування таких штрафів та вимогами захисту прав особи.
Слід зазначити, що податкові штрафи, якщо вони не мають на меті матеріальної компенсації, а мають виключно каральний та стимулюючий характер, відповідають кримінальному переслідуванню у розумінні статті 6 Конвенції. Такого висновку дійшов ЄСПЛ у пп.48-49 рішення у справі «J. В. Проти Швейцарії» від 03.05.2001, у рішенні у справі «Остерлунд проти Франції» від 10.05.2015, у рішенні у справі «Компанія «Вестберґа таксі Антіеболаґ» та Вуліч проти Швеції».
Відповідно, у зв'язку з наявністю характеру притягнення до кримінальної відповідальності в розумінні Конвенції, для застосування таких штрафі обов'язковим є доведення вини платника податків, тобто усвідомлення небезпечного характеру свого діяння та розуміння його суспільно небезпечних наслідків, які відсутні у випадку з несвоєчасною реєстрацією податкових накладних/розрахунків коригування, що не видаються покупцю. Як наслідок, відсутня також вина.
Судом враховується, що в судовому порядку на час розгляду даної справи рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 по справі №480/7653/20, яке набрало законної сили, задоволені частково позовні вимоги Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Конотопського управління ГУ ДФС у Сумській області від 26.03.2019 №0021995012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 301436,94 грн., від 18.06.2019 №0032645012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 435501,47 грн. На виконання судового рішення по справі №480/7653/20 ГУ ДПС в Сумській області винесено нові податкові повідомлення-рішення від 07.12.2021 №805918281807 та № 805818281807, яким Комунальному підприємству виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства визначено суму штрафної санкції та зазначено строк для відповідного погашення, а саме протягом десяти робочих днів, що настають за днем отримання зазначених податкових повідомлень-рішень, на відповідний бюджетний рахунок.
Таким чином, граничні строки сплати за відповідні порушення, встановлені актом перевірки від 04.03.2019 та від 24.05.2019, правомірність яких підтверджена судом в межах справи № 480/7653/20 на час розгляду даної справи в суді передбачені не податковими повідомленнями-рішеннями Конотопського управління ГУ ДФС у Сумській області від 26.03.2019 №0021995012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 301436,94 грн., від 18.06.2019 №0032645012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 435501,47 грн., а податковими повідомленнями-рішеннями від 07.12.2021 №805918281807 та № 805818281807.
При цьому сума штрафної санкції податковим органом розрахована відповідно до податкових повідомлень-рішень, які частково були визнані протиправними та скасовано судом, у позивача відсутній обов'язок сплачувати податкові зобов'язання в розмірі 301436,94 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 26.03.2019 №0021995012 та в розмірі 435501,47 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 18.06.2019 №0032645012 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства. Судом застосування зазначеного розміру штрафних (фінансових) санкцій було визнано неправомірним.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, підлягають задоволенню позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0026200410 від 09.10.2020 про застосування до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 153114,55 грн. При цьому в задоволенні іншої частини позовні вимоги визнаються судом неправомірними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, позивачу підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сума судового збору в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам, що становить 2296,72грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства до Головного управління ДПС у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області №0026200410 від 09.10.2020 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 153114,55 грн.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13 код ЄДРПОУ 43995469) на користь Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Г.Тхора, 31, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код ЄДРПОУ 03352716) витрати зі сплати судового збору в сумі 2296,72 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2022
Суддя С.М. Гелета