05 липня 2022 року м. Рівне №460/4390/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача, подану в порядку ст.382 КАС України, про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №460/4390/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позов задоволено повністю. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплати за період з 17.07.2018 по 11.12.2019 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання нарахувати та виплатити таке підвищення до пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, і в цій частині позовні вимоги залишено без розгляду. У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 залишено без змін.
04.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю відповідно до ст.382 КАС України у справі №460/4390/20, а саме: про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати звіт про виконання судового рішення та накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень за невиконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що позивачу на виконання вищевказаного рішення суду у справі № 460/4390/20 проведено перерахунок пенсії з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру. Доплата по рішенню суду становить за період з 12.12.2019 по 31.12.2021 - 216 743,21 грн. В червні 2022 року сторона позивача направила до пенсійного органу запит про отримання інформації щодо виплати підвищення до пенсії, а також просила повідомити чи направлялися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області до Пенсійного фонду України документи, які підтверджують суму заборгованості. що підлягає виплаті за рішенням суду. Відповіддю від 28.06.2021 відповідач повідомив, що на виконання вищевказаного рішення суду проведено перерахунок пенсії з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру. Доплата по рішенню суду становить за період з 12.12.2019 по 31.12.2021 - 216 743,21 грн, яка буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України. Крім того, вказав, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області відсутні протоколи комісії Пенсійного фонду України.
З огляду на наведене, позивач просив подану заяву про встановлення судового контролю відповідно до ст.382 КАС, - задовольнити.
При вирішенні даної заяви суд встановив та врахував таке.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 17.07.2018 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у нарахуванні та виплати за період з 17.07.2018 по 11.12.2019 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов'язання нарахувати та виплатити таке підвищення до пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум, і в цій частині позовні вимоги залишено без розгляду.
У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №460/4390/20 залишено без змін.
22.07.2021 рішення Рівненського окружного адміністративного суду набрало законної сили.
На виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 у справі №460/4390/20 проведено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 12.12.2019 по 21.07.2021 та нараховано доплату в сумі 62624,46 грн.
На виконання окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 Головним управлінням вжито заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні вищезазначених судових рішень шляхом проведення перерахунку пенсії позивача за період з 12.12.2019 по 30.11.2021 у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (станом на 01.12.2019 розмір мінімальної заробітної плати становив 4173,00 грн.). Вказано, що нараховані пенсійні кошти на виконання окремої ухвали від 20.09.2021 в сумі 156070,69грн. будуть виплачені за наявності відповідного фінансування.
01.11.2021 Рівненський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративній справі №460/4390/20, зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати Рівненському окружному адміністративному суду протягом одного місяця з дати набрання законної сили ухвалою суду про встановлення судового контролю звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №460/4390/20, а саме: докази виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період 12.12.2019 по 21.07.2021 та докази нарахування та виплати ОСОБА_1 такого підвищення до пенсії, починаючи з 22.07.2021, виходячи з розміру, визначеного ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: двох мінімальних заробітних плат.
На виконання окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 Головним управлінням вжито заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні вищезазначених судових рішень шляхом проведення перерахунку пенсії позивача за період з 12.12.2019 по 21.07.2021 та з 22.07.2021 по 30.11.2021 у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (станом на 01.12.2019 розмір мінімальної заробітної плати становив 4173,00 грн.). Вказано, що нараховані пенсійні кошти на виконання окремої ухвали від 20.09.2021 за період з 12.12.2019 по 21.07.2021 в сумі 135891,52грн., з 22.07.2021 по 30.11.2021 в сумі 20179,17грн. будуть виплачені за наявності відповідного фінансування.
06.12.2021 Рівненський окружний адміністративний суд прийняв ухвалу з питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративній справі №460/4390/20, визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2021 щодо нарахування підвищення до пенсії, виходячи з двох мінімальних заробітних плат станом на 01.12.2019. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону при виконанні судового рішення.
На виконання окремої ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.12.2019. Вказано , що на січень позивач отримує новий розмір пенсії. Доплата по рішенню суду становить за період з 12.12.2019 по 31.12.2021 - 216743,21грн., які будуть виплачені за наявності відповідного фінансування.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2-4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Відповідно до ч.1 та 2 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).
Суд зауважує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Водночас, крім зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), КАС України передбачає ще один вид судового контролю за виконанням судового рішення шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Так, ч.1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:
невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (ст.382 КАС України);
обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (ст.383 КАС України).
Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб'єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.
При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб'єктом владних повноважень свого конституційного обов'язку - виконання судового рішення.
У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст.382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.
Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов'язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Зі змісту прохальної частини заяви про встановлення судового контролю судом з'ясовано, що позивач просить встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання рішення суду від 16.03.2021 та накласти штраф на керівника суб'єкта вданих повноважень - за невиконання рішення суду у порядку ст.382 КАС України, так як відповідач неналежним чином виконує рішення суду та не виплатив у повному розмірі нараховані суми доплат до пенсії за попередні періоди у розмірі 216743,21грн.
Судом встановлено, що зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 24.06.2022 та звітів, позивачу на виконання вищевказаного рішення суду проведено перерахунок пенсії з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру та виплачується пенсія у розмірі встановленому Законом, що стверджується приєднаними рішеннями про перерахунок пенсії.
Водночас, доплата по рішенню суду становить за період з 12.12.2019 по 31.12.2021 - 216 743,21 грн, що стверджується копією довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії від 23.06.2022. У відповіді на звернення позивача, пенсійний орган вказав, що нарахована заборгованість на виконання рішення суду у справі № 460/4390/20 буде виплачена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, із системного аналізу матеріалів справи можна дійти висновку, що аргументом для подання заяви є виконання відповідачем судового рішення у справі №460/7564/21, на думку позивача, не у спосіб, визначений таким рішенням, тобто протиправність дій суб'єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Що стосується тверджень позивача про необхідність накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, оскільки останній не скерував підпорядкованих працівників на посилення роботи на пріоритетних напрямках щодо контролю за належним виконанням рішення суду, та не виконання вимог постанови КМУ № 649 від 22.08.2018, то вказані доводи не дають суду можливості для застосування судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, оскільки фактично позивач не погоджується із порядком виконання рішення суду. Натомість ст.382 КАС України стосується судового контролю у разі невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.
Оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у справі, а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №460/4390/20.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 05 липня 2022 року
Суддя Д.П. Зозуля