01 липня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14146/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №440/14146/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за період з 10.03.2021 по 10.06.2021 в розмірі 79334,40 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн.
07.06.2022 до суду надійшла заява представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2021 заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії призначено до розгляду 22.06.2022.
Протокольною ухвалою суду від 22.06.2022 клопотання представника відповідача задоволено, відкладено судове засідання на 29.06.2022.
29.06.2022 представником відповідача подано письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат, у якій наведені заперечення щодо суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Згідно з протокольною ухвалою суду від 29.06.2022 вирішено перейти до розгляду заяви про стягнення судових витрат у порядку письмового провадження.
З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви про стягнення судових витрат здійснено у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про стягнення судових витрат, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
На підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: опису виконаних робіт та розрахунок понесених витрат адвокатом А.Павленком по наданню ним правничої допомоги, згідно з умовами укладеного договору з ОСОБА_1 , що підлягає сплаті в справі за його адміністративним позовом до Подільської районної у м. Полтаві ради про стягнення заробітної плати та завданої моральної шкоди; квитанції від 22.01.2022; ордеру про надання правової допомоги від 22.01.2022.
Дослідивши надані позивачем документи, суд враховує такі обставини.
Стосовно пунктів 5-6 опису виконаних робіт, а саме: складання проекту адміністративного позову і надання його позивачу для вивчення та уточнення позовних вимог (3 годин - 1500 грн), а також уточнення з позивачем підстав та тексту адміністративного позову; складання остаточного адміністративного позову (2 години - 1000 грн), суд зазначає, що зазначені послуги фактично відносяться до дій щодо складання адміністративного позову.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 прийнято позовну заяви до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі №440/14146/21, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Водночас, як у пункті 8 опису зазначено участь у судових засіданнях в якості представника позивача у розмірі 5000 грн.
Також суд звертає увагу, що договір про надання правової допомоги не був наданий ні до позовної заяви, ні до заяви про стягнення судових витрат, для розуміння визначення вартості послуг між адвокатом Павленком А.І. та Пишкіним В.В. згідно з Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Крім того, ОСОБА_1 01.11.2021 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради у справі №440/14146/21, що передбачає надання послуг адвоката. При цьому, до заяви про стягнення судових витрат додано ордер №165 про надання правової допомоги від 22.01.2022, у якому зазначено, що правова допомога надається ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від 22.01.2022, тобто вже після надання правової допомоги адвокатом щодо подання адміністративного позову.
Також суд зазначає, що подібний спір вже був предметом розгляду судами різних інстанцій у справі №440/1959/21 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди.
Відповідно до додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі №440/1959/21 позивачу вже надавалися деякі аналогічні послуги в рамках вищезазначеної справи з аналогічним предметом спору.
Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах усіх інстанцій не змінювалась, об'єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах у справі №440/1959/21, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, у зв'язку з чим підготовка у справі №440/14146/21 не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.
Викликає сумнів також необхідність такої тривалої консультації (2 год.) клієнта на етапі підготовки адміністративного позову у справі №440/14146, оскільки за умови успішного досвіду судового супроводу подібної справи №4401959/21 у судах першої та апеляційної інстанцій необхідність додаткового погодження правої позиції та роз'яснення перспектив судового розгляду у такому обсязі не вбачається обґрунтованим та необхідним для досвідченого фахівця, а тому, на переконання суду, розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги, так само є необґрунтованим та підлягає зменшенню.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого:
- ця справа відноситься до справ незначної складності;
- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;
- позов носить немайновий характер.
Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Крім того, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 кодексу адміністративного судочинства України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №160/6899/20.
Суд, зазначає, що сума в розмірі 10000,00 грн в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в Полтавському окружному адміністративному суді, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, не є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, збір доказів; підготовка позовної заяви; подання позовної заяви; витрати на копіювання та друк документів, охоплюється послугою з підготовки адміністративного позову, отже, кошти за надання адвокатом зазначених послуг відшкодуванню не підлягають.
Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду у справі № 922/2321/20 від 08.04.2021, що враховується судом відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Також слід зазначити, що навіть за умови визначення у договорі фіксованого розміру гонорару адвоката, суд оцінюючи такий розмір має надавати оцінку всім складовим таких витрат та може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Враховуючи наведене, оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 500,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради (вул. Анатолія Кукоби, буд. 39, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 05384710) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500,00 грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення додаткового судового рішення.
Суддя Т.С. Канигіна