Справа № 540/1348/22
07 липня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови,
18 лютого 2022 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови від 03 лютого 2022 року про стягнення виконавчого збору у сумі 57134, 30 грн., винесену у межах виконавчого провадження №59073518.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Херсонського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року, адміністративна справа №540/1348/22 передана судді Ковбій О.В.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.
Станом на 18 березня 2022 року питання про відкриття провадження у справі №540/1348/22 вирішено не було.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, справа №540/1348/22 передана судді Глуханчуку О.В.
Ухвалою суду від 27 червня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.ст. 268, 269, 271, 272, 287 КАС України.
В обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що з 17.05.2019 року на примусовому виконанні у відповідача перебувало виконавче провадження №59073518 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4682/10, виданого Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 , у солідарному порядку на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитним договором 014/5150/2/19642 від 09.07.2008 р. в сумі 72164,76 доларів США, що еквівалентно 571963,47 грн.
На підставі заяви правонаступника - стягувача ПАТ «Спекгрум Еесетс» про повернення виконавчого документа без виконання, Відповідачем було закінчено виконавче провадження №59073518.
Позивач вказує, що 15.02.2022 року поштовим зв'язком він отримав від Відповідача постанову про відкриття виконавчого провадження №68503912.
Зі змісту постанови позивач дізнався, що після повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні №59073518 відповідачем 03.02.2022 року винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 57134,30 грн., копію якої позивач не отримував, а дізнався про неї зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження, яку отримав 15.02.2022 року, відповідно до тренінгу поштових відправлень.
Вважаючи протиправними дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору та саму постанову про стягнення виконавчого збору, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Свої доводи щодо протиправності постанови про стягнення виконавчого збору позивач мотивував тим, що відповідач не вчиняв дій з примусового виконання рішення суду про стягнення за виконавчим листом № 2-4682/10, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. З цього приводу позивач також посилався на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року по справі № 2540/3203/18.
Ухвалою суду від 27 червня 2022 року для розгляду справи по суті призначено судове засідання на 06 липня 2022 року о 10 год. 30 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м.Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №22.
Наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2022 № 2373/5 визначено, що під час дії воєнного стану примусове виконання рішень, місцем виконання яких є Херсонська область, здійснює відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
З огляду на зазначене, 29 червня 2022 року судом направлено на адресу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копію ухвали суду від 27 червня 2022 року про прийняття справи №540/1348/22 до провадження, а також запропоновано у разі наявності доступу до матеріалів виконавчого провадження №59073518, направити їх копії в електронному вигляду на адресу Одеського окружного адміністративного суду (e-mail: inbox@adm.od.court.gov.ua або o.gluhanchuk@adm.od.court.gov.ua), які необхідні для судового розгляду справи №540/1348/22.
Однак, жодних матеріалів до суду не надходило.
Позивач підтвердив отримання ухвали суду від 27 червня 2022 року про відкриття провадження у справі та повістки за адресою електронної пошти, зазначеної у позові (а.с. 20).
Відповідач відзив на адміністративний позов не надав, з клопотаннями/заявами щодо продовження строку на подання відзиву до суду не звертався.
Згідно вимог ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У судове засідання, призначене на 06 липня 2022 року, учасники справи не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлялись усіма наявними у суду можливостями (а.с. 17-21).
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, справу розглянуто в порядку письмового провадження 07 липня 2022 року за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Постановою старшого державного виконавця Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження №68503912 з примусового виконання постанови №59073518, виданої 03 лютого 2022 року Олешківським відділом державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 57 134, 30 грн. (а.с. 6).
Вказана постанова про стягнення виконавчого збору від 03 лютого 2022 року, винесена у межах виконавчого провадження №59073518, є предметом оскарження у зазначеній справі.
Судом встановлено, що прийняттю вказаної постанови передували наступні обставини.
Судом встановлено, що виконавче провадження №59073518 здійснювалось щодо примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-4682/10.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07 грудня 2020 року у справі № 2-4682/10, задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (ЄДРПОУ 43285992, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Кловський узвіз, б.7, поверх 5) про заміну сторони виконавчого провадження. Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (ЄДРПОУ 43285992, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Кловський узвіз, б.7, поверх 5) у справі №2-4682/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Фідобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У матеріалах справи наявна копія заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», адресованої начальнику Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також боржнику - ОСОБА_1 , про повернення виконавчого документу (виконавчий лист № 2-4682/10) без виконання у порядку, передбаченому п. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (а.с. 5).
Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, виконавче провадження №59073518, яке здійснювалося Олешківським відділом державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та було відкрито 17.05.2019 року; Боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Стягувач - ТОВ «СпектрумЕссетс», код ЄДРПОУ 43285992, завершено (а.с. 10-12).
Враховуючи викладені вище обставини справи позивач оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 03 лютого 2022 року, посилаючись на те, що цю постанову було прийнято під час виконавчого провадження №59073518 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-4682/10. Однак, вказаний виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, отже відповідач не вчиняв дій з примусового виконання (ВП №59073518), тому у нього відсутні підстави для стягнення виконавчого збору.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VIII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема:
виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи, покладається на органи державної виконавчої служби.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Як встановлено судом з матеріалів справи, стягувач у виконавчому провадженні №59073518 - ТОВ «Спектрум Ессетс» звертався до Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про повернення виконавчого документу (виконавчий лист № 2-4682/10) без виконання у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (а.с. 5).
Також судом на підставі даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження №59073518, яке здійснювалося Олешківським відділом державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та було відкрито 17.05.2019 року; Боржник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Стягувач - ТОВ «Спектрум Ессетс», код ЄДРПОУ 43285992, завершено (а.с. 10-12).
Прийнята у межах виконавчого провадження №59073518 постанова від 03 лютого 2022 року про стягнення виконавчого збору виведена в окреме провадження та постановою старшого державного виконавця Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04 лютого 2022 року відкрито виконавче провадження №68503912 з примусового виконання постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 57 134, 30 грн. (а.с. 6).
Вирішуючи цей спір, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
У відповідності з ч. 5 ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За вимогами ч. 4 ст. 27 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною п'ятою статті 27 Закону України “Про виконавче провадження” передбачені випадки, коли виконавчий збір не стягується, а саме:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.
Згідно ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 та підпункту 26.2 пункту 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Стаття 40 Закону України “Про виконавче провадження” визначає наслідки повернення виконавчого документа.
Зокрема, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”).
Отже, у цій справі вирішенню підлягає питання щодо стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження” (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа).
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 вирішувалося питання правового режиму застосування частини другої статті 27 та частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII при винесенні державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), та зазначено наступне.
Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією, розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню.
Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
Так, положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII зобов'язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.
Вказані положення частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу четвертого пункту 8 розділу III Інструкції.
Натомість частина друга статті 27 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
При цьому пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону № 1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.
При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.
Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.
Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом.
Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону № 1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.
З огляду на вищевикладене, в постанові від 11 березня 2020 року у справі №2540/3203/18 Велика Палата Верховного Суд вважала обґрунтованим висновок про те, що при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважала, що умовами стягнення виконавчого збору були: 1) фактичне виконання виконавчого документа; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.
Також Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що за своїм змістом виконавчий збір є винагородою за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи привели до виконання рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на зазначене, враховуючи обставини справи, аналіз чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, наведені висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що оскільки у справі, що розглядається, державним виконавцем не здійснено фактичного виконання виконавчого документу майнового характеру, підстави для стягнення з позивача виконавчого збору, відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, відсутні.
Отже, постанова Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 лютого 2022 року про стягнення виконавчого збору у сумі 57134, 30 грн., винесена у межах виконавчого провадження №59073518, підлягає скасуванню.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992, 40 грн.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі сплаченого ним судового збору 992, 40 грн. за звернення до суду із цим позовом.
Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що є юридичною особою та до складу якого входить Олешківський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), який є відповідачем у справі згідно приписів ч.3 ст.287 КАС України як орган державної виконавчої служби.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 205, 229, 243-246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Олешківського відділу державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 лютого 2022 року про стягнення виконавчого збору у сумі 57134, 30 грн., винесену у межах виконавчого провадження №59073518.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Богдана Хмельницького, 34, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 43315529) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Олешківський відділ державної виконавчої служби у Херсонському районі Херсонської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (75100, Херсонська область, м. Олешки, вул. Пролетарська, буд. 20).
Суддя О.В. Глуханчук