05 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/354/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібоприймальний пункт "Промагро", вул. Олександрівська, 1, с. Нова Осота, Кіровоградська область,27314
до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №000055680703 від 07.12.2021 р.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.06.2022 року позовні вимоги - задоволено в повному обсязі.
17.06.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.
Від представника відповідача надійшло заперечення щодо стягнення судових витрат (вх.№17980/22 від 04.07.2022).
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судове засідання представники сторін не з'явилися, тому, відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, розгляд клопотання проведено у порядку письмового провадження.
Ч. 1 ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Аналогічна норма міститься у ст. 252 КАС України, відповідно до п. 3 ч. 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
В заявленому клопотанні представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 28000 грн.
На підтвердження розміру витрат надано: договір про надання правової допомоги №01/11-1 від 01.11.2021, додаток №1 до Договору №01/11-1 від 01.11.2021 про надання правової допомоги від 29.12.2021, акт №1 прийняття - передачі правової допомоги від 14.06.2022, рахунок - фактуру №01/22-3 від 04.02.2022 та платіжне доручення №1281 від 07.02.2022.
Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.
Як слідує з додатку №1 та акту №1 від 01/11-1 від 01.11.2021 року опис правової допомоги, наданої адвокатом становить 28000 грн. та складається з наступних складів:
- проведення зустрічі з клієнтом на предмет з'ясування обставин справи, правовий аналіз наданих клієнтом документів, надання усного висновку з питань правозастосування з урахуванням актуальної судової практики, узгодження правової позиції з клієнтом - 1000 грн.
- підготовка та вивчення значного обсягу документів, визначення переліку необхідних додаткових доказів, збирання доказів, складання визначених КАС України, заяв по суті справи, систематизація, групування доказів, формування додатків до заяв по суті справи, направлення заяв по суті справи з даними документами до суду та іншим учасникам справи у випадках, визначених КАС України - 22000 грн.
- участь адвоката у суді першої інстанції до закінчення розгляду справи по суті судом І інстанції, підготовка та подання заяв з процесуальних питань - 5000 грн.
- представництво інтересів клієнта (участь у судових засіданнях) у суді апеляційної інстанції - 15000грн.
представництво інтересів клієнта (участь у судових засіданнях) у суді касаційної інстанції - 20000грн.
- гонорар успіху «рішення на користь клієнта» - 2%.
Судом встановлено, що ряд послуг - підготовка та вивчення значного обсягу документів, визначення переліку необхідних додаткових доказів, збирання доказів, складання визначених КАС України, заяв по суті справи, систематизація, групування доказів, формування додатків до заяв по суті справи, направлення заяв по суті справи з даними документами до суду та іншим учасникам справи у випадках, визначених КАС України є по суті складовими однієї дії - підготовка позовної заяви.
Отже, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи №380/354/22 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 р. у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
З огляду на вищевикладене, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 7000,00 гривень. / 5000,00 грн. за складення позовної заяви та 2000,00 грн. за участь в судовому засіданні/.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 132, 139, 252, 295 КАС України, суд, -
Заяву ТОВ "Хлібоприймальний пункт "Промагро" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібоприймальний пункт "Промагро" понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
В задоволені решти заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, встановлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко