06 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1417/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Національної академії Національної гвардії України до ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство внутрішніх справ України про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , виданий Кіровським РВ у м.Кіровограді УДМС України в Кіровоградській області, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (реквізити для сплати: код ЄДРПОУ НОМЕР_5, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у період з 19.08.2020 по 20.01.2022 у розмірі 225085 (двісті двадцять п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 79 коп.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу (навчання) курсантів військових навчальних закладів у Національній Академії Національної гвардії України в період з 19 серпня 2020 по 20 січня 2022 на посаді курсанта 3 відділення НОМЕР_3 навчальної групи курсу № 1 факультету логістики, військове звання солдат. Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №12 від 20.01.2022 року достроково припинено (розірвано) контракт про навчання. Відповідача виключено зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення за наявності підстав, передбачених підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" з 20.01.2022. Відтак, вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати на його утримання у Національній академії Національної гвардії України в розмірі 225085,79 грн., яка у добровільному порядку не відшкодована, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.61).
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, суперечить приписам статті 43 Конституції України і статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тому кошти у якості оплати часу служби військовослужбовця не є витратами із навчання, а належить до випадків у сфері соціального забезпечення військовослужбовця, а відтак, грошове забезпечення за реальний пройдений період військової служби не підлягає поверненню, адже грошове забезпечення є правовим аналогом заробітної плати, що також кореспондується із пунктом 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України. Додатково зазначив, що аналогічну позицію підтримав Верховний Суд, що викладена в постанові від 11.02.2019 у справі 617/640/16-ц (а.с.68-89).
Третя особа: Міністерство внутрішніх справ України правом подання пояснення щодо позову у встановлений судом строк не скористалась.
Ухвалами суду від 19.05.2022 відмовлено у задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, а також про розгляд адміністративної справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін (а.с.91-92, 93).
Дослідивши подані учасниками справи матеріали та документи, письмові докази, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що 13.03.2020 між Міністерством внутрішніх справ України в особі командира військової частини НОМЕР_4 та ОСОБА_1 укладено контракт строком на 3 роки про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб рядового складу (а.с.24).
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 19.08.2020 №646 зараховано на навчання курсантами на здобуття ступеня вищої освіти бакалавра тактичного рівня підготовки осіб рядового, сержантського і старшинського складу Національної гвардії України та громадян України відповідно списку (додаток), в тому числі і солдата ОСОБА_1 (а.с.21-22).
19.08.2020 між Міністерством внутрішніх справ України в особі начальника Національної академії Національної гвардії України та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Національній гвардії України курсантами Національної академії Національної гвардії України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів, свої службові обов'язки, та добровільно відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у Національній академії Національної гвардії України, в якій проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість (а.с.23).
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України №168 від 19.08.2020 (по стройовій частині) ОСОБА_1 зарахований в списки особового складу Національної академії та на всі види забезпечення на період навчання з 27.07.2020, призначений на посаду курсанту (а.с.25).
15.12.2021 відповідач подав на ім'я начальника курсу №1 майора ОСОБА_2 рапорт, в якому просив його клопотання перед командуванням Національної академії Національної гвардії України про відрахування з навчального закладу у зв'язку з небажанням продовжувати навчання за наявності підстав передбачених пп."ж" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". Своє рішення відповідач пояснив помилковим вибором професії (а.с.26).
В рапорті зазначено, що з постановою КМУ "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти" №964 від 12.07.2006 року відповідач ознайомлений та з нею згодний. Рапорт підписано відповідачем власноруч (а.с.26).
Наказом начальника Національної академії Національної гвардії України від 20.01.2022 №12 (по стройовій частині) достроково припинено (розірвано) контракт про навчання курсантів, виключено зі списків перемінного складу курсантів та продовольчого забезпечення солдата ОСОБА_1 , курсанта 3 відділення НОМЕР_3 навчальної групи курсу №1 факультету логістики, за наявності підстав, передбачених підпунктом "ж" (у зв'язку із систематичним невиконання умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", 20.01.2022 року (а.с.30).
Національною академією Національної гвардії України складено зведений розрахунок фактичних видатків державного бюджету, які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 19.08.2020 по 20.01.2022, відповідно до якого сума відшкодування витрат пов'язаних з утриманням в Національній академії становить 225085,79 грн. Із вказаним розрахунком відповідач був ознайомлений та згоден, що підтверджується його підписом (а.с.32).
Відповідно до заяви-зобов'язання, підписаної ОСОБА_1 , він зобов'язується добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у Національній академії Національної гвардії України під час проходження військової служби (навчання) у розмірі 225085,79 грн. (а.с.31).
Національною академією Національної гвардії України складено та вручено відповідачу 01.02.2022 претензію №84/1-172 від 01.02.2022, в якій зазначено, що сума заборгованості складає 225085,79 грн., яку вимагалось сплатити протягом 10 днів з дня отримання претензії (а.с.14-17).
Враховуючи, що відповідачем добровільно не відшкодовано витрати на його утримання у закладі вищої освіти відповідно до умов контракту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.91 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Статтею 9 Закону №2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до положень частини 6 статті 2 Закону №2232-XII до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти).
Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 3 статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Статтею 25 Закону №2232-XII визначено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів (частина перша).
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону №2232-XII курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі Порядок №964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).
Відповідно до пункту 2 Порядку №964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ та Службі зовнішньої розвідки.
Пунктами 3 - 4 Порядку №964 визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки.
Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.
Згідно пункту 6 Порядку № 964, витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби, - за період навчання, який відповідає строку строкової військової служби.
На виконання пункту 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв'язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони України, Службою безпеки України видано наказ "Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах" від 16.07.2007 № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок №419), яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
Курсанти, які підпадають під дію пункту 5 "Порядку відшкодування курсантами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, за визначений період навчання відшкодовують фактично отримане грошове забезпечення (підпункт 2.1.1.1 Порядку №419).
Для курсантів, які підпадають під дію пункту 6 Порядку №964, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період (підпункт 2.1.1.2 Порядку №419).
Відповідно до пункту 2.3 Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки - розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.
У разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку. (п.7 Порядку № 964)
Наказом МВС України від 15.03.2018 №200, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 за №405/31857, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі - Інструкція №200).
Дана Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини).
До того ж, цю Інструкцію розроблено, зокрема і відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до п.3 розділу VI Інструкції №200 курсантам, докторантам, ад'юнктам та слухачам, які перед зарахуванням на навчання проходили військову службу на посадах осіб офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за час навчання у військових навчальних закладах грошове забезпечення виплачується в порядку, передбаченому для цих осіб, при цьому грошове забезпечення визначається з посадових окладів за останніми штатними посадами, які вони обіймали до зарахування на навчання, окладів за військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно п.11 розділу VI Інструкції №200 посадові оклади курсантам та слухачам виплачуються з початку навчального року. За період з дня зарахування на навчання і до початку навчального року виплачуються: 1) курсантам з числа військовослужбовців строкової служби - посадові оклади за останніми штатними посадами, які вони обіймали у військових частинах; 2) курсантам, які не перебували на військовій службі перед зарахуванням на навчання, - посадові оклади за I тарифним розрядом, установленим у додатку 12 до постанови №704.
Також, механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям визначений "Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 N 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за N 745/32197 (далі - Порядок №260).
Згідно із пунктом 13 Порядку №260 грошове забезпечення, виплачене в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, які діяли на дату виплати, поверненню не підлягає, крім випадків повернення сум грошової допомоги (при звільненні з військової служби) у разі скасування наказу відповідного командира про звільнення військовослужбовця з військової служби відповідно до чинного законодавства України.
Із системного аналізу вищевказаних положень вбачається, що грошове забезпечення військовослужбовця, за своїм змістом, є винагородою за державну службу особливого характеру, і виплата грошового забезпечення є мінімальною державною гарантією в оплаті праці (професійної діяльності), гарантією соціального захисту військовослужбовця. До того ж, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з колишнього курсанта витрат, пов'язаних із утриманням під час навчання, як особі, яка перебувала на публічній службі, у частині відшкодування сум грошового забезпечення, оскільки суми грошового забезпечення військовослужбовця не визначені законом такими, що включаються у витрати, пов'язані із утриманням військовослужбовця у вищому навчальному закладі.
До того ж, оскільки навчання курсанта є військовою службою і не виключає виконання під час навчання завдань військової служби, суд дійшов висновку про те, що грошове забезпечення військовослужбовця не відноситься до витрат, пов'язаних із утриманням курсанта у навчальному закладі, а є видатками у сфері соціального забезпечення військовослужбовця, виплаченими за період військової служби.
Таким чином, отримане військовослужбовцем у встановленому порядку грошове забезпечення не підлягає відшкодуванню (поверненню), у тому числі із встановленням такого правила пунктом 13 Порядку №260.
Також, суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Як свідчать встановлені обставини справи, грошове забезпечення було виплачено відповідачу за відсутності недобросовісності з боку останнього або рахункової помилки з боку позивача та фактично було єдиним засобом до існування відповідача, з огляду на відсутність в нього будь-яких інших доходів, та з огляду на приписи ст. 1215 Цивільного кодексу України, зумовлює відсутність у відповідача обов'язку по поверненню позивачу наведеної суми. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.02.2019 року у справі №617/640/16-ц, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, суд констатує, що стягнення з відповідача відшкодування сум грошового забезпечення, виплаченого за час військової служби, суд вважає порушенням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, втручанням не на підставі закону у конвенційне право на мирне володіння майном, яке не ґрунтується на законі.
Суми виплаченого грошового забезпечення, як витрати держави на соціальне забезпечення військовослужбовця, у даному випадку не можна вважати майновою шкодою, завданою майну юридичної особи в розумінні статті 1166 ЦК України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у Національній академії Національної гвардії України в частині суми грошового забезпечення, яке відповідно до Розрахунку фактичних видатків державного бюджету по КЕКВ-2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" які підлягають відшкодуванню курсантом ОСОБА_1 за період навчання з 19.08.2020 по 20.01.2022 року, складає 195695,55 грн.
Що ж стосується решти витрат, заявлених до стягнення з відповідача, то суд вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
Продовольче забезпечення здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації" та наказу Міністерства оборони України від 09.12.2002 №402 "Про затвердження Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час".
Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку №419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.
Згідно з пунктом 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат для курсантів, які підпадають під дію пункту 5 Порядку, утримання провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником продовольчої служби, за визначений період навчання (у тому числі перебування на стажуванні, на лікуванні, на польовому виході тощо, за винятком терміну перебування у відпустках). У довідці-розрахунку відображається кількість діб перебування на харчуванні та фактична його вартість, яка підраховується на підставі відповідних норм харчування.
Таким чином, харчування готується відповідно до встановлених норм і кількості на кожну особу, що навчається та перебуває на державному забезпеченні.
Вартість витрат на продовольче забезпечення відповідача протягом навчання в Національній академії Національної гвардії України визначена у розрахунку витрат на харчування, складеному у відповідності до вимог зазначених нормативно-правових актів начальником продовольчої служби та становить 4517,26 грн.
Речове забезпечення здійснюється відповідно до "Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період", затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 №232.
Згідно з пунктом 2.1.3 Порядку №419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами.
При цьому, повернення (здача) на речовий склад зазначеного в розрахунку майна не передбачена, у зв'язку з неможливістю повторної видачі зношеного речового майна особовому складу.
Вартість витрат на забезпечення ОСОБА_1 речовим майном протягом навчання в Національній академії Національної гвардії України склала 22989,80 грн.
Відповідно до пункту 2.1.4 Порядку розрахунку витрат витратами на медичне забезпечення є витрати, пов'язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.
Вартість надання медикаментів та перев'язувальних матеріалів становить 40,50 грн.
Забезпечення комунальними послугами та енергоносіями здійснюється відповідно до "Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Відповідно до пункту 2.16 Порядку розрахунку належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Згідно з розрахунком фактичних видатків державного бюджету витрати на оплату комунальних послуг по відповідачу становлять 1841,72 грн.
Отже, суд доходить висновку, що витрати, пов'язані з утриманням ОСОБА_1 під час навчання у Національній академії Національної гвардії України в частині суми 29390,24 грн. з яких: предмети, матеріали, обладнання та інвентар - 22989,80 грн.; медикаменти та перев'язувальні матеріали - 40,50 грн.; продукти харчування - 4517,26 грн.; оплата теплопостачання - 1158,84 грн.; оплата водопостачання та водовідведення - 262,48 грн.; оплата електроенергії - 420,40 грн.; оплата послуг (крім комунальних) - 0,96 грн. підлягають відшкодуванню відповідачем на користь Національної академії Національної гвардії України.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч.2 ст.139 КАС України стягненню з відповідача не підлягають, тому у задоволенні стягнення з відповідача судового збору у розмірі 3376,29 грн. необхідно відмовити.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Національної академії Національної гвардії України (АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_5) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Міністерство внутрішніх справ України (01601, м.Київ, вул.Богомольця, 10, код ЄДРПОУ 00032684) про стягнення суми витрат, пов'язаних з утриманням у закладі вищої освіти - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Національної академії Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_5) за реквізитами - код ЄДРПОУ НОМЕР_5, р/р UA128201720313221003201015295, МФО 820172, ДКСУ м. Київ) суму заборгованості з відшкодування фактичних видатків, пов'язаних з його утриманням в Національній академії Національної гвардії України у розмірі 29390,24 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина