21.02.2007 Справа № 15/298
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач)
суддів: Логвиненко А.О., Стрелець Т.Г.
при секретарі -Стуковенковій Н.В.
за участю представників сторін:
від позивача -Коноваленко В.І., довіреність 05.12.2006
від відповідача -Боровський В.А., довіреність від 16.03.2006
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Стіл" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2006р. у справі №15/298
за позовом приватного підприємства "Стіл", м.Кіровоград
до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої проектно-технологічної фірми "Кран-Сервіс", м.Олександрія Кіровоградської області
про стягнення 30000грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2006р. у справі №15/298 (суддя Мохонько К.М.) позов приватного підприємства "Стіл" до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої проектно-технологічної фірми "Кран- Сервіс" про стягнення 30000грн. задоволено частково в сумі 6000грн. штрафу, в решті позову -відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення як таке, що не відповідає обставинам справи та прийняте з порушенням норм матеріального права, посилаючись на наступне:
- судом не зазначено, які виняткові обставини (п.3 ч.1 ст.83 ГПК України) були підставою для зменшення розміру неустойки, не були досліджені наявність чи відсутність збитків заподіяних позивачеві відповідачем в наслідок неналежного виконання зобов'язань за договором як вимагають ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України;
- судом безпідставно було відмовлено сторонам в затвердженні мирової угоди та не зазначено в рішенні в чому полягає суперечність умов мирової угоди ст.78 ГПК України та роз'ясненню президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник у судовому засіданні просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами 15.03.2006р. був укладений договір на виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати монтаж, електромонтаж, пусконалагоджувальні та інші підготовчо-експлуатаційні роботи по запуску в роботу крану мостового, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та своєчасно їх оплатити. Загальна сума договору складає 30000грн. (а.с.8-9).
Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 50% від загальної суми. Остаточні розрахунки за виконання виконавцем роботи проводяться замовником згідно рахунку- фактури на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт, на протязі 5 банківських днів з дати підписання актів. Виконані роботи по договору приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акту прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.06р.
На доповнення договору сторонами 20.06.06р. укладена додаткова угода №1, в якій пункти 3.1 і 7.4 договору викладені в наступній редакції:
п. 3.1 -термін виконання виконавцем робіт по договору встановлюється до 01.07.06р.
п. 7.4 -в разі невиконання виконавцем своїх зобов'язань по договору, не дотримання терміну монтажу, електромонтажу та пусконалагоджувальних робіт по п. 3.3 виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі повної вартості робіт передбачених чинним договором згідно п. 2.1. Додаткова угода підписана представниками сторін і посвідчена печатками підприємств.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона / підрядник / зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони /замовника /, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціна після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідач в обумовлений договором строк до 1 липня 2006 року не виконав повний обсяг робіт, що передбачені договором. Акт здачі-приймання підписаний сторонами тільки 20.07.06р., а реєстрація мостового електричного крану проведена 21.08.06р., що підтверджується паспортом на кран.
Згідно ст.546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.
Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За несвоєчасне виконання робіт у відповідності з пунктом 7.4 додаткової угоди відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі повної вартості робіт по договору, тобто 30000грн.
Частина 3 ст.551 ЦК України визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Як передбачено ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що збитків на момент винесення судом рішення у зв'язку з порушенням відповідачем терміну виконання зобов'язань підприємство не зазнало.
Отже суд правомірно, пославшись на незначний строк порушення відповідачем зобов'язань, відсутність доказів завдання цим збитків, відмовив в затверджені мирової угоди та, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, зменшив розмір штрафу до 6000грн.
Доводи апеляційної скарги, що судом не зазначено, які виняткові обставини були підставою для зменшення розміру неустойки, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та поясненнями представників сторін у судовому засіданні.
Таким чином, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.12.2006р. у справі №15/298 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Стіл» - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді А.О.Логвиненко
Т.Г.Стрелець