06 липня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 685/75/22
Провадження № 33/4820/430/22
Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Фіщука Василя Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Хмельницькому в режимі відеоконференції із Волочиським районним судом Хмельницької області справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Фіщука Василя Миколайовича на постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 9 червня 2022 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
За постановою суду, ОСОБА_1 11 січня 2022 року о 18 год. 27 хв. по вул. Свободи в смт. Базалія Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області керував автомобілем Hyundai Santafe ( НОМЕР_1 ) з ознаками алкогольного сп'яніння - запахом алкоголю з порожнини рота та невідповідною обстановці поведінкою. Від проходження огляду на місці зупинки або в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник Фіщук В.М. просив постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі.
Постанову вважає незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають обставинам справи.
Суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , чим грубо порушив його право на захист.
У матеріалах справи відсутній акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних засобів та направлення для проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, чим підтверджується, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки.
Працівниками поліції не була забезпечена присутність двох свідків під час проведення процедури огляду на стан сп'яніння, а також складено протокол у їх відсутність.
Поза увагою суду залишилось те, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого технічного засобу проводилась фіксація правопорушення, а тому такий відеозапис є неналежним доказом.
Крім того, відеозапис події не безперервний та не підписаний електронно-цифровим підписом, що також свідчить про його неналежність та недопустимість.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі, оскільки складений з порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, зокрема, містить виправлення щодо дати його складання.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення захисника особи, що притягується адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Фіщука В.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що така задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги при розгляді даної справи судом першої інстанції виконанні в повній мірі.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених як судом першої інстанції, так і апеляційним судом.
Зокрема, даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 164368 від 11 січня 2022 року, згідно яких ОСОБА_1 11 січня 2022 року о 18 год. 27 хв. по вул. Свободи в смт. Базалія Теофіпольської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області керував автомобілем Hyundai Santafe ( НОМЕР_1 ) з ознаками алкогольного сп'яніння - запахом алкоголю з порожнини рота та поведінкою, що не відповідала обстановці. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 статті 130 КУпАП. Під час вказаної події велась відеофіксація (а.с. 2);
- даними рапорту оперативного чергового СПД № 1 ВП № 2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 11 січня 2022 року, якими підтверджується, що 11 січня 2022 року о 16 год. 22 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_1 керує автомобілем Hyundai Santafe ( НОМЕР_1 ) в смт. Базалія в стані алкогольного сп'яніння (а.с. 3);
- даними відеозапису означеної події, що зафіксована на нагрудну бодікамеру працівників поліції (а.с. 5).
Суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є надуманими, на увагу не заслуговують і спростовуються вищезазначеними доказами.
Щодо твердження апелянта про те, що суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , чим порушив його право на захист, то таке на увагу не заслуговує, враховуючи наступне.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 164368 від 11 січня 2022 року розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 був призначений у Теофіпольському районному суді Хмельницької області 2 лютого 2022 року о 09 год. 00 хв. (а.п. 2).
На вказану дату місцевим судом на мобільний номер ОСОБА_1 було надіслано SMS-повідомлення, яке він отримав (а.с. 8).
2 лютого 2022 року від його захисника - адвоката Фіщука В.М. на адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із потребою ознайомитись з матеріалами справи (а.с. 9).
Розгляд було відкладено судом на 14 березня 2022 року. Однак, вказаної дати такий не відбувся, у зв'язку із надходженням заяви адвоката Фіщука В.М. про відкладення (а.с. 13, 14).
Про наступне судове засідання, яке було відкладено на 13 год. 30 хв. 31 березня 2022 року учасники справи були повідомленні за допомогою SMS-повідомлення (а.с. 15, 16).
31 березня 2022 року від захисника на адресу суду втретє надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 за межами України (а.с. 17-22). Розгляд справи відкладено на 11 год. 00 хв. 26 квітня 2022 року (а.с. 23).
Після цього, справа ще двічі відкладалась за заявою захисника з аналогічних підстав (а.с. 26-30).
В черговий раз справу було відкладено на 13 год. 20 хв. 9 червня 2022 року. Про дату судового засідання ОСОБА_1 та його адвокат були повідомленні у встановленому законом порядку.
9 червня 2022 року від захисника вшосте надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням ОСОБА_1 за межами України (а.с. 32, 33).
Однак, така заява була розцінена судом, як зловживання правом, клопотання відхилено та здійснено розгляд справи по суті без участі ОСОБА_1 та його захисника.
Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов'язковою.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності також зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
А тому, судом першої інстанції, враховуючи тривалий час перебування справи у провадженні, що виходить за межі строків, передбачених вимогами ст. 277 КУпАП, процесуальну поведінку учасників справи, яка виражалась у систематичній неявці до суду, обґрунтовано прийнято рішення про судовий розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та його захисника та винесення постанови на підставі наявних у справі доказів, досліджених безпосередньо у судовому засіданні.
Доводи апелянта про те, що поліцейськими порушено порядок огляду ОСОБА_1 , оскільки ними не було складено акту огляду останнього на стан сп'яніння з використанням спеціальних засобів та направлення на проходження огляду в медичному закладі, апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.
Так, форма направлення на огляд водія в додатку 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, заповнюється лише у випадку направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я. Так само акт огляд водія на стан сп'яніння з використанням спеціальних засобів складається у разі проходження такого на місці зупинки транспортного засобу.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних відеозапису події, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, як на місці зупинки, так і в медичному закладі. За таких умов, підстав для складання акту огляду та направлення до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння у поліцейських не було.
Що стосується виправлення у даті складання протоколу, то вказане жодним чином не спростовує винуватості ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, оскільки обставини його вчинення підтверджуються іншими вищенаведеними належними та допустимими доказами, а не лише протоколом.
Доводи апелянта про те, що проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння та складання протоколу мало відбуватись у присутності двох свідків, чого поліцейські не дотримались, є безпідставними, оскільки не грунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 6 розділу Х Інструкції № 1408 від 10.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
З даних відеозапису події, наявного в матеріалах справи, вбачається, що від проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відмовився як на місці зупинки транспортного засобу, так і проїхати до медичного закладу. Після цього працівники поліції склали щодо водія протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначили ознаки сп'яніння, а також його дії щодо ухилення від огляду - «відмовився проходити огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Алкотест 6810» та в закладі охорони здоров'я».
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП (зі змінами від 16.02.2021 року), який має вищу юридичну силу, ніж підзаконний акт - Інструкція № 1408 від 10.11.2015 року, у разі застосування працівниками поліції відеофіксації під час огляду водія на стан сп'яніння, участь двох свідків законом не передбачена.
Враховуючи вищевикладене, працівниками поліції в повній мірі було дотримало вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1413 від 11.11.2015 року та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі № 1408 від 10.11.2015 року під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання сторони захисту на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено за допомогою якого технічного засобу проводилась фіксація правопорушення, є безпідставним, оскільки змістом протоколу не передбачено зазначення такої інформації.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 164368 від 11 січня 2022 року зазначено, що до нього додається відеозапис (а.с. 2).
Доводи про те, що відеозапис події не може бути взятий судом до уваги, оскільки такий здійснений не безперервно, не заслуговують на увагу суду.
Згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із даних диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із різних технічних пристроїв, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини події, які стосуються саме зазначеної справи.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
Отже, відеозапис події є належним та допустимим доказом. А тому, місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Що стосується того, що відеозапис події не підписаний електронно-цифровим підписом, що свідчить про його недопустимість, то вимогами КУпАП не передбачено обов'язковість такого.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були підставами для зміни або скасування судового рішення.
Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З врахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження, як того просить апелянт, - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 9 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката Фіщука Василя Миколайовича - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Федорова Н.О.