Справа № 308/12370/21
Закарпатський апеляційний суд
07.07.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про порушення митних правил №33/4806/430/22, за апеляційною скаргою в.о.заступника начальник Закарпатської митниці Держмитслужби Савчука О. на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2022.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця Закарпатської області Мукачівського району с.Лицовиця, водія фірми ТзОВ «Іва-Транс». мешканця АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та на підставі ст.22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням, а провадження по справі закрито.
Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №1209/30500/21 від 17.08.2021: світильник вуличного освітлення торговельної марки «Schreder» з маркуванням Е05, потужністю 38 Wt. 1 штука; світильники вуличного освітлення торговельної марки «Schreder» з маркуванням А25, потужністю 18 Wt. 5 штук; світильники вуличного освітлення торговельної марки «Schreder» з маркуванням С34, потужністю 24 Wt. 2 штуки; світильник вуличного освітлення торговельної марки «Schreder» з маркуванням Н06, потужністю 39 Wt. 1 штука, повернути власнику або його представнику за дорученням.
З протоколу про порушення митних правил №1209/30500/21 від 17.08.2021 та постанови судді від 19.05.2022 вбачається, що 17.08.2021 об 11 год. 24 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд в Україну» (ЗМК - вантажний ) митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці заїхав вантажний сідловий тягач марки «Mercedes-Benz» моделі «ACTROS 1841» р.н.з НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Schwarzmuller» р.н.з НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 .
Згідно поданих до митного контролю водієм товаросупровідних документів, а саме: CMR без номера та рахунку-фактури №042021 від 16.08.2021, переміщується вантаж «Багатообертова тара» (ящики з фанери - 616 штук та дерев'яні піддони - 44 штуки) в кількості 44 (сорок чотири) вантажних місць (палетів), загальною вагою 6952,00 кг, загальною вартістю 16526,84 євро на адресу ТОВ «Шведер» м.Тернопіль вул.Микулинецька,46 Б. Вантажний автомобіль надійшов без митного забезпечення.
Під час проведення митного контролю та митного огляду вантажу з перерахунком кількості місць та ідентифікацією товару встановлено, що у вантажному приміщенні
-2-
знаходиться вантаж - Багатообертова тара (ящики з фанери - 616 штук та дерев'яні піддони - 44 штуки) в кількості 44 (сорок чотири) вантажних місць(палетів), однак серед заявленого вантажу було виявлено незаявлений товар у кількості 9 (дев'ять) штук, а саме: світильники вуличного освітлення, які знаходилися в ящиках з фанери розмірами 600*600*300 мм, котрі не були заявлені в поданих водієм товаросупровідних документах.
Як вказано у протоколі про порушення митних правил, згідно пояснення водія, він прийняв вантаж до переміщення без перерахунку кількості місць та без вчинення в ЦМР відповідного напису.
У протоколі про порушення митних правил вказано на те, що громадянин України ОСОБА_2 перемістив через митний кордон України товар з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві дані щодо кількості вантажних місць, найменування товару та його вартості.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.
В апеляційній скарзі заступник начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Савчук О. просить скасувати постанову суду від 19.05.2022, ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 121129,20 грн. та конфіскації безпосередніх предметів порушення митних правил. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою, а викладені у ній висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_2 перемістив через митний кордон України товар з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу, як підставу для їх переміщення документів, що містили неправдиві дані щодо кількості вантажних місць, найменування товару та його вартості. Його винуватість у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Допущене ОСОБА_2 порушення є грубим, оскільки він, як перевізник зобов'язаний був перевірити правильність зазначених у товарно-супровідних документах даних про переміщуваний вантаж, а у разі неможливості такої перевірки внести відповідний запис до міжнародної автомобільної накладеної. Звільнивши ОСОБА_2 від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, суд недотримався вимог ст.ст.23,33 КУпАП.
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 на розгляд справи не з'явився, судову кореспонденцію отримував, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст.268 КУпАП.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Селеша О.Я., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про порушення митних правил, дослідивши зібрані в справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із таких підстав.
-3-
Зі змісту апеляційної скарги та інших матеріалів справи про порушення митних правил вбачається, що фактичні обставини порушення ОСОБА_2 митних правил, доведеність його вини та кваліфікація дій за ч.1 ст.483 МК України, учасниками провадження не оспорюються, у зв'язку із чим, відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційним судом не перевіряються, а тому, висновки суду першої інстанції у цій частині визнаються обґрунтованими, такими, що підтверджені наявними у матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції доказами.
Що стосується апеляційних вимог митного органу про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_2 ст.22 КУпАП з врахуванням конкретних обставин справи, апеляційний суд вважає їх необгрутованими та такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП, які визначають загальні засади накладення адміністративного стягнення, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Ізмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, в кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» №8 від 03.06.2005, зі змінами, суддя вправі вирішувати питання про можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст.22 КУпАП. При цьому необхідно врахувати не лише вартість, а й кількість предметів правопорушення, а також мету, мотив і спосіб його вчинення.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд першої інстанції в повній мірі врахував у відповідності до положень ст.33 КУпАП тяжкість, характер і спосіб вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність настання значних суспільно-небезпечних наслідків від його вчинення, а також те, що переміщення цих предметів пов'язане з допущеної імпортером помилкою.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що наявність дев'яти незаявлених у товарно-супровідних документах світильників пов'язана з допущеною імпортером помилкою при завантаженні. Встановлено, що між компаніями «Ae Schreder» та ТзОВ «Шредер» укладено контракт на поставку освітлювальних приладів, які доставляються у дерев'яних коробках, однак, з метою уникнення відходів упакування порожні коробки повертаються назад на фабрику в м.Тернопіль. У день події, через відсутність відповідальної особи, завантаження коробок здійснював інший співробітником компанії,
-4-
який помилково разом з пустими коробками завантажив коробки, у яких були поміщені дев'ять світильників. Щоб в подальшому уникнути подібних ситуація компанія зобов'язалась надалі відправляти пусті коробки у розібраному вигляді.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодних даних, які безпосередньо, поза розумним сумнівом вказували на наявність у ОСОБА_2 , умислу на порушення вимог митного контролю.
Поряд з тим, апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_2 згідно матеріалів справи раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувався, позитивно характеризується за місцем роботи, береться до уваги і мета адміністративного стягнення, передбачена ст.23 КУпАП, та співрозмірність можливого стягнення, передбаченого санкцією ч.1 ст.483 МК України, вчиненому правопорушенню, тобто принцип розумності накладення стягнення.
На переконання апеляційного суду, суддя місцевого суду, встановивши і належним чином оцінивши фактичні обставини справи та ступінь суспільної небезпеки діяння, обґрунтовано прийшов до висновку про звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 МК України, за малозначністю, на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням та закрив провадження у справі.
Митним органом не доведено та апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи не встановлено, що наслідки вчиненого ОСОБА_2 порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Під час розгляду справи судом першої інстанції порушень вимог законодавства, які б вплинули на правильність прийнятого рішення, допущено не було, тому доводи апеляційної скарги про помилковість прийнятого рішення, є необґрунтованими.
За таких обставин, постанова суду як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга без задоволення.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що митним органом не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.527-530 МК України, ст.294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Савчука О. залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2022 щодо ОСОБА_1 ,-без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя