Справа № 529/143/22
Провадження № 2/529/112/22
05 липня 2022 року Диканський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Кириченко О.С., розглянувши в приміщенні суду в смт Диканька Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про збільшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що вона з відповідачем ОСОБА_2 мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12.02.2015 у справі № 529/92/15-ц було задоволено її позов до ОСОБА_2 та призначено щомісячне стягнення з останнього на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/6 частини від всіх видів його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць, починаючи з 30 січня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття. На час ухвалення вказаного рішення суду ОСОБА_2 вже мав аліментні зобов'язання щодо утримання сина від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, тому на її, позивача, користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 було присуджено аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу відповідача. Позивач вказує, що старший син відповідача - ОСОБА_3 вже досягнув повноліття і відповідач вже не сплачує аліменти на його утримання. На теперішній час згідно чинного законодавства мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а рішенням суду визначено, що розмір аліментів має бути не меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що є нижчим за встановлений нині законом мінімальний гарантований розмір аліментів. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить збільшити розмір аліментів, які за рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12.02.2015 у справі № 529/92/15-ц стягуються з відповідача ОСОБА_2 на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини до 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувати з останнього щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць, з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ухвали судді Диканського районного суду Полтавської області від 08.06.2022 вказаний позов прийнято до провадження і справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 надав суду заяву, в якій вказав, що він не заперечує проти задоволення позову. Зазначив, що він вже закінчив навчання, навчатися надалі наразі не планує, а тому відповідач ОСОБА_2 вже припинив сплачувати аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, який продовжував навчання. З цього приводу він до відповідача ОСОБА_2 ніяких претензій не має.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 мають спільного неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про народження дитини /а.с. 5/.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12.02.2015 у справі № 529/92/15-ц було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та призначено щомісячне стягнення з останнього на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 аліментів в розмірі 1/6 частини від всіх видів його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць, починаючи з 30 січня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с. 7/.
На час ухвалення вказаного вище рішення суду ОСОБА_2 вже мав аліментні зобов'язання щодо утримання сина від першого шлюбу - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, тому на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 було присуджено аліменти у розмірі 1/6 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 22 червня 2021 року у справі № 529/281/21 було задоволено позов ОСОБА_3 та призначено щомісячне стягнення з ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу). Стягнення аліментів розпочато з 13 квітня 2021 року і до закінчення ОСОБА_3 30 червня 2021 року навчання у професійно-технічному училищі № 4 м. Полтави, або до припинення ним навчання у навчальному закладі, але не довше, ніж до досягнення ним двадцяти трьох років /а.с. 9-11/.
З наданої суду третьою особою ОСОБА_3 заяви вбачається, що він не заперечує проти задоволення позову. Зазначає у заяві, що він вже закінчив навчання, навчатися надалі наразі не планує, а тому відповідач ОСОБА_2 вже припинив сплачувати аліменти на його утримання, як повнолітнього сина, який продовжував навчання. З цього приводу він до відповідача ОСОБА_2 ніяких претензій не має /а.с. 25/.
Таким чином, на час розгляду справи з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти лише на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ніяких матеріальних зобов'язань щодо утримання інших дітей чи непрацездатних осіб відповідач не має.
Згідно з ст. 180 Сімейного кодексу України /далі - СК України/ батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд враховує те, що після ухвалення рішення Диканського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , мінімальний гарантований розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини змінився в бік збільшення з 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тому недостатність гарантованого розміру раніше стягнутих аліментів для нинішнього утримання та нормального розвитку неповнолітнього сина сторін, порушує права цієї дитини.
Судом встановлено, що відповідач по справі є батьком дитини, що проживає з позивачем ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні, відповідач є працездатним, ніяких матеріальних зобов'язань щодо утримання інших дітей чи непрацездатних осіб, крім неповнолітнього сина ОСОБА_4 , не має.
Відповідач ОСОБА_2 надав суду заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі. Відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували позовні вимоги чи доказів щодо неспроможності сплати ним аліментів у розмірі, визначеному позивачем у справі, а саме - у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, те, що відповідач, як батько, зобов'язаний утримувати свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 до його повноліття, беручи до уваги, що відповідачем не було надано суду заперечень проти заявленого позивачем розміру аліментів, суд вважає за необхідне збільшити розмір аліментів, які за рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12.02.2015 у справі № 529/92/15-ц стягуються з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини до 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача та стягувати з останнього щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць.
Позивач ОСОБА_1 просить у позові розпочати стягнення з відповідача аліментів у збільшеному розмірі з дня подання нею позову до суду.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнення аліментів у збільшеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду з позовом про збільшення розміру аліментів позивач звільняється від сплати судового збору в дохід держави, то судовий збір у розмірі 992 грн 40 коп підлягає згідно з ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1, 2 ст. 180, ст. 182, ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 141, ч. 2 ст. 247, ст. ст. 263-265, 273, п. 1 ч. 4 ст. 274, ст. ст. 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 12 лютого 2015 року у справі № 529/92/15-ц, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини до 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу) та стягувати з ОСОБА_2 щомісячно аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку в місяць.
Стягнення аліментів у збільшеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили і продовжувати до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Головуючий О.С. Кириченко