Справа № 367/9941/19
Провадження по справі № 2/367/1222/2022
04 липня 2022 Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Мерзлого Л.В.,
за участі помічника судді Кузнєцовій П.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ПАТ "ПРОСТО-страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 квітня 2019 року Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО- страхування» та ОСОБА_2 уклали договір № МКСD 1900116 добровільного страхування майнових інтересів, що пов'язані з володінням, користуванням, та/або розпорядженням заявленим на страхування майном, а саме квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
07 травня 2019 року до АТ «ПРОСТО- страхування» із заявою про настання події, яка має ознаки страхової, звернулася ОСОБА_2 та пояснила, що 04 травня 2019 року близько 16 год. 00 хв. в результаті залиття водою було пошкоджено застраховане згідно Договору № МКСD 1900116 майно.
04 травня 2019 року комісією у складі Голови Правління ОСББ Ворзель-Парк 1 ОСОБА_3 , члена Правління ОСББ Ворзель-Парк 1 ОСОБА_4 , жителя квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 , жителя квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_6 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_4 , яка належить гр. ОСОБА_2 . За результатами обстеження даної квартири було складено Акт обстеження.
В результаті огляду комісія дійшла висновку, що залиття відбулося в результаті витікання води з квартири АДРЕСА_5 , яка розташована на верхньому поверсі, та належить гр. ОСОБА_1 .
Відповідно до Звіту № 128 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття, за адресою: АДРЕСА_6 , від 30 вересня 2019 року вартість матеріального збитку становить 5 344,75 гривень.
Зазначена подія була визнана страховим випадком, про що 04 червня 2019 року складено страховий акт № 136739.
Відповідно до платіжного доручення № 10100 від 05 червня 2019 року АТ «ПРОСТО- страхування» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 5 122,25 гривень.
Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов'язані з даним страховим випадком складають 5 122,25 гривень.
Повідомляють також, що Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування» намагалося здійснити досудове врегулювання даного спору шляхом направлення претензії № 04-2028 від 23 липня 2019 року на адресу відповідача. Однак, остання надала пояснення та відмовилася відшкодовувати матеріальні збитки.
На підставі вище викладеного, посилаючись на норми матеріального права, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5122,25 гривень, витрати по оплаті судового збору в розмірі 1 921,00 гривень та3 000,00 гривень судових витрат, пов'язаних із оплатою професійної правової допомоги.
На вказану позовну заяву надійшов відзив відповідача, в якому остання позов не визнала, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість. Крім того, докази, подані позивачем є неналежними та недопустимими. Вказує про те, що належну їй квартиру остання здає в оренду ОСОБА_7 згідно договору оренди від 01.10.2018. Стверджує, що її не було запрошено під час складання Акту обстеження квартири АДРЕСА_4 , належної ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 . Не проводився огляд належної відповідачу квартири АДРЕСА_5 , з якої нібито здійснено залиття. Зазначає про те, що підпис члена правління ОСББ «Ворзель-Парк 1» ОСОБА_8 на спірному Акті є підробленим, оскільки, дана особа заявила, що свого підпису на Акті вона не ставила. Відповідач зазначає також, що в телефонному режимі голова ОСББ ОСОБА_9 повідомляв їй про те, що Акт станом на 04.05.2019 не складався та в квартирі АДРЕСА_4 ніякої шкоди не зафіксовано. Крім того, відповідач заперечує щодо Звіту № 128 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків як доказу, оскільки, проведення оцінювання здійснювалось без виклику відповідача, що позбавило її можливості надати свої пояснення та заперечення, в основу оцінювання оцінювачем було покладено Акт огляду страхової компанії, в якому конкретно не вказано, яке пошкодження виявлено, де саме, який розмір пошкодження, яке фото даний факт підтверджує. Також не зрозумілим є той факт, коли ОСОБА_2 уклала договір страхування квартири, оскільки, в матеріалах справи відсутня квитанція, чек з датою оплати ОСОБА_2 страхового платежу за договором зі страховою компанією.
Враховуючи викладене, відповідач наголошує на тому, що не погоджується ні з фактом залиття квартири з її вини, ні з визначеним розміром збитку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлені належним чином. До суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні просила в задоволенні позову відмовити, враховуючи поданий нею відзив.
Суд, заслухавши пояснення відповідача, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_7 , що стверджується договором міни від 25.12.2015 та копією технічного паспорта на вказану квартиру.
Згідно договору оренди житлового приміщення від 01.10.2018, вказану квартиру орендує ОСОБА_7 .
За наслідками розгляду справи встановлено, що належна відповідачу квартира знаходиться поверхом вище над квартирою позивача.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка член правління ОСББ «Ворзель-Парк 1» ОСОБА_8 суду пояснила, що Акт, який складений на предмет затоплення квартири АДРЕСА_8 жителями квартири АДРЕСА_5 від 04.05.2019, не підписувала.
Орендар квартири ОСОБА_7 , який також був допитаний в судовому засіданні як свідок, заперечив факт залиття квартири АДРЕСА_7 , вказавши, що ніяких ознак, які могли б привести до затоплення квартири АДРЕСА_9 не було.
Крім того, судом досліджувався аудіозапис телефонної розмови голови ОСББ ОСОБА_9 та відповідача, згідно якого голова ОСББ ОСОБА_9 повідомив про те, що Акту від 04.05.2019 не існує та, відповідно, його ніхто не підписував.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений тасвоєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з мето ефективного захиступорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичнихосіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази засвоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази немають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відовідності до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд не приймає до уваги докази, подані позивачем на підтвердження факту затоплення квартири АДРЕСА_5 з вини власника квартири АДРЕСА_8 , оскільки, відповідачем в повній мірі доведено та підтверджено відповідними доказами неналежність Акту про затоплення від 04.05.2019 як доказу в рамках даного спору, а отже, всі інші послідуючі документи, складені на підставі даного Акту не можуть бути визнані судом належними та допустимими, що в свою чергу вказує на відсутність підстав для відшкодування відповідачем шкоди. Позивачем суду не надано спростувань доводам відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вини відповідача у заподіянні позивачу шкоди внаслідок залиття квартири, а отже відмовляє позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 22, 1166, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 4,12,81,263-268 ЦПК України суд,-
В задоволені позову ПАТ "ПРОСТО-страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 06.07.2022.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Л.В. Мерзлий