Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/793/21
2/287/133/22
04 липня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Винара Л.В.,
за участю секретаря Кострицької Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2021 року позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за заявою про приєднання № 1042551 від 29.03.2018 року до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) укладеного між банком та клієнтом в сумі 17221,96 грн. та судового збору в сумі 2270,00 грн.
В позовній заяві зазначає, що 29.03.2018 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено заяву про приєднання № 1042551 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.2 заяви про приєднання, відповідачці був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях на умовах тарифного пакету «Мій комфорт» та для його користування оформлено та видано відповідачу банківську платіжну картку (БПК) типу MasterСard Debit Standard «Моя картка». Відповідно до заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) блок 6 «Умови кредитування» на строк 60 місяців, з можливим подовженням на той самий строк, банк встановив відповідачці кредит у сумі 20000,00 грн. під 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами (п.6.3; п.6.6.1).
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором. Однак, відповідачка не надала своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тобто, у порушення умов кредитного договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала. Залишок суми заборгованості, що виникла з договору станом на 19.05.2021 року і підлягає стягненню з відповідачки складає 17221,96 грн. Таким чином, позивач просить задовольнити позов та стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судовий збір.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 24.11.2021 року, відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачці строк для подачі відзиву.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення по справі . Зазначив, що з моменту подачі позовної заяви і до теперішнього часу будь-які кошти від відповідачки на погашення заборгованості по кредиту не надходили. Також повідомляє, що до банку 18.03.2022 року надходила заява ОСОБА_1 з проханням провести реструктуризацію боргу по кредитному договору . За результатами її розгляду відповідачу направлялась відповідь від 05.04.2022 року, копія якої додається. Так, зокрема у наданій відповіді зазначається, що питання реструктуризації заборгованості по кредитному договору № 1042551 від 15.12.2017 року в подальшому Банком може бути розглянуто тільки після винесення судового рішення та набрання ним чинності , тому при можливості слід частково щомісячно сплачувати заборгованість по кредиту , яка в подальшому позитивно буде впливати на розгляд питання реструктуризації.
Відповідачка ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 та розміщеним оголошенням про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України , в судове засідання повторно не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяву про відкладення судового розгляду, відзив на позовну заяву чи зустрічну позовну заяву до суду не подавала.
При цьому суд не приймає до уваги надіслану засобами електронного зв'язку заяву про відкладення розгляду справи, оскільки зазначений електронний лист не відповідає вимогам Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у зв'язку з відсутністю електронного цифрового підпису за яким можливо ідентифікувати відправника.
Згідно частини 1 статті 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Відповідно до частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно частини 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями статей 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалось.
Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Судом встановлено, що між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 29.03.2018 року було укладено договір у вигляді заяви про приєднання № 1042551 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) (а.сп. 7-15).
Згідно п. 3.1. копії заяви про приєднання, шляхом підписання заяви про приєднання, до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку, клієнт беззастережно приєднується до договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви про приєднання розміщена на Інтернет - сторінці Банку www.oschadbank.ua та укладає з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, кредитного договору (а.сп. 7 зворот).
За умовами п.п. 3.4.1, 3.4.2 заяви про приєднання, відповідачу був відкритий поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», та для його користування оформлено та видано відповідачу банківську платіжну картку типу Mastercard Debit Standard «Моя картка» (а.сп.7 зворот).
В своїй заяві на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою заяви на приєднання, клієнт просив банк надати йому кредит на споживчі потреби шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на його картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.сп.8).
Відповідно до п.6.3, п.6.6.1, п.6.7, п.6.8 заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), блок 6 «Умови кредитування», на строк 60 місяців з можливим продовженням на той самий строк, Банк встановив Клієнту Кредит у розмірі: бажаний розмір кредиту 20000 грн., максимальний розмір кредиту 50000 грн. під 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами. Клієнт щомісячно здійснює часткове повернення кредиту в розмірі мінімального платежу, розмір якого встановлений договором. Комісійна винагорода за зняття готівкових коштів, наданих в кредит - 0,00 % від суми таких коштів, яка сплачується при знятті вказаних грошових коштів в усіх банкоматах у касах банку (касах інших банків) з використанням платіжного терміналу (а.сп.8).
Також, 29.03.2018 року ОСОБА_1 підписала кредитну заяву 58974057, копія якої наявна в матеріалах справи (а. с. 9-10).
Згідно паспорту споживчого кредиту, сторонами також погоджено встановлення пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочки за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати суми комісійної винагороди, але не більше 15% суми простроченого платежу. Сукупна сума пені нарахована за порушення зобов'язань споживачем на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за договором про споживчий кредит (а.сп.11 зворот).
Крім того, 29.03.2018 року ОСОБА_1 під підпис ознайомилась з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а. с. 12-13).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «Ощадбанк» є юридичною особою, має право на здійснення банківських операцій (а.сп.16-17).
З огляду на викладене, на підставі статей 633, 634, 1054, 1055 ЦК України, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачкою у письмовій формі укладений кредитний договір.
Банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, а відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання та систематично не виконує умови договору, в результаті чого станом на 19.05.2021 року заборгувала банку 17221,96 грн. та спричинила збитки на вищевказану суму, які складаються із:
-заборгованості за основним боргом (кредитом) - 15375,78 грн.;
-загальної суми заборгованості по сплаті просточених процентів - 0,00 грн.;
-загальна сума нарахованої комісії - 0,00 грн.;
-загальної сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 317,45 грн.;
-загальної сума пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом - 131,14 грн.;
-загальної суми 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 570,02 грн.;
-загальної суми 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 14,38 грн;
- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 1113,21 грн.;
- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 54,99 грн.
Вказана сума заборгованості підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання станом на 19.05.2021 року (а.сп.5-6).
Дослідивши умови укладеного між сторонами кредитного договору від 29.03.2018 року, розрахунок заборгованості, який суд вважає правильним, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідачка не скористалась своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надала до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачка після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживає, фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідачки суми непогашеної кредитної заборгованості в загальному розмірі 17221,96 грн.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.
З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, статтями 525-527, 530, 549, 610, 611, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України,суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за заявою про приєднання № 1042551 від 29.03.2018 року до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) укладеного між банком та клієнтом в сумі 17221,96 грн. (сімнадцять тисяч двісті двадцять одна гривня 96 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір в сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: 10003, м. Житомир, вул. Перемоги 15, код ЄДРПОУ 09311380, pax. № НОМЕР_2 у філії - Житомирське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_3 .
Суддя : Л.В.Винар