Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/1691/19
1-в/287/11/22
06 липня 2022 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання провідного інспектора Коростенського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання, -
Провідний інспектор Коростенського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання, згідно вироку Олевського районного суду Житомирської області від 20.02.2020 року.
В обґрунтування клопотання зазначено, що засуджений ОСОБА_4 не виконує покладені на нього обов'язки, не бажає стати на шлях виправлення та ухиляється від контролю за його поведінкою та проведення з ним соціально-виховних та наглядових заходів, направлених на його виправлення, що свідчить про його не бажання жодним чином виправдати довіру надану судом при обранні міри покарання альтернативній обмеженню волі.
Прокурор ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, до суду надала письмову заяву з проханням розглядати подання без її участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Від представника пробації ОСОБА_6 надійшла письмова заява з проханням розглядати подання без її участі, подання підтримує в повному обсязі.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду подання повідомлявся належним чином, що стверджується матеріалами справи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.539 КПК України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Згідно положень ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши подання та додані до нього для ознайомлення матеріали особової справи №8/2020, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
20.02.2020 року вироком Олевського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі. На підставі ст.75, 76 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду перебуває на виконанні в Коростенському районному секторі № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області.
Згідно з внесеним до суду поданням, як на підставу скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання, орган пробації посилається на невиконання засудженим обов'язків, встановлених п.1 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 537 КПК України, передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього кодексу, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 539 КПК України, питання які виникають під час та після виконання вироку вирішується судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Відповідно до абз. 2 п. 2 гл. 3 розд. IX Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 272/5 від 29 січня 2019 року (далі - Порядок), у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, встановлених КВК України, Законом України "Про пробацію", а також покладених на нього судом, або систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження, зазначене в пункті 8 глави 2 розділу IV цього Порядку.
Відповідно до п. 3 гл. 3 розд. IX Порядку, у разі якщо звільнений з випробуванням продовжує не виконувати обов'язки або вчиняє адміністративні правопорушення після застосування до звільненого з випробуванням письмового попередження, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду клопотання про скасування звільнення від відбування покарання і направлення звільненого з випробуванням для відбування призначеного покарання.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 166 КВК України, подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Частиною 3 статті 166 КВК України встановлено, що у разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, судам роз'яснено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК України суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
При розгляді подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні уповноваженого органу пробації, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення; можливість скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.
Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені у подані висновки про необхідність скасування іспитового строку засудженому ОСОБА_4 є передчасними, так як останній з'являється для періодичної реєстрації до органу пробації, в цілому умови іспитового строку виконував, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, приймає участь у соціально-виховних роботах (лекції, бесіди), згідно проведеної органом пробації оцінки, рівень ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення низький, за місцем проживання згідно довідок-характеристик виданих Олевською міською радою Житомирської області, що містяться в матеріалах справи, ОСОБА_4 характеризується посередньо, що жодним чином не свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, наявність лише самого факту невиконання засудженим покладених на нього обов'язків, а саме лише неявок на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації, що носять поодинокий та несистематичний характер, не є навмисними, не дає суду достатньо підстав вважати дані такими, що мають систематичний характер.
Крім того, іспитовий строк, визначений вироком суду від 20.02.2020 року з врахуванням положень ст.165 КВК України, на час розгляду вказаного подання закінчився.
Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_4 для відбування призначеного покарання і вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. 166 КВК України, суд,-
У задоволенні подання провідного інспектора Коростенського районного сектору № 3 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області ОСОБА_3 про скасування звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного судом покарання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1