19.03.2007 Справа № А27/237
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача),
суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.,
при секретарі судового засідання Заєць П.Л.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кривошапка А.А., довіреність №250/5-4А від 01.01.07, представник;
Лагода С.О, довіреність №250/9 від 02.01.07, представник;
від відповідача: Романченко Л.С, довіреність №4/3-18-333 від 12.02.07, головний юрисконсульт;
розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.06р. у справі № А 7/237
за позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», м. Дніпропетровськ;
до Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ;
про скасування рішення.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2006 року (суддя Коваль Л.А.) у справі № А 7/237 за позовом відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» (далі -ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»), до Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області про скасування рішення задоволено позовні вимоги повністю.
Скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області від 03.08.2006 р. № 252 про застосування до ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» 3 грн. 40 коп. витрат на оплату судового збору.
Рішення мотивовано наступним:
- за результатами перевірки позивача Державною інспекцією з контролю за цінами у Дніпропетровській області складено акт перевірки порядку встановлення і застосування цін, тарифів від 07 липня 2006 року яким визначено, що позивач при розрахунках зі споживачами теплової енергії використовував завищені тарифи, що є порушенням Закону України “Про теплопостачання»;
- на підставі даного акту відповідачем винесено рішення № 252 від 03.08.2006 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого вирішено вилучити у дохід державного бюджету 42 145 грн. 83 коп. необґрунтовано одержаної виручки та 84 291 грн. 66 коп. штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки;
- регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії з 06.07.2005 року здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (далі -НКРЕ України). До 17.08.2006 року НКРЕ України не затверджувала тарифи на виробництво теплової енергії, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС, тобто в період, який перевірявся відповідачем щодо дотримання позивачем порядку встановлення і застосування цін, тарифів, державне регулювання тарифів на виробництво теплової енергії НКРЕ України не здійснювалось;
- рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.09.2002 року № 2077, на яке посилався відповідач в акті перевірки, затверджує граничні рівні тарифів на послуги з теплопостачання, які надаються комунальними підприємствами міста для всіх груп споживачів (крім населення);
- рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийнято відповідачем в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу. Просить скасувати оскаржувану постанову. Посилається на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права.
У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2006 року по справі № А 7/237 без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Визначення терміну “кредитор» дано в ст. 1 зазначеного Закону.
Господарським судом було встановлено, що 19.03.2001 року господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Провадження у справі про банкрутство позивача припинено 09.08.2006 року з набранням законної сили ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2005 року у справі № Б 26/15/118/01.
Таким чином, рішення відповідача про застосування до позивача фінансових санкцій винесено в період дії мораторію на задоволення всіх вимог кредиторів. Виключення, передбачені ч. 6 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на даний випадок не поширюються.
Крім того, господарським судом правомірно було встановлено, що відповідно до ст. 15 Закону України “Про теплопостачання», який набув чинності 06.07.2005 року державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання здійснюється Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) для суб'єктів господарювання у сфері теплопостачання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та (або) використовують нетрадиційні чи поновлювані джерела енергії.
До 17.08.2006 року НКРЕ не затверджувала тарифи на виробництво теплової енергії, що виробляється ТЕЦ, ТЕС, АЕС.
Посилання скаржника на те, що позивач мав застосовувати тариф в розмірі 85 грн. за 1 Гкал. з ПДВ, встановлений рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради від 19.09.2002 року № 2077, колегія суддів вважає безпідставним. Дане рішення (том 1 а.с. 18) затверджує граничні рівні тарифів на послуги з теплопостачання, які надаються комунальними підприємствами міста. Позивач не є комунальним підприємством.
Таким чином висновок господарського суду щодо незаконності оскаржуваного рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.06р. у справі № А 7/237 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя І.А. Сизько
Суддя І.В. Тищик
Ухвала виготовлена в повному обсязі 21.03.2007 року.