12.12.2006 Справа № А38/181-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К. (доповідач)
суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.,
При секретарі судового засідання Печерій С.В.
Представники сторін:
від позивача: Середіна С.І., довіреність №720 від 05.07.06, представник
від позивача: Бершадська Т.О., довіреність №721 від 05.07.06, представник;
від відповідача: Логойда Т.В., довіреність №16973/1008-10-034 від 05.12.05, гол. держ. под. інспектор;
від відповідача: Курлова Л.В., довіреність №6785/10/08-10/034 від 09.06.06, гол. держ под. ревізор-інсп.;
від відповідача: Бобченко А.Є., довіреність №251/10/08-034 від 12.01.06, гол. держ. под. інспектор;
розглянувши апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.06р. у справі № А 38/181
за позовом відкритого акціонерного товариства "Криворізький міськмолокозавод № 1", м.Кривий Ріг
до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі
про визнання недійсним рішення
В засіданні оголошувалась перерва з 16.11.06 по 12.12.06 (ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.06 суддя Бишевська Н.А. визнала недійсним податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі від 25.05.06 №0001722330/3 про нарахування до сплати податку на додану вартість у сумі 7 786 497 грн. 90 коп.
Не погоджуючись з постановою суду, спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі просить її скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відкрите акціонерне товариство "Криворізький міськмолокозавод №1", вважає постанову законною та обгрунтованою і просить її залишити без змін.
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд
З 06.10.05 по 11.11.05 працівниками спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства відкритим акціонерним товариством "Криворізький міськмолокозавод № 1" за період з 01.04.04 по 30.06.05.
За результатами перевірки складено акт від 18.11.05 № 95/08-06-321/00444931, на підставі якого відповідачем 01.12.05 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001722330/0 про донарахування до сплати податку на додану вартість на суму 7 786 723 грн. 28 коп., з яких 3 893 361 грн. 64 коп. - основний платіж, 3 893 361 грн. 64 коп. - штрафні санкції.
Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржене в адміністративному порядку, в результаті чого податкове повідомлення-рішення №0001722330/0 скасовано в частині донарахування штрафних санкцій в розмірі 225 грн. 38 коп., а в іншій частині залишено без задоволення.
За результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №0001722330/0, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001722330/3 від 25.05.2006 р. про нарахування до сплати податку на додану вартість у сумі 7 786 497 грн. 90 коп. (за основним платежем - 3 893 361 грн. 64 коп. та 3 893 136 грн. 26 коп. штрафних санкцій).
Перевіркою встановлено факт користування позивачем у перевіряємому періоді пільгою, передбаченою п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м"ясо та м"ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м"ясо у живій вазі.
Сума отриманої пільги по дотації сільськогосподарських товаровиробників за перевіряємий період склала 5 362,4 тис. грн., у тому числі за 9 міс. 2004 р. - 3 238 тис. грн., за І півріччя 2005 р. 2 124,4 тис. грн.
Відповідач вважає, що позивачем було порушено вимоги "Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі", затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.05.1999р. №805 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок), в результаті чого безпідставно нараховано та здійснено виплати дотації сільгоспвиробникам з приводу того, що збір та доставка молока, зібраного у населення та виробленого у приватних селянських господарствах, було здійснено не безпосередньо підприємством, а з залученням послуг приватних підприємців-посередників. На думку відповідача приватний підприємець не є юридичною особою, тому через нього неможливо здійснити закупівлю молока у населення, а тим більш здійснити виплату дотації населенню на підставі договору на поставку молока, зібраного у населення, бо цей договір має ознаки та відповідає за змістом одразу декільком цивільно-правовим договорам.
Для забезпечення збирання у населення молока та транспортування його переробнику, тобто позивачу, останнім було укладено низку договорів з підприємцями регіону.
Згідно вказаного договору приватним підприємцем за дорученням ВАТ "Криворізький міськмолокозавод №1" здійснюється збирання (а не закупівля), охолодження та транспортування молока, зібраного у приватних селянських господарствах, здійснення розрахунків за нього та виплата дотації сільгоспвиробникам,
Ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України сторонам за договором надано право укладання договору, який не передбачено чинним законодавством, але він повинен відповідати загальним правилам цивільного законодавства, звичаям ділового обороту та справедливості. Ст.628 цього ж Кодексу передбачає укладання змішаного договору.
Не є суттєво важливим як означені сторони за договором, оскільки визначальним є виконання умов договору. Фактично приватні підприємці здійснювали діяльність від імені та за рахунок ВАТ "Криворізький міськмолокозавод №1":
- доставка молока зібраного у населення здійснювалась приватними підприємцями при наявності свідоцтва на право надання транспортних послуг, які оплачувалися підприємством. Тобто доставка молока здійснювалася за рахунок переробного підприємства;
- розрахунок за молоко та виплата дотації здійснювалися за рахунок коштів підприємства, перерахованих із спеціальних рахунків;
- в заявах здавальників молокосировини зазначено, що вони довіряють приватному підприємцю реалізувати молоко саме переробному підприємству, яким і є ВАТ "Криворізький міськмолокозавод № 1".
СДПІ не враховано низку первинних документів та характеру правовідносин, які фактично склалися між заводом та СПД щодо закупівлі молока у населення.
Так, слід зауважити на те, що крім доручення заводу за умовами договору, всі приватні підприємці, що здійснювали розрахунки з населенням та виплату дотацій сільгоспвиробникам молока, мали доручення сільської ради на вчинення цих дій, що цілком відповідає вимогам п.5 Порядку.
Згідно зі ст.ст. 10, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 12.05.1997р., "сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами". Таким чином селищна рада є органом власті, неприбутковою установою та не має права мати рахунки в інших банківських та фінансових установах окрім Держказначейства. Тому сільська рада має розрахункові рахунки тільки у відділенні Держказначейства, на яких не можуть бути акумульовані кошти, що належать для виплаті третім особам. Сільська рада по своїх казначейських рахунках не має права здійснювати розрахунки та виплати, не передбачені затвердженим у відповідному порядку кошторису.
У даному випадку селищна рада виконувала функцію представництва інтересів територіальної громади, тобто населення, через укладення усної угоди з приватним підприємцем про збір молока у населення, що засвідчила наданим дорученням.
Абз.2 п 5 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі визначає, що оплата особистим селянським господарствам вартості проданих ними переробному підприємству молока та м'яса в живій вазі і виплата їм дотацій здійснюються готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення через сільськогосподарські підприємства, інші організації чи сільські (селищні) ради. Враховуючи наведене, пункт 5 Порядку не обмежує коло суб'єктів, через яких особистим селянським господарствам можуть виплачуватися грошові кошти, лише юридичними особами.
Згідно ст. 55 Господарського кодексу України СПД є суб'єктом господарювання, тому до договорів, що укладаються з ними, повинен застосовуватись Цивільний кодекс України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Чинним законодавством не заборонено приватному підприємцю здійснення розрахунків в національній валюті на території України ні за які види товарів та послуг, здійснення яких би то не було виплат готівкою чи у безготівковій формі.
Застосований позивачем порядок розрахунку з селянами-виробниками та виплати їм дотації за здане молоко не може вплинути на виконання вимог п.11.21 Закону України "Про податок на додану вартість", який визначає цільове використання сум податку на додану вартість, адже дотацію було нараховано вірно і використано за призначенням - виплачено безпосередньому виробнику молока. Скаржником фактично визнано надходження дотації сільськогосподарським товаровиробникам, що по суті відповідає меті, яка зазначена у Порядку.
Зазначеним Порядком не встановлено конкретного переліку документів, якими повинна супроводжуватись діяльність переробного підприємства з закупівлі молока у населення в приватних сільських господарствах, не надано зразків таких документів.
За змістом п. 1.1, 1.2, 4.6, 6.6, 7.2, 7.3 договору:
- суб"єкт підприємницької діяльності здійснює збір у населення, охолодження та постачання молока заводу;
- кожний місяць завод виплачує суб"єкту підприємницької діяльності сільськогосподарську дотацію для подальшого розрахунку зі здавальниками молока;
- разом з розрахунками за молокосировину завод зобов'язався оплачувати послуги суб"єкта підприємницької діяльності;
- суб"єкт підприємницької діяльності несе повну матеріальну відповідальність за цілісність і якість молокосировини, отриманої у населення, до моменту передачі молока заводу;
- суб"єкт підприємницької діяльності несе повну матеріальну відповідальність за грошові кошти, надані заводом для розрахунку з населенням.
Тобто:
- суб"єкт підприємницької діяльності не набуває права власності на молоко, зібране у населення;
- придбання молока здійснюється за цінами, визначеними за договором із заводом;
- суб"єкт підприємницької діяльності не набуває права власності (розпорядження) на грошові кошти, що передаються їм у сумі, яка відповідає вартості молока та розміру дотацій;
- зазначені кошти суб"єкт підприємницької діяльності зобов'язаний виплатити селянам (населенню), від яких отримали це молоко.
Договором не обумовлено, що суб"єкт підприємницької діяльності самостійно, за власні кошти здійснює придбання молока. Крім того, селяни не мали наміру продавати молоко безпосередньо підприємцю, а передавали йому для реалізації переробному підприємству.
Оплата послуг, що надавалися суб"єктом підприємницької діяльності заводу згідно п. 4.3, 4.4, 4.5 договору, здійснювалася заводом понад вартості молока та розміру дотації.
В бухгалтерському та податковому обліку позивача містяться квитанції на закупівлю молочної сировини за формою З-ПК(МС), затверджені Наказом Міністерства аграрної політики України від 01.07.2002р. N176 "Про затвердження інструкцій та форм первинного обліку з урахуванням вимог ЦСТУ 3662-97 "Молоко коров'яче незбиране. Вимоги при закупівлі", від особистих селянських господарств що є безпосередніми виробниками молока, та товарно-транспортні накладні відповідної до Інструкції форми, а також відомості про одержання населенням грошових коштів. Копії документів вибірково надано підприємствам до позову. Саме ці документи є підставою для нарахування дотації сільськогосподарським виробникам за продану ними переробним підприємствам молочну сировину, що передбачено п.4 Порядку.
Кошти, отримані суб"єктом підприємницької діяльності в касі ВАТ "Криворізький міськмолокозавод №1", були призначені для передачі здавальникам молокосировини відповідно до їх особистих заяв, за якими вони доручили приватному підприємцю отримати належну їм дотацію та вартість молока. Факт отримання цих сум безпосередньо населенням підтверджено платіжними відомостями з прізвищами та підписами осіб, що здавали молоко заводу, тоді як послуги, що надавалися СПД, оплачувалися заводом окремо за рахунок власних коштів.
Приймально-розрахункові відомості було оформлено підприємством, але у довільній формі, що було зазначено перевіряючими в акті позапланової перевірки від 10.03.2006р. №49/08-06-321/00444932.
Наявність документів, оформлених у довільній формі, в бухгалтерському обліку підприємства нe виключає можливості їхнього використання як підстав для здійснення записів у бухгалтерському обліку, аж доки вони не будуть визнані судом недійсними.
ВАТ "Криворізький міськмолокозавод №1" здійснювало розрахунок з населенням за молоко та виплату дотації сільгоспвиробникам на підставі зазначених квитанцій через приватних підприємців згідно угод з переробним підприємством, за дорученням сільських рад та заяв виробників молока. Підтвердженням отримання коштів безпосередньо виробниками молока є платіжні відомості з їхніми підписами про отримання коштів у кількості, що свідчить про сплату підприємством закупної ціни та дотації виробникам молокосировини.
Документально підтверджено суму дотації, нараховану та виплачену виробникам за період з 01.04.04 по 30.06.05, яка складає 3 876 415 грн. 99 коп., а сума дотації, що була нарахована й сплачена населенню, але не підтверджена первинними документами, становить 16 494 грн. 88 коп. На вказану суму податковою інспекцією нараховано 8 247 грн. 44 коп. штрафних санкцій.
Враховуючи викладене скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.06 у даній справі скасувати.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі від 25.05.06 № 0001722330/3 в частині нарахування до сплати податку на додану вартість у сумі 7 761 755 грн. 58 коп. у тому числі основний платіж - 3 876 866 грн. 76 коп., штрафні санкції - 3 884 888 грн. 82 коп.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Поштаренко