05 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3787/21 пров. № А/857/6346/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Смолинця А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лев» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2022 року у справі за його позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
суддя у І інстанції Главач І.А.,
час ухвалення рішення 11 год 50 хв,
місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення 14 березня 2022 року,
У липні 2021 року Приватне підприємство «Лев» (далі - ПП «Лев») звернулося до адміністративного суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №002277/0708 від 21 квітня 2021 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені у сумі 84546,00 грн за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2022 року у справі № 300/3787/21 у задоволенні позову було відмовлено.
При цьому суд першої інстанції виходив із того, що позивач скористався правом звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - ТПП) лише 22 грудня 2020 року. При цьому у період з 04 травня 2020 року до 12 листопада 2020 року у підприємства було достатньо часу для звернення до компетентного суду та уникнення відповідальності у передбачений законом спосіб.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ПП «Лев», яке просило таке скасувати та задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що судом не враховано наявність мораторію на проведення податкових перевірок на період карантину, закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК), і позивач не погоджується із доводами відповідача про наявність у контролюючого органу права на проведення перевірки згідно із приписами постанови Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок».
Окрім того, скаржник наполягає на тому, що у розумінні абзацу 1 частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у період з 27 квітня 2020 року по 27 вересня 2021 року здійснювався розгляд позовних заяв резидента про стягнення з нерезидента заборгованості і звернення до Міжнародного арбітражного суду при ТПП після відмови господарським судом у відкритті провадження за його позовом зупиняє встановлені законом строки.
Рішенням Міжнародного арбітражного суду при ТПП від 27 вересня 2021 року вирішено стягнути 22347,84 євро на користь позивача, що свідчить про відсутність у контролюючого органу підстав для застосування фінансових санкцій шляхом винесення оспорюваного ППР від 21 квітня 2021 року № 002277/0708.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ГУ ДПС у період з 16 березня 2021 року по 22 березня 2021 року провело документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Лев» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за період 01 квітня 2017 року по 28 лютого 2021 року, за результатами якої складено акт від 29 березня 2021 року №1593/09-19-07-08/20543228.
У ході перевірки контролюючим органом зроблено висновок про встановлення порушення ПП «Лев» статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII) при здійсненні розрахунків по експортному контракту №001/19-Е від 01 жовтня 2019 року з нерезидентом Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща), яке полягало у тому , що на виконання умов вказаного контракту ПП «ЛЕВ» відповідно до вантажної митної декларації № UA 206010/2019/011388 від 13 листопада 2019 року відвантажило на експорт товар - дерев'яний будинок у незібраному стані розміром 9260х9710х4858 мм на загальну суму 20245,00 євро нерезиденту Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща), однак всупереч пункту 21 розділу ІІ постанови Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», яким граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів визначено у 365 календарних днів, розрахунок з позивачем на загальну суму 20245,00 євро нерезидентом Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща) не проведено.
ПП «ЛЕВ» до Господарського суду Івано-Франківської області було подано позовну заяву про стягнення заборгованості в сумі 20245,00 євро з нерезидента Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща) (вх. №6233/20 від 27 квітня 2020 року).
Ухвалою Господарського суду в Івано-Франківській області від 04 травня 2020 року у справі №909/327/20 у відкритті провадження у справі за вказаним позовом ПП «Лев» було відмовлено.
На ухвалу Господарського суду в Івано-Франківській області від 04 травня 2020 року позивачем було подано апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду, постановою якого від 03 грудня 2020 ухвалу Господарського суду в Івано-Франківській області від 04 травня 2020 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ПП «ЛЕВ» - без задоволення. Повний текст постанови апеляційного суду складено 08 грудня 2020 року.
24 грудня 2020 року ПП «Лев» надіслало позовну заяву до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП про стягнення із нерезидента Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща) вказаної заборгованості.
Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП від 24 грудня 2020 року позовну заяву ПП «Лев» про стягнення з нерезидента Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща) заборгованості в сумі 20245,00 євро прийнято до провадження за №331/2020, а рішенням від 27 вересня 2021 року його позовні вимоги задоволено повністю.
Відтак, 12 листопада 2020 року є датою першого дня перевищення граничного строку розрахунків, а 24 грудня 2020 року є датою прийняття заяви до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом. Термін прострочення строку розрахунку становить 42 дні.
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС прийнято оспорюване ППР №002277/0708 від 21 квітня 2021 року про застосування до ПП «Лев» штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені у сумі 84546,00 грн.
ПП «Лев» не погодилося із нарахуванням йому штрафних (фінансових) санкцій вказаним рішенням контролюючого органу та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473-VIII) цей Закон визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною 1 стаття 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Як зазначено у частині 2 стаття 13 Закону № 2473-VIII, у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина 5 статті 13 Закону № 2473-VIII).
Згідно із частиною 6 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
За правилами частини 7 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Згідно із частиною 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
При оцінці доводів апелянта щодо відсутності у ГУ ДПС права на проведення перевірки ПП «Лев» з огляду на мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину, закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК, апеляційний суд зазначає таке.
Як свідчать матеріали справи, при формуванні підстав позову, що розглядається, ПП «Лев» не обґрунтовувала свої позовні вимоги відсутністю у контролюючого органу повноважень на проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 29 березня 2021 року №1593/09-19-07-08/20543228 (а.с. 2-7).
Відтак, оскільки за правилами частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції, такі доводи не можуть бути підставою для задоволення вимог апелянта.
Щодо доводів ПП «Лев» про те, що у розумінні абзацу 1 частини 7 статті 13 Закону № 2473-VIII у період з 27 квітня 2020 року по 27 вересня 2021 року здійснювався розгляд позовних заяв резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, апеляційний суд виходить із такого.
Відповідно до вказаної правової норми у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
З урахуванням того, що позовну заяву ПП «Лев» про стягнення з нерезидента Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща) заборгованості у сумі 20245,00 євро було прийнято до провадження за №331/2020 Міжнародним комерційним арбітражним судом при ТПП лише 24 грудня 2020 року, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що саме цю дату слід вважати часом звернення позивача до органу, передбаченого частиною 7 статті 13 Закону № 2473-VIII, з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості за зовнішньоекономічним договором (контрактом).
При цьому оскільки ухвалою Господарського суду в Івано-Франківській області від 04 травня 2020 року у справі №909/327/20, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2020 року, було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ПП «Лев» про стягнення заборгованості в сумі 20245,00 євро з нерезидента Tomasz Biskup METSERVICE SLASK (Польща), апеляційний суд вважає безпідставним твердження скаржника про те, що з 27 квітня 2020 року по 27 вересня 2021 року здійснювався розгляд його позову про стягнення з нерезидента заборгованості, який було подано своєчасно і пеня за порушення строку розрахунків за цей період не нараховується.
Інших доводів щодо порушення судом першої інстанції вимог матеріального або процесуального права, що вплинули на правильність вирішення судом першої інстанції спору, що розглядається, апеляційна скарга не містить.
Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Лев» залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07 березня 2022 року у справі № 300/3787/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 06 липня 2022 року.