Справа № 620/16428/21 Суддя (судді) першої інстанції: Бородавкіна С.В.
06 липня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку, у якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо неправильного нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення з 25.05.2015 по 06.06.2019, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року, яка передбачена Законом України ''Про індексацію грошових доходів населення'' від 03.07.1991 №1282-ХІІ, у порядку, визначеному постановою КМУ №1078 від 17.07.2003;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому недоотриману індексацію грошового забезпечення з 25.05.2015 по 06.06.2019, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року, яка передбачена Законом України ''Про індексацію грошових доходів населення'' від 03.07.1991 №1282-ХІІ, у порядку, визначеному постановою КМУ №1078 від 17.07.2003, з урахуванням постанови від 10.09.2020 №200/9297/19-а Верховного Суду;
- зобов'язати відповідача надати йому довідку із вказанням помісячного нарахування індексації за період з 25.05.2015 по 06.06.2019;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому середній заробіток за весь час затримки виплати індексації за період з 06.06.2019 по день подання позовної заяви, шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 25.05.2015 по день фактичної виплати індексації.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 р. провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку в частині позовних вимог про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця - січень 2008 року закрито.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову постанову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.05.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні на 06.07.2022.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог, виходив з наступного. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 620/1721/19, яке набрало законної сили 19.11.2019, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 (а.с. 48-50). На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період. Разом з тим, позивач не згоден із проведеним розрахунком індексації та зазначає, що в/ч НОМЕР_1 невірно застосовано базовий місяць при її обчисленні. Так, ОСОБА_1 вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має бути січень 2008 року, у той час як відповідачем застосовано грудень 2015 року. Тобто, спір у справі частково пов'язаний з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 620/1721/19.
Натомість, апелянт стверджує про те, що судом першої інстанції не було досліджено та враховано те, що предмет спору у справі № 620/1721/19 є бездіяльність щодо виплати індексації грошового забезпечення та зобов'язання нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Водночас, питання визначення базового місяця індексації, не було предметом спору та не висвітлено у рішенні суду в справі № 620/1721/19, що унеможливлює застосування механізмів судового контролю в межах положень ст. ст. 382 та 383 КАС України.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Конституція України гарантує право кожного на судовий захист своїх прав та інтересів, що включає також право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України)
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. ч. 1 та 2 ст. 5 КАС України)
Слід звернути увагу на те, що предметом спору у даній справі (у межах оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі) є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити йому недоотриману індексацію грошового забезпечення з 25.05.2015 по 06.06.2019, з встановленням базового місяця - січень 2008 року та березень 2018 року.
Суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали врахував, що на виконання рішення суду у справі № 620/1721/19 відповідачем проведено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період, а позивач не згоден із проведеним розрахунком індексації та зазначає, що в/ч НОМЕР_1 невірно застосовано базовий місяць при її обчисленні. Так, ОСОБА_1 вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 має бути січень 2008 року, у той час як відповідачем застосовано грудень 2015 року. Тобто, за висновками суду першої інстанції, спір у справі частково пов'язаний з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 у справі № 620/1721/19, а спосіб захисту прав позивача можливий за положеннями ст. ст. 382 та 383 КАС України (судовий контроль за виконання судового рішення).
Натомість, колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції помилковим, позаяк, необхідно звернути увагу на те, що рішенням суду у справі № 620/1721/19 визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано Чернігівський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, тобто, розгляд справи не був охоплений питанням застосування/встановлення базового місяця, та суд не приймав рішення по вказаній частині вимог.
За нормами ст. 382 та ст. 383 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Тож, з наведеного слідує, що для застосування механізмів судового контролю, необхідне рішення суду, що набрало законної сили та яким вирішено позовні вимоги на користь особи, при цьому, позовні вимоги які не бути предметом спору та не були вирішені судом, унеможливлюють розглядати питання встановлення судового контролю.
За даних обставин, на переконання колегії суддів, між сторонами при виконанні рішення суду у справі № 620/1721/19 (нарахувати та виплатити індексацію) виникли нові правовідносини, що, дійсно, пов'язані з рішенням суду, проте, виникли на підставі застосування при обрахунку певного місяця, як базового, що не дозволяє позивачу захистити свої права, шляхом клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення, та можливе вирішити дані правовідносини саме шляхом подання нового позову про оскарження дій відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення (що вже не є спірним) із застосуванням чи незастосуванням певного місяця, як базового. Наведеного суд першої інстанції не було враховано.
Також, суд першої інстанції не мав підстав для закриття провадження у справі на підставі положень пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими, провадження в справі закривається, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, а підстави для закриття провадження на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, також відсутні.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, а тому, ухвалу суду першої інстанції слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2022 р. - скасувати.
Справу направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко