справа№380/11723/20
про залишення позову без розгляду
30 червня 2022 року
Львівський окружний адміністративний суд:
в складі головуючої судді - Потабенко В.А.,
за участі секретаря судового засідання - Малісевич М.,
за участі:
позивача - не прибув,
представника відповідача - Дорош А.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
10.12.2020 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.08.2020 №0006893201.
Ухвалою від 15.12.2020 позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою суду від 15.02.2021 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
17.03.2021 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №17260).
31.05.2021 надійшли заперечення від відповідача (вх. №38572).
17.06.2021 надійшли додаткові пояснення на відзив (вх. №43972).
30.08.2021 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (вх. №62822).
13.10.2021 від відповідача надійшли пояснення (вх. №74728)
Судом встановлено, що 17.03.2021 у підготовче засідання позивач не прибув.
01.04.2021 підготовче засідання відкладено судом у зв'язку із запровадженими карантинними заходами відповідно до розпорядження №15-р від 26.03.2021.
27.04.2021 підготовче засідання відкладено судом у зв'язку з неявкою сторін.
31.05.2021 у підготовче засідання належним чином повідомлені сторони прибули, однак, судом оголошено перерву для долучення доказів.
17.06.2021 у підготовче засідання належним чином повідомлені сторони прибули, однак, судом оголошено перерву для долучення доказів.
01.09.2021 у підготовче засідання належним чином повідомлені сторони прибули, однак, оголошено перерву для підготовки відповідачем заперечень.
20.09.2021 підготовче засідання відкладено судом у зв'язку з неявкою сторін.
13.10.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
11.11.2021 судове засідання відкладено відповідно до розпорядження № 60-р «Про тимчасові посилені заходи попередження розповсюдження вірусного захворювання на COVID-19 в період посилення протиепідемічних заходів у Львівському окружному адміністративному суді» від 29.10.2021.
07.12.2021 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою позивача.
24.01.2022 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючої судді у відпустці.
У судове засідання, призначене на 07.02.2022, позивач та його представник у судове засідання не прибули.
Судове засідання, призначене на 03.03.2022 не відбулося у зв'язку перебуванням головуючої судді у відпустці.
19.05.2022 судове засідання відкладено судом у зв'язку з неявкою сторін.
15.06.2022 судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою позивача.
Тобто, позивач та його представник в судове засідання, призначені на 19.05.2022 та 30.06.2022, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце проведення судових засідань. Про причини своєї неявки до суду позивачі не повідомили, заяви про розгляд справи без їх участі чи про наявність поважних причин, що перешкоджають прибути до суду не надали.
Суд при вирішенні питання про залишення позовної заяви без розгляду, керувався наступним.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 2 та ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 44 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими, ніж права і обов'язки іншої особи. Розпорядження своїми правами (як процесуальними так і матеріальними правами) повинно, на думку суду, здійснюватись особою в межах, передбачених законом, у встановленій процесуальній формі та без порушення прав інших осіб.
Статтею 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
При цьому право на розгляд справи судом протягом зазначеного строку, належить як позивачу, так і відповідачу.
Кодекс адміністративного судочинства України надає право учасникам справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності (ст.ст. 44, 205 КАС України).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Слід зазначити, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено про необхідність з'явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.
Поняття «повторності» означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Тривала неявка до суду позивача може свідчити про втрату ним інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такого принципу адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського dispono («розпоряджаюся») та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10.07.1984 у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави-учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст.6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з нормами ст. 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (Європейського суду з прав людини «Чірікоста і Віола проти Італії»).
Залишення позовної без розгляду - це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду; але можуть бути усунуті в майбутньому. Позовна заява залишається без розгляду за наявності встановлених в судовому засіданні обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права позивача на звернення до суду за захистом, але застосування яких можливе в подальшому.
Також суд зазначає, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання 15.06.2021 року та 30.06.2022 року, тобто двічі, не з'явилися до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, ненадходження до суду клопотань від позивача про розгляд справи за його відсутності, суд вважає, що позивачі повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, неявка позивачів перешкоджає розгляду цієї адміністративної справи, а тому у суду наявні правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.
Одночасно суд заважує, що законодавче формулювання ч. 5 ст. 205 КАС України «якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 року у справі № 9901/11/19.
В даній справі суд вважає, що без особистих пояснень позивача або його представника подальший розгляд справи, з урахуванням правовідносин, які є предметом даного позову, є неможливим.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Щодо сплаченого судового збору, суд зазначає таке.
Частиною 5 ст. 240 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду - крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки суд залишає позов ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з його повторним неприбуттям в судові засідання, судові витрати поверненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 44, 132, 240, 241, 243, 248, 250, 250, 294, 295 КАС України, суд, -
позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п'ятнадцятиденний строк з дня складення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.07.2022.
Суддя Потабенко В.А.