справа№380/18715/21
05 липня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпраці у Львівській області.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якій просить :
- визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Держпраці у Львівській області попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЛВ12085/410/АВ /П/ПН від 14.09.2021;
- визнати протиправним та скасувати винесений Головним управлінням Держпраці у Львівській області припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ12085/410/АВ /П від 14.09.2021.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головне управління Держпраці у Львівській області на підставі акта інспекційного відвідування за результатами проведеного позапланового державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці, прийняло оскаржуване попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю. Позивач не погоджується з прийнятими відповідачем попередженням та приписом, уважає їх незаконними та такими, що їх належить скасувати. Вказує, що позивач, як фізична особа - підприємець, у своїй діяльності не використовую найману працю, тому вважає, що в силу приписів ч.4 статті 4 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877 відповідач не є органом, уповноваженим законом на проведення у мене заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.Вказує, що у направленні на проведення заходу державного контролю не вказано жодної із підстав, що передбачені Законом 877.
Позивач стверджує, що позаплановий захід державного контролю проведено без інформування суб'єкта господарювання про факт його проведення, без забезпечення присутності фізичної особи - підприємця, що перевіряється чи його уповноваженої особи, що є, на думку позивача, також порушенням порядку проведення заходів державного контролю.
Також позивач зазначає, що відповідач усі свої дії, спрямовані на порушення прав позивача, вчиняв умисно, оскільки його посадові особи не намагалися та, навіть не мали наміру, надавати позивачу чи уповноваженій особі для ознайомлення та підписання Акту перевірки. Вказує, що законодавство, чинне на момент складення Акту перевірки, надавало відповідачу право надіслання Акту перевірки за допомогою поштового оператора лише у випадку відмови позивача від отримання чи підписання Акту перевірки або в разі неможливості вручити Акт перевірки суб'єкту господарювання. Однак, відповідачем у Акті перевірки не зазначено про факт відмови від підписання Акту перевірки, а також не складено Акту про неможливість проведення заходу державного контролю. За таких умов, у відповідача не було правових підстав для надіслання Акту перевірки поштою.
Позивач вказує, що порушення описані відповідачем в графі Акту перевірки «Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства», проте у графі Акту перевірки «Вимоги законодавства, які було порушено, із зазначенням відповідних статей (частин, пунктів, абзаців тощо)» відсутнє зазначення відповідних статей нормативно-правових актів, що начебто були порушені. Вважає, що опис вищевказаних порушень у Акті перевірки, предметом якої є перевірка оформлення трудових відносин, є протиправним, оскільки дослідження таких питань не входило до предмету перевірки. Проте, незважаючи на це, посадова особа відповідача, досліджуючи оформлення трудових відносин в позивача, як фізичної особи-підприємця, зазначає про неіснуючі порушення законодавства про зайнятість іншим суб'єктом господарювання, в даному випадку ПП «Мережа-сервіс Львів», та фактично робить висновки про дійсність/недійсність господарського договору, укладеного між нами, що не входить до компетенції Держпраці, а є прерогативою суду. Вчинення вищевказаних дій, на думку позивача, свідчить про перевищення повноважень посадовою особою відповідача.
Ухвалою суду від 05 листопада 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач проти позовних вимог заперечує повністю. Вказує, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що управління є органом, уповноваженим здійснювати нагляд та контроль, зокрема, за додержанням законодавства про працю. Зазначає, що у зв'язку надходженням доповідної записки заступника начальника управління з питань праці - начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області про те, що інспекторами праці при проведенні заходу державного контролю у ПП «Мережа-Сервіс Львів» встановлено, що діяльність за такою ж адресою також здійснює позивач, яка залучає до роботи працівників без оформлення трудових відносин, Управлінням було видано наказ та направлення, якими інспекторам праці доручено провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин. Відтак, Управління правомірно та за наявності передбачених чинним законодавством підстав призначено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на підставі п.п.3 п.5 Порядку №823 (що узгоджується також з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №340/3112/19).
Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що йому не було відомо про проведення у нього заходу державного контролю спростовується самим Позивачем, коли у позовній заяві зазначається про те, що 15.09.2021 уповноважена особа ОСОБА_2 звернулася до Головного управління Держпраці у Львівській області із письмовим запитом про надання копії направлення на проведення заходу державного контролю. Якщо позивачу станом на 15.09.2021 не було відомо про факт проведення у нього позапланового заходу, то є незрозумілим та замовчуваним те, що слугувало причиною (обставиною) звернення уповноваженої особи ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області із письмовим запитом про надання копії направлення.
У ході проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, встановлено, що позивач, здійснюючи підприємницьку діяльність у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » залучає до роботи працівників без належного оформлення трудових відносин, що зафіксовано засобами відеотехніки. Зазначає, що за даними Пенсійного фонду України позивач не використовує задекларовану працю найманих працівників, тобто не укладено жодного трудового договору з найманими працівниками. При цьому, для реалізації свого товару, що полягає в отриманні цього товару, його обліку, розкладці на прилавку, здійснення інших функцій щодо контролю за його товарним виглядом, вжиття заходів в разі його псування, тощо, та в кінцевому - реалізації (продажу) цього товару на касі ФОП ОСОБА_1 залучає працівників ПП «Мережа-Сервіс Львів» без оформлення трудових відносин з такими.
Відповідач зазначає, що всупереч вказаній нормі, у ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надано договорів про застосування праці працівників. Натомість, надано договір надання послуг по аутстаффінгу персоналу, в якому вказані прізвища відсутні. Також вказує, що забороняється діяльність суб'єктів господарювання - роботодавців, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без дозволу. Всупереч вказаній нормі, у ПП "Мережа-Сервіс Львів" відповідний дозвіл відсутній. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
ОСОБА_1 згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07.10.2020 зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.
Відповідно до Доповідної записки № 5906/1 від 06.09.2021 заступника начальника управління - начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Н. Щерби висловлено пропозицію провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині виявлення неоформлених трудових відносин. Проведення інспекційного відвідування доручено в період з 06 вересня 2021 року по 17 вересня 2021 року інспекторам праці, перелік яких наведений у Доповідній записці.
На підставі вказаної вище Доповідної записки, Головним управлінням Держпраці у Львівській області 06 вересня 2021 року винесено наказ № 1339-П «Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 », яким, переліченим у ньому інспекторам праці, наказано провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (пункт 1); позаплановий захід державного контролю провести з 06 вересня 2021 по 17 вересня 2021 року (пункт 2).
06 вересня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Львівській області на підставі вказаного наказу відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 видано направлення № 1332 від 06.09.2021 для проведення позапланового заходу здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Строк здійснення заходу: з 06 вересня 2021 по 17 вересня 2021 року.
Посадовими особами Головного управлінням Держпраці у Львівській області проведено позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в частині виявлення неоформлених трудових відносин.
За результатами проведеного позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування складено акт від 14 вересня 2021 року № ЛВ12085/410/АВ.
Зазначеним актом встановлено порушення позивачкою частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 КЗпП України та абзацу 1 Постанови № 413, що полягає у фактичному допуску до роботи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В акті зазначено про те, що у зв'язку з неможливістю особистого вручення два примірники акта скеровано поштою 14 вересня 2021 року (номер поштового відправлення 7900827136642).
На підставі акта інспекційного відвідування від 14 вересня 2021 року № ЛВ12085/410/АВ Головним управлінням Держпраці у Львівській області винесено:
- припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ12085/410/АВ/П від 14 вересня 2021 року, яким зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 усунути порушення вимог частини 1 статті 21, частини 4 статті 24 КЗпП України, Постанови № 413, що полягає у фактичному допуску до роботи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № №ЛВ12085/410/АВ/П/ПН від 14 вересня 2021 року, яким повідомлено фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про відповідальність за порушення законодавства про працю, виявлені в процесі інспекційного відвідування.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
Згідно із пунктом 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно із підпунктами 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що Управління Держпраці наділено контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.
Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно із частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною четвертою статті 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. До юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17 червня 2015 року “Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту” (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05 квітня 2007 року № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Відповідно до статті 1 Закону № 877:
- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до вимог статті 3 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється, зокрема, за такими принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).
Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначені у статті 4 Закону № 877.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 877 державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку (частина 3 статті 4 Закону № 877).
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю) (абзац 8 частини 4 статті 4 Закону № 877).
Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу (частина 8 статті 4 Закону № 877).
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (частина 11 статті 4 Закону № 877).
Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання) (частина 11 статті 4 Закону № 877).
При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (частина 15 статті 4 Закону № 877).
Частинами першою - четвертою статті 6 Закону № 877 визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання;
звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.
Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.
Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (абзац перший частини п'ятої статті 7 Закону № 877).
Згідно з частиною шостою статті 7 Закону № 877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Частиною сьомою статті 7 Закону № 877 передбачено, що у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
За змістом частини восьмої статті 7 Закону № 877 припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Права суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 10 Закону № 877.
Відповідно до цієї статті суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема: бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта; оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб; вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) та вимагати від посадових осіб органів державного нагляду (контролю) внесення до нього записів про здійснення таких заходів до початку їх проведення.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, тобто, на день початку проведення інспекційного відвідування позивача).
Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (пункт 2 Порядку № 823).
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
За змістом пункту 13 Порядку № 823 під час проведення інспекційного відвідування об'єкт відвідування має право, зокрема: перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об'єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов'язки.
Відповідно до пунктів 16-21 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування. Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер і дата складення акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень вимог законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування.
Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
Припис складається у двох примірниках, що підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Згідно з пунктом 23 Порядку № 823 у разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Пунктами 23-25 Порядку № 823 визначено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.
Оцінюючи в контексті наведених вище норм законодавства викладені позивачкою у позовній заяві аргументи щодо порушення відповідачем процедури проведення заходу державного контролю, а також відсутності у позивачки порушень законодавства про працю, описаних в акті інспекційного відвідування, суд зазначає таке.
Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 804/2956/17 дійшов висновку, що, даючи оцінку рішенню посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з'ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку, що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки, чи ознайомлений суб'єкт господарювання про проведення позапланової перевірки з її предметом. Тобто, з'ясування дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) є важливим питанням в аналогічних спорах та передує вирішенню спору по суті встановлених органом Держпраці правопорушень.
Аналогічна правова позиція щодо необхідності з'ясування судом дотримання процедури проведення перевірки (інспекційного відвідування) також підтримана Верховним Судом у постановах від 07 червня 2021 року у справі № 520/1814/19, від 04 серпня 2021 року у справі № 814/409/18 та від 08 грудня 2021 року у справі № 460/718/19.
З огляду на наведене суд насамперед надає правову оцінку доводам позивачки щодо порушення відповідачем процедури проведеного заходу державного контролю та перевіряє чи є такі порушення (у разі їх наявності) підставою для визнання такого заходу державного контролю незаконним.
Стосовно доводів позивачки про те, що у своїй підприємницькій діяльності вона не використовує найману працю, а тому відповідач не є органом, уповноваженим законом, на проведення у неї заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю суд зазначає таке.
За умовами частини першої статті 259 КЗпП України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю, зокрема, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю.
Водночас чинне законодавство України надає право фізичній особі-підприємцю здійснювати підприємницьку діяльність як з використанням так і без використання найманої праці.
У Доповідній записці № 5906/1 від 06.09.2021 заступника начальника управління - начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Н. Щерби, яка є підставою для видання наказу № 1339-П від 06 вересня 2021 року про проведення позапланового заходу державного контролю позивачки, зазначено про залучення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 працівників до роботи.
Тому, виходячи з тих відомостей, які зазначені у вказаній Доповідній записці, а саме про залучення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 працівників до роботи, тобто використання найманої праці, Головне управління Держпраці у Львівській області як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в силу вимог частини першої статті 259 КЗпП України є органом, уповноваженим законом, на проведення у позивачки заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю.
Суд також відзначає, що вже у процесі проведення заходу державного контролю може виявитися, що фізична особа-підприємець не використовує найману працю, однак до початку проведення такого заходу контролю іншого механізму спростування відомостей про використання/невикористання суб'єктом господарювання найманої праці чинним законодавством не передбачено.
Тому доводи позивачки у цій частині суд відхиляє.
Стосовно доводів позивачки про відсутність підстав для проведення заходу державного контролю суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який відповідно до частини 5 статті 2 Закону № 877 повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення є Кодекс законів про працю України, зокрема, Глава XVIII “Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”.
На виконання частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України затвердив Порядок № 823, який, згідно з його пунктом 1 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування)
Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 встановлено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Суд встановив, що 06 вересня 2021 року заступник начальника управління - начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Н. Щерба скерувала на ім'я начальника Головного управління Держпраці у Львівській області О. Вільхової Доповідну записку № 5968/1 з пропозицією провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині виявлення неоформлених трудових відносин відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823.
На підставі вказаної вище Доповідної записки № 5906/1 від 06.09.2021 Головним управлінням Держпраці у Львівській області 06 вересня 2021 року винесено наказ № 1339-П “Про проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 ”.
Зі змісту Доповідної записки № 5906/1 від 06.09.2021 з'ясовано, що “Інспекторами праці ГУ Держпраці у Львівській області проводиться захід державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 6 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” у Приватному підприємстві “Мережа-Сервіс-Львів” (мережа магазинів “Близенько”). У ході даного заходу за адресою: АДРЕСА_1 , у магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” встановлено, що діяльність за вказаною адресою також здійснює ФОП ОСОБА_1 , яка залучає до роботи працівників без оформлення трудових відносин. За даними ПФУ у ФОП ОСОБА_1 відсутні застраховані особи, що зумовлює необхідність проведення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 з питань виявлення неоформлених трудових відносин”.
Таким чином, з урахуванням положень підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 та наданої відповідачу інформації від заступника начальника управління - начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Н. Щерби, викладеній у Доповідній записці № 5906/1 від 06.09.2021, у Головного управління Держпраці у Львівській області були підстави для проведення позапланового заходу державного контролю у позивачки.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2022 року у справі № 420/401/20.
Тому доводи позивачки у цій частині суд відхиляє.
Стосовно доводів позивачки про проведення позапланового заходу державного контролю за її відсутності чи відсутності її уповноваженої особи суд зазначає наступне.
Частиною 11 статті 4 Закону № 877 визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи-підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Така імперативна вимога Закону № 877 покликана забезпечити реалізацію наданих суб'єкту господарювання, щодо якого проводиться захід державного контролю, прав, визначених Законом № 877 та Порядком № 823, зокрема (але не виключно): бути поінформованим про свої права та обов'язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; у визначених законом випадках не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю); бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта тощо.
Крім цього, відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 877 суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
У позовній заяві позивачка заперечує свою присутність чи присутність її уповноваженої особи при проведенні інспекційного відвідування та складанні акта, а також отримання направлення на проведення заходу державного контролю.
У той же час в акті інспекційного відвідування не зафіксовано присутність позивачки чи його уповноваженої особи при проведенні заходу державного контролю та складанні акта, а також вручення направлення на проведення заходу державного контролю, і відповідач не надав доказів протилежного.
Відповідно до частини 8 статті 4 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.
Відповідач надав суду відеозапис проведення інспекційного відвідування. Суд дослідив такий відеозапис та встановив, що він не фіксує обставини присутності суб'єкта господарювання чи його уповноваженої особи при проведенні заходу державного контролю, а також його ознайомлення з наказом та направленням на проведення заходу державного контролю.
На переконання суду, проведення посадовими особами відповідача позапланового заходу державного контролю за відсутності позивачки чи її уповноваженої особи перешкодило позивачці реалізувати свої права, визначені Законом № 877 та Порядком № 823, вказує про порушення порядку проведення інспекційного відвідування, і є самостійною підставою для скасування рішень суб'єкта владних повноважень, прийнятих на його основі.
Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15 червня 2021 року у справі № 813/2549/18.
Тому доводи позивачки у цій частині є обґрунтованими та беруться судом до уваги.
Щодо тверджень позивачки про порушення порядку оформлення результатів проведеного заходу контролю суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Суд встановив, що акт інспекційного відвідування № ЛВ12085/410/АВ, попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю № ЛВ12085/410/АВ/П/ПН та припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЛВ12085/410/АВ/П датовані 14 вересня 2021 року, тобто складені (винесені) в один день.
Разом з тим акт інспекційного відвідування № ЛВ12085/410/АВ від 14 вересня 2021 року не підписаний позивачкою чи її уповноваженою особою, а в самому акті наявна відмітка про те, що у зв'язку з неможливістю особистого вручення два примірники акта скеровано поштою (номер поштового відправлення 7900827136642).
Як визначено абзацами 11, 12 частини 6 статті 7 Закону № 877 якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
При цьому відповідно до статті 10 Закону № 877 та пункту 13 Порядку № 823 під час проведення заходу державного контролю суб'єкт господарювання має право надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.
З цього приводу варто зауважити, що критерій урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення випливає з принципу гласності прийняття рішень. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене, насамперед, у справах, де передбачається прийняття “несприятливих” адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. Головне управління Держпраці у відповідній області як будь-який інший орган державної влади повинно застосовувати цей критерій у процесі прийняття рішення, особливо у тому разі, коли воно матиме несприятливі наслідки для особи.
У цій справі, як вже встановив суд, відповідач провів захід державного контролю без обов'язкової в силу вимог закону присутності позивача (уповноваженої особи), чим фактично позбавив його права на надання в письмовій формі своїх пояснень, зауважень або заперечень до акта.
Таким чином, відповідач прийняв оскаржувані попередження та припис без урахування права позивачки на участь у процесі прийняття рішення, що є порушенням критерію правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, встановленого пунктом частини 2 статті 2 КАС України.
Крім того, суд погоджується з доводами позивачки про те, що відповідач протиправно скоротив строк проведення заходу державного контролю, вказавши датою завершення інспекційного відвідування та складення акту 14 вересня 2021 року, а не 17 вересня 2021 року, оскільки саме цей день зазначений у наказі № 1339-П від 06 вересня 2021 року та направленні № 1332 від 06 вересня 2021 року як останній день строку здійснення заходу державного контролю. А відповідно до приписів пункту 17 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку, що у відповідача були законні підстави для проведення позапланового заходу державного контролю позивачки, однак вже у процесі його здійснення та оформлення результатів посадовими особами відповідача було допущено такі порушення вимог Закону № 877 та Порядку № 823, наявність яких безумовно призводить до незаконності проведеного заходу державного контролю.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 826/16334/18 зазначав, що рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків документів, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.
Отже, результати заходу державного контролю, отримані внаслідок неправомірних дій органу, який його проводив, не можуть бути підставою для застосування до позивачки будь-яких заходів примусового характеру. Тому, оскільки оскаржувані попередження та припис винесені за результатами заходу державного контролю, незаконність якого встановлена судом, то ці попередження та припис не можуть бути визнані правомірними та такими, що прийняті на підставі, у межах та у спосіб, встановлений законом.
Щодо інших доводів позивачки, які викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії” (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, відсутня необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені позивачкою, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 4540,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Держпраці у Львівській області попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю №ЛВ12085/410/АВ/П/ПН від 14.09.2021.
3. Визнати протиправним та скасувати прийнятий Головним управлінням Держпраці у Львівській області припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЛВ12085/410/АВ/П від 14.09.2021.
4. Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Держпраці у Львівській області (пл. Міцкевича, 8, м.Львів, 79005; код ЄДРПОУ 39778297), за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 4540,00 грн (чотири тисячі п'ятсот сорок гривень, 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 05.07.2022.
Суддя Коморний О.І.