24 червня 2022 року м. Ужгород№ 807/1444/17
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, що беруть участь у справі:
позивач - не з'явився;
представник позивача - Ганчак В.І.;
представника відповідачів 1, 2 - Роман М.С.
представник відповідача 3 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, Державної казначейської служби України про стягнення завданої шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Закарпатської області, Ужгородської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення завданої шкоди в розмірі 850 000 грн.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Закарпатської області, Ужгородської місцевої прокуратури, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення завданої шкоди в розмірі 850 000 грн. задоволено частково.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року у справі № 807/1444/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 21 липня 2021 року постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року в частині вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності Ужгородської місцевої прокуратури Закарпатської області та Закарпатської обласної прокуратури щодо неповернення майна - будівельної опалубки "Дока" скасовано та залишено в силі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року у цій частині. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2018 року в частині вимог про стягнення суми матеріальних збитків у розмірі 450000,00 грн. - скасовано та направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду у цій частині вимог.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02 серпня 2021 року головуючим суддею для розгляду даної адміністративної справи було визначено суддю Гебеш С.А.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року вказану справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2021 року задоволено клопотання представника позивача про заміну відповідачів, а саме замінено прокуратуру Закарпатської області на Закарпатську обласну прокуратуру та Ужгородську місцеву прокуратуру - на ужгородську окружну прокуратуру.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача просила позов задоволити та стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків у сумі 450 000 грн.
Представник відповідачів у с удовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову зазначив, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому в розумінні ст. 222 ЦК України визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду даної справи представник третьої особи у судове засідання не з'явився.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 20 вересня 2014 року позивач придбав будівельну опалубку фірми «Дока» від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за 450 тис. грн.
02 листопада 2016 року будівельну опалубку фірми «Дока» на підставі договору оренди позивачем передано ТОВ «Коватехбуд».
ТОВ «Коватехбуд» на виконання вимог договору підряду, укладеного з ТОВ «Стеклолюкс-Ужгород», розмістило орендовану будівельну опалубку на місці виконання підрядних робіт: Ужгородський район, с. Паладь-Комарівці, вул. Миру, 9.
У рамках кримінального провадження №12016070030004122, на підставі ухвали слідчого судді від 22.06.2017 Ужгородського міськрайонного суду (а.с. 16 т. 1), якою зобов'язано ПП «Нобілекс Груп» надати прокурору Ужгородської місцевої прокуратури тимчасовий доступ до належної на праві власності ТзОВ «Будтрейд 2007» інвентарної опалубки «Дока», яка знаходилась на території будівельного майданчика ПП «Нобілекс Груп», слідчим Ужгородського ВП ГУНП Крайнюк М.В., за участі прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Трофіменкова О.В. 23.06.2017 на місці було складено протокол тимчасового доступу до речей і документів (а.с.17-18 т.1) та протокол огляду місця події (а.с. 10 - 13 т. 2), згідно якого, інвентарну опалубку «Дока» згідно опису передано на зберігання директору ТзОВ «Будтрейд 2007» Харачку М.І.
04 липня 2017 року ТзОВ «Коватехбуд» звернулось до Ужгородської місцевої прокуратури із заявою про повернення будівельної опалубки.
06 липня 2017 року прокурор Ужгородської місцевої прокуратури Запольський Д.Є. виніс постанову про відмову у поверненні майна.
07 липня 2017 року ТзОВ «Коватехбуд» звернулося до суду із скаргою на бездіяльність прокурора, яка полягає у неповерненні майна. Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 10.07.2017 визнано протиправною бездіяльність прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Запольського Д.Є., щодо неповернення вказаного майна та зобов'язано прокурора повернути майно ТзОВ «Коватехбуд», керівником якого є Копач В.І.
11 липня 2017 року ТОВ «Коватехбуд» звернулось до Ужгородської місцевої прокурати із заявою про повернення майна та надало прокуратурі оригінал ухвали суду, якої зобов'язано повернути будівельну опалубку.
07 серпня 2017 року ТОВ «Коватехбуд» повторно звернулось до Ужгородської місцевої прокурати із заявою про повернення майна.
Незважаючи на звернення товариства Ужгородською місцевою прокуратурою майно не повернуто, рішення суду виконано не було.
04 жовтня 2017 року ТОВ «Коватехбуд» звернулось із скаргою до Прокуратури Закарпатської області на бездіяльність Ужгородської місцевої прокуратури та з проханням прийняти міри щодо виконання рішення суду про повернення майна.
За результатами розгляду скарги товариству повідомлено, що питання повернення опалубки обговорені на оперативній нараді у керівництва прокуратури області із визначенням заходів, спрямованих на усунення наявних порушень та неухильного дотримання вимог КПК України при здійсненні досудового розслідування кримінального провадження, прийняття законного рішення у розумні строки.
На момент розгляду даної справи, ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 10.07.2017, якою визнано бездіяльність прокуратури щодо неповернення будівельної опалубки та зобов'язано повернути опалубку виконано не було.
У матеріалах даної адміністративної справи №807/1444/17 наявна копія супровідного листа №01-114 (6631-16 7135) від 14.07.2017 за підписом прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Запольського Д.Є., згідно з яким вищевказана ухвала Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.07.2017 надіслана для організації виконання начальнику слідчого відділу Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
У подальшому, з метою виконання відповідної ухвали слідчого судді органом досудового розслідування, за погодженням з прокурором, 18.07.2017 подано клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, а саме: інвентарної опалубки марки «Дока», з можливістю її вилучення та передачі ТзОВ «Коватехбуд». Водночас, 20.07.2017 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко О.І. в задоволенні вказаного клопотання відмовлено. Вказана ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Позивач вказує на те, що ним вжито всі можливі заходи щодо повернення майна, передбачені чинним КПК України, однак такі не дали жодних результатів, так як майно залишається не повернутим.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.
Право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди за рахунок держави закріплено у статях 56, 62 Конституції України, статтях 1167, 1176 Цивільного кодексу України.
За змістом положень п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Відповідно до п.1 ч.1. ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку постановлення виправдувального вироку суду.
Як встановлено судом, будівельну опалубку фірми "Дока" було вилучено на підставі ухвали слідчого судді від 22.06.2017 Ужгородського міськрайонного суду.
Вищезгаданою ухвалою лише зобов'язано ПП «Нобілекс Груп» надати прокурору Ужгородської місцевої прокуратури тимчасовий доступ до, належної на праві власності ТзОВ «Будтрейд 2007», інвентарної опалубки «Дока», яка знаходилась на території будівельного майданчика ПП «Нобілекс Груп», а у вимогах щодо її вилучення - відмовлено.
Разом з тим, протиправність відповідача 1 встановлена вищенаведеною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 10.07.2017 про визнання протиправною бездіяльності прокурора Ужгородської місцевої прокуратури Запольського Д.Є. щодо неповернення вказаного майна та зобов'язання прокурора повернути майно ТзОВ «Коватехбуд», доводи про наявність законних та обґрунтованих підстав щодо невиконання якої не наведено відповідачем 1.
Суд констатує, що а ні позивач ОСОБА_1 , а ні ТОВ «Коватехбуд» не мають жодного відношення до згаданого кримінального провадження, в ході якого маючи фактично тільки тимчасовий доступ до речей без можливості вилучення і було вилучено за участі прокуратури будівельну опалубку.
На час вирішення даної справи по суті, майно позивача, а саме будівельна опалубка фірми "Дока" останньому не повернута.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до абз. 1 ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміються визначені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
П. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, як юридичний факт, є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
Статтею 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.
Пунктом 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (далі - Закон) передбачено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок: незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Частиною другою ст. 1 Закону встановлено, що у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Нормою ст. 4 Закону встановлено, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.
Судом встановлено, що вартість будівельної опалубки фірми "Дока" становить 450 000,00 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу від 20 вересня 2014 року.
Враховуючи те, що на час розгляду справи, будівельну опалубку "Дока", яка належить позивачу не повернуто, такий має право на відшкодування завданих збитків у сумі вартості вказаного майна, тобто 450 000 грн.
Відповідно до п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яке, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
З урахуванням наведеного, Державна казначейська служба України, як орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, у даній справі є органом, через який держава бере участь у справі як сторона.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі 910/23967/16 вказано, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.
Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів (постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 року по справі №346/5428/17).
Окрім наведеного, частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Рисовський проти України (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу доброго врядування.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної прокуратури, Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області, Державної казначейської служби України про стягнення завданої шкоди - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України, спеціально визначеного для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконних дій органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування завданих матеріальних збитків у сумі 450 000 (чотириста п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 липня 2022 року
СуддяС.А. Гебеш