06.07.22
22-ц/812/500/22
Справа № 490/9738/21
Провадження № 22-ц/812/500/22
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
05 липня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Бондаренко Т.З., Царюк Л.М.,
при секретарі судового засідання - Лівшенку О.С.,
за відсутності осіб, повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу
акціонерного товариства «Кредобанк»
на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Гуденко О.А., дата складання повного тексту не зазначена, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Кредобанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства "Кредобанк" (далі - АТ «Кредобанк»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що 08 грудня 2021 року через мобільний додаток "Дія" дізнався про відкриття 22 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Баришніковим А.Д. виконавчого провадження № 67620899 про стягнення з нього (позивача) на користь АТ "Кредобанк" боргу в розмірі 374 142 грн. 03 коп. та відповідно стягнення з нього 37 414 грн.20 коп. виконавчого збору, 369,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження, на підставі виконавчого напису №4294 від 19 жовтня 2021 року вчиненого приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М.
Вказував, що правових підстав для винесення виконавчого документа - виконавчого напису нотаріуса, відповідач не мав.
Тому, просив визнати виконавчий напис №4294 від 19 жовтня 2021 року, вчиненим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М. таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з позовом позивач надав суду заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. № 4294 від 19 жовтня 2021 року про стягнення заборгованості в розмірі 374 142 грн. 03 коп.
В обґрунтування необхідності застосування вказаного заходу забезпечення позову зазначено, що його невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки за оспорюваним виконавчим написом відбувається стягнення коштів і у разі задоволення позову фактично виконавчий напис може бути вже виконаним. Тому, такий захід забезпечення позову дозволить уникнути неправомірного стягнення коштів та усуне перешкоди у користуванні майном.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.
Зупинене стягнення за виконавчим написом №4294, вчиненого 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" заборгованість в розмірі 374 142 грн. 03 коп. до набрання судовим рішенням по справі законної сили.
Постановлячи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, є видом забезпечення позову, який є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Вжиття заходу забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису є необхідним, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених або оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
В апеляційній скарзі АТ «Кредобанк» посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, необґрунтованість оскаржуваної ухвали, просить про її скасування та постановлення нової про відмову у задоволені заяви.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги вказує, що у оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову не зазначено судом, яка існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Сам лише по собі факт наявності позову та відкритого виконавчого провадження і вказівка на це не є підставою вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову.
Як зазначає апелянт,у зв'язку з тим, що транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF 2018, НОМЕР_1 ,1395, жовтий, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , котрий є предметом застави за Кредитним договором та Договором застави, не перебуває на публічних торгах та перебуває у розшуку, то є всі підстави вважати, що не існує реальної загрози невиконання рішення про задоволення позов ОСОБА_2 та/або утруднення його виконання.
Правом на подачу відзиву позивач та третя особи не скористалися.
Представник АТ «Кредобанк» у судове засідання не з'явився, направило до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі, просив її задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та треті особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що в силу присів ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвала суду вказаним положенням закону відповідає в повній мірі.
Розглядаючи процесуальне питання щодо забезпечення позову, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норм процесуального права з огляду на таке.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 09 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 20169/2018, за яким останній отримав кредитні кошти у сумі 571144 грн. зі строком повернення 08 жовтня 2023 року( а.с.73-75).
З метою забезпечення виконання зобов'язань по цим кредитним договором, 21 листопада 2018 року сторони укладали Договір застави, предметом якого є належний ОСОБА_1 транспортний засіб: VOLKSWAGEN GOLF 2018. WVWZZZAUZJ26597, 1395, жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ( а.с.30-33).
ОСОБА_1 зобов'язання належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 28 серпня 2021 року утворилася заборгованість у розмірі 368 465 грн.13 коп. ( а.с.78).
19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. за заявою АТ «Кредробанк» вчинено виконавчий напис №4294, яким звернуто стягнення на рухоме майно, а саме транспортний засіб: VOLKSWAGEN GOLF 2018. WVWZZZAUZJ26597, 1395, жовтий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного рухомого майна запропоновано задоволення вимоги АТ «Кредобанк» за період з 09 травня 2021 року по 29 вересня 2021 року:
327607 грн.08 коп. неповернута сума кредиту станом на 29 вересня 2021 року;
13266 грн.07 коп. прострочені відсотки станом на 29 вересня 2021 року;
30068 грн.88 коп. штраф за невиконання не грошових зобов'язань станом на 29 вересня 2021 року;
3200 грн. плата нотаріусу за вчинення виконавчого напису, що всього становить 374 142 грн.03 коп.( а.с.29).
Постановою приватного виконавця Миколаївського нотаріального округу Баришнікова А.Д. від 22 листопада 2021 року відкрито виконавче провадження № 67620899 про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "Кредобанк" борг у розмірі 374 142, 03 грн. ( та відповідно 37 414,20 грн. - виконавчого збору, 369,00 грн. мінімальних витрат виконавчого провадження), на підставі виконавчого напису №4294 від 19 жовтня 2021 року вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.( а.с.15-17).
Крім того, 22 листопада 2021 року приватним державним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника ( вищевказаного транспортного засобу, про розшук майна боржника, про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження( 18-19,20-21,22-24,25-27).
10 грудня 2021 року відомості про обтяження вищевказаного транспортного засобу винесено до Державного реєстру обтяжень ( а.с.28).
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом вказаної процесуальної норми, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 6 ч. 1 ст.150ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Вирішуючи питання щодо можливості забезпечення позову, суд першої інстанції врахував положення абзаців 1, 3 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, в яких зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення в майбутньому чи унеможливлення виконання рішення суду, якщо воно буде винесено на користь позивача.
В свою чергу, АТ «Кредобанк» наголошує на тому, що практика Верховного Суду про застосування судами заходів цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову встановлює чіткий критерій для застосування заходів забезпечення позову, а саме, якщо існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Однак, твердження АТ «Кредобанк» у апеляційній скарзі щодо відсутності існування реальної загрози невиконання рішення про задоволення позову або утруднення його виконання відхиляються судовою колегією з огляду на їх безпідставність, оскільки судом першої інстанції обґрунтовано задоволено заяву про забезпечення позову з урахуванням тих обставин, на які вказується позивачем.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.
Наслідками визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є його закінчення, що безпосередньо унормовано п.5 ч.1 статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження», згідно з яким скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження підлягає закінченню. В такому разі виконавче провадження не може бути згідно з ч. 1 статті 40 цього Закону розпочато знову.
Отже, продовження виконання у виконавчому провадженні, відкритому на підставі оскаржуваного виконавчого напису, може призвести до розшуку та продажу заставного майна, що утруднить виконання рішення, оскільки змусить боржника витрачати зусилля щодо його повернення, зокрема, можливо й в судовому порядку.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, враховуючи, що приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, й враховуючи, що позивач оскаржує такий виконавчий напис в судовому порядку, шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, то існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №4294, вчиненого 19 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звернувся до суду.
Суд першої інстанції здійснив правильну оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, та дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування заходу забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом.
Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.
Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 у справі №910/1040/18, у постановах Верховного Суду від 20 травня 2021 року у справа № 756/8279/18-ц, від 20 січня 2020 року у справі № 490/5170/19, від 06 квітня 2020 у справі №203/1491/19, від 30 вересня 2020 року у справі № 910/19113/19, від 06 жовтня 2021 року у справі № 756/14940/20, від 20 травня 2021 року у справі №756/8279/18.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що подана ОСОБА_1 заява про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованою, оскільки згідно до поданого позову вбачається, що між сторонами у справі виник спір щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та не забезпечення позову може призвести до відчуження майна позивача в порядку виконання спірного виконавчого напису, що може позбавити останню ефективного захисту у межах розгляду цієї справи, вирішення якої у разі виконання виконавчого напису та відчуження майна, фактично втратить правовий сенс.
Зважаючи на викладене, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Кредобанк» залишити без задоволення, ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.З. Бондаренко
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 06 липня 2022 року.