26.07.2007 Справа № 36/46
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Крутовських В.І,
суддів: Прокопенко А.Є.-доповідач , Дмитренко А.К.
При секретарі судового засідання Врона С.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Зайцев М.В., довіреність №30/313 від 14.04.06, юрисконсульт;
Постоєнко М.М., довіреність №,0/484 від 16.05.07, юрисконсульт;
від відповідача-1: Валікова О.В., довіреність №12-07/2093 від 02.07.07, юрисконсульт;
від відповідача-2: Білоножко А.П., довіреність №214/7/10-022 від 11.01.07, начальник юридичного віділу; Босько Є.С., довіреність №165/9/10-022 від 10.01.07, головний держподатінспектор відділу Марганецької ОДПІ;
розглянувши матеріали апеляційної скарги Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Марганець Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.04р. у справі № 36/46
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець Дніпропетровської області
до В-1: Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області
до В-2: Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Марганець Дніпропетровської області
про стягнення 425 665,50 грн. відсотків по бюджетній заборгованості
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2004р. у справі №36/46 (суддя - Кожан М.П.) повністю задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Марганець Дніпропетровської області до відповідачів: відділення Державного казначейства України в м. Марганець Дніпропетровської області та Марганецької об"єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, м. Марганець Дніпропетровської області про стягнення 425 665,50 грн. відсотків по бюджетній заборгованості.
Оскаржуючи рішення господарського суду Марганецька об"єднана державна податкова інспекція просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме ч. 5 пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», оскільки даною частиною Закону передбачено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Скаржник вважає, що зазначена норма закону передбачає лише нарахування відсотків на суму бюджетної заборгованості, а підстав для виплати або стягнення цих відсотків з державного бюджету немає. Також цей Закон не містить обов»язкового відшкодування з державного бюджету процентів, які нараховуються на суму бюджетної заборгованості у розмірі відсотків від облікової ставки НБУ, а передбачає тільки нарахування у обліковому рахунку платника процентів, але не їх стягнення.
Відділення державного казначейства України в м. Марганці у поясненні на апеляційну скаргу підтримує її повністю, посилаючись на обґрунтованість доводів скаржника.
У запереченні на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважаючи висновки суду законними та обґрунтованими.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд
Відкрите акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" 21.01.2002 року надав податковій службі податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2001 року, відповідно до якої 10170076грн. визначено як сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету, Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21-27.01.2003 року №27/3 з держбюджету на користь ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" стягнуто бюджетної заборгованості з ПДВ за грудень 2001 року в сумі 9854524грн. та проценти станом на 01.01.2003року в розмірі 760169,45грн. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.04.2003року зазначене рішення суду залишено без змін. Постанова Вищого господарського суду України від 02.10.2003року підтвердила законність висновків апеляційної інстанції.
Платіжні документи, які маються в матеріалах справи, свідчать, що протягом березня місяця по червень 2003року відділенням ДКУ у м.Марганець Дніпропетровської області відшкодовано позивачу суму ПДВ згідно з декларацією за грудень 2001 рок) суму 9854524грн.
Як вбачається з розрахунків суми процентів, які надані сторонами, станом на 02.01.2003 року бюджетна заборгованість з ПДВ за грудень 2001 року складала 9854524,0грн. День повного погашення заборгованості - 24.06.2003 року. За період 02.01.2003 року по 24.06.2003 року включно позивачем на вищевказану суму бюджетної заборгованості з урахуванням її часткового погашення розраховано суму 425665,50грн., що складає 120 процентів від облікової ставки НБУ в розмірі 10% на день виникнення заборгованості.
Відповідно до підпункту 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.
Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами. Правила випуску, обігу та погашення казначейських чеків встановлюються законодавством.
Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Згідно з вищенаведеними рішеннями господарських судів факт виникнення бюджетної заборгованості з ПДВ на підставі декларації за грудень 2001 року, який підлягає перерахуванню на рахунок позивача в установі банку, дійсно має місце, тому за приписами ст.35 ГПК України не потребує доказування. Період прострочення її погашення після рішення господарського суду (рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21-27.01.2003 року №27/3) підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.
Доводи апеляційної скарги не відповідають положенню пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент існування спірних правовідносин) та суперечить самій апеляційній скарзі.
Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість", як і зазначено в апеляційній скарзі, «на суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення".
Тобто при розрахунку суми відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, використовується облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення такої бюджетної заборгованості. На момент виникнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за грудень 2001 року діяла облікова ставка НБУ у розмірі 10%. Тому даний розмір облікової ставки обґрунтовано був використаний при розрахунку суми відсотків.
Порядок відшкодування ПДВ затверджено наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України №209/72 від 02.07.97р. (у редакції наказу ДПА України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. N200/86).
Згідно п.4.1 Порядку, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкового органу або за рішенням суду.
Відповідно до п.п.6.3-6.5 цього Порядку податкові органи в особовому рахунку платника податку за прострочення терміну відшкодування ПДВ нараховують відсотки, які за заявою платника податку можуть бути перераховані на його рахунок або направлені на погашення податкового зобов'язання з ПДВ.
Затверджена названим Порядком форма висновку про суми відшкодування ПДВ містить вказівки про відшкодування з бюджету загальної суми заборгованості, у тому числі відсотків за несвоєчасне відшкодування ПДВ.
В зв'язку з цим стягнення процентів слід розглядати як додаткову гарантію, яка носить компенсаційний характер.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що: по-перше, порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, дата виникнення податкових зобов'язань, право платника на податковий кредит, порядок і строки відшкодування з бюджету визначені Законом України “Про податок на додану вартість», що є спеціальним законом; по-друге, підприємству в повному обсязі відшкодована заборгованість з ПДВ, що свідчить про правильність нарахування податкового кредиту та заявленої до відшкодування суми.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.04р. у справі № 36/46 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий В.І.Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
З оригіналом згідно
Помічник судді А.В.Тальян