Справа № 22а-433/2006 р. Головуючий у І інстанції-Бараненко С.М.
Категорія - адміністративна Доповідач - Євстафіїв О.К.
24.07.2006 р. Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді: Євстафіїва О.К.,
суддів: Мельниченка Ю.В., Шемець Н.В.,
при секретарі: Котляр І.І.,
за участю: позивача та його представника,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Новгород-Сіверського районного суду від 23.05.2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1до головного інспектора ветеринарної медицини Новгород-Сіверського району про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності,
у квітні 2006 р. ОСОБА_1. пред'явив позов до головного інспектора ветеринарної медицини Новгород-Сіверського району, в якому просив скасувати постанову останнього № НОМЕР_1від 20.04.2006 р. про притягнення його до адмінвідповідальності за ст. 107 КпАП України та закрити провадження у цій адміністративній справі в зв'язку з відсутністю події адмінправопорушення. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що цією постановою на нього накладено штраф за порушення ним ст. 20 Закону України «Про ветеринарну медицину". Позивач стверджує, що , на думку відповідача, це порушення полягало у невиконанні в повному обсязі його ж припису від 15.02.2006 р. № НОМЕР_2. Але в оскаржуваній постанові не йдеться про те, які саме порушення правил карантину тварин, ветеринарно-санітарних вимог та рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями ним (позивачем) допущено, і у чому вони полягають. Обов'язків, покладених на нього ст. 20 Закону України «Про ветеринарну медицину", він не порушував.
В ході судового розгляду справи у суді І інстанції відповідач позов не визнав. Сенс його заперечень зводився до того, що ним дотримано процедуру притягнення позивача до адмінвідповідальності за ст. 107 КпАП України.
Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вищевказану постанову місцевого суду і задовільнити позов. При цьому він посилається на ті ж самі факти й висуває ті ж самі аргументи, що й у позовній заяві, зазначаючи, що їх безпідставно не взято до уваги судом І інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що відповідач не порушив чинне законодавство при притягненні ОСОБА_1до адмінвідповідальності. Такий висновок суду відповідає вимогам закону і наявним у справі доказам.
Так, по справі встановлено, що ОСОБА_1. станом на момент притягнення до адмінвідповідальності і в даний час є головою фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1".
15.02.2006 р., під час перевірки головнм інспектором ветеринарної медицини Новгород-Сіверського району виконання вимог ветеринарного законодавства на очолюваному позивачем підприємстві, було встановлено порушення вимог ст. 20 Закону України «Про ветеринарну медицину". В зв'язку з цим на адресу ОСОБА_1відповідачем було внесено припис №НОМЕР_2 від 15.02.2006 р., згідно з яким позивач зобов'язаний був в строк до 01.03.2006 р. виконати наступне:
· забезпечити відбір крові від племхряка та свиноматок для лабораторного дослідження на інфекційні захворювання,
· проводити щеплення свиней проти чуми,
· провести щеплення собак проти сказу з подальшою їх паспортизацією,
- доставити кал собак до ветлабораторії для дослідження на гельмінтні
захворювання. Законність цього припису не оспорюється і доказів його
неправомірності у ході судового розгляду справи не здобуто.
Даний припис ОСОБА_1. виконав лише в частині обов'язку провести щеплення собак проти сказу з подальшою їх паспортизацією, а всі інші вимоги припису ним по даний час не виконано.
Вищевикладені обставини сторонами не оспорюються і вони підтверджуються їхніми поясненнями та копією названого вище припису (а.с. 3).
Невиконання позивачем вищезазначених пунктів припису відповідача є порушенням абз.абз.1, 3, 5, 7 ч. 2 ст. 20 Закону України «Про ветеринарну медицину". Саме в зв'язку з цим 18.04.2006 р. заступником головного інспектора ветеринарної медицини Новгород-Сіверського району було складено протокол про вчинення ОСОБА_1адмінправопорушення, передбаченого ст. 107 КпАП України, від 18.04.2006 р. №2. В даному протоколі зазначено, що це порушення полягає у невиконанні останнім вимог припису відповідача від 15.02.2006 р. №НОМЕР_2 , а саме: хряк та свиноматки не досліджені на інфекційні захворювання, не проведено щеплення свиней проти чуми та собак проти сказу. Ця обставина підтверджується копією згаданого протоколу (а.с.4), на підставі якого головним інспектором ветеринарної медицини Новгород-Сіверського району було винесено оскаржувану ОСОБА_1постанову.
У постанові про притягнення позивача до адмінвідповідальності прямо зазначено, що відповідачем встановлено, що ОСОБА_1з усіх вимог припису відповідача від 15.02.2006 р. № НОМЕР_2 виконано лише вимогу про проведення щеплення собак проти сказу з подальшою їх паспортизацією, що є порушенням вимог ст. 20 Закону України «Про ветеринарну медицину".
Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про те, що позивача відповідачем притягнуто до адмінвідповідальності без порушення норм чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги суд не може взяти до уваги з таких підстав.
Невиконання ОСОБА_1викладених у приписі вимог про забезпечення відбору крові від племхряка та свиноматок для лабораторного дослідження на інфекційні захворювання, про проведення щеплення свиней проти чуми, про доставку калу собак до ветлабораторії для дослідження на гельмінтні захворювання є порушенням з його боку як посадовою особою (головою фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_1") ст. 20 Закону України «Про ветеринарну медицину" , що виразилося у невиконанні ним законних вимог спеціаліста державної установи ветмедицини щодо здійснення протиепізоотичних та інших ветеринарних заходів, вимог про охорону здоров'я тварин та сприяння спеціалістам ветмедицини у виконанні ними службових обов'язків. Ці доводи ґрунтуються на хибному тлумаченні норм закону, що регламентують спірні правовідносини, і суперечать встановленим по справі обставинам.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 198, 200,205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а постанову Новгород-Сіверського районного суду від 23.05.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.